Ухвала КАС ВС № 440/4062/21
від 13.04.2023 · АдміністративнаУХВАЛА 13 квітня 2023 року м. Київ справа №440/4062/21 адміністративне провадження № К/990/11460/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Усенко Є.А., суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2022 у справі № 440/4062/21 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1 ) до ГУ ДПС про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, УСТАНОВИВ: Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2022, позов задоволено: визнано протиправними дії ГУ ДПС щодо проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , оформленої актом від 14.09.2020, реєстраційний номер 0295/16/31/РРО/ 3454103223; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС від 04.11.2020 №00010110705 про застосування штрафних санкцій та/або пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньої економічної діяльності у розмірі 47 182,02 грн; здійснено розподіл судових витрат. 30.03.2023 ГУ ДПС до Верховного Суду направлено засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення. Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС). Частиною першою статті 13 КАС визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень адміністративну справу № 440/4062/21 розглянуто судом першої інстанції в порядку загального позовного провадження. За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Враховуючи характер правовідносин, з приводу прав і обов`язків сторін в яких виник спір, щодо якого ухвалені оскаржувані ГУ ДПС судові рішення у цій адміністративній справі (нарахування позивачу штрафних санкцій (пені) у розмірі 47 182,02 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023), предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також доводи, викладені в касаційній скарзі, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 та пункту 6 частини шостої статті 12 КАС, хоча і розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження. Доводів про наявність виключних обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС, ГУ ДПС не наведено, судовою колегією такі обставини також не встановлені. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 248, 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2022. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження направити скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.М. Яковенко