Постанова 4855 № 580/4814/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/4814/22 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Білоноженко М.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 квітня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Костюк Л.О.; суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Хомича Івана Олександровича на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року (розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, м. Черкаси, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И Л А: У жовтня 2022 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якій просить: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 89 % до 80 % від сум грошового забезпечення починаючи з 01.04.2019; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 в розмірі 89 % грошового забезпечення згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з врахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розмір якої з дати призначення обраховувався із розрахунку 89 % грошового забезпечення. Після перерахунку пенсії позивача, на виконання рішення суду, з 01.04.2019р., основний розмір пенсії був зменшений відповідачем з 89% грошового забезпечення до 80%. Позивач звертає увагу, що процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення, відтак зміни внесені до ст. 13 Закону №2262-ХІІ стосуються лише осіб, яким пенсія призначається, а не перераховується вже призначена пенсія. З урахуванням зазначеного, вважає зазначені дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії протиправними. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким позов задоволити. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції, що згідно розрахунку на пенсію судом встановлено, що позивачу з 01.08.2004р. призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992р., у розмірі 89% від грошового забезпечення. В подальшому, згідно протоколу призначення пенсії від 01.06.2018р., позивачу з 21.05.2018р. призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992р. у розмірі 80% грошового забезпечення. 05.11.2021р. ІНФОРМАЦІЯ_1 видано довідку №ФР46162 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача станом на 05.03.2019р. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24.01.2022р. у справі №580/11119/21, (набрало законної сили - 24.02.2022р.) зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату з 01 квітня 2019 року пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.11.2021 №ФР46162 відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» та здійснити виплату такої пенсії з урахуванням вже виплачених сум коштів відповідного періоду. Згідно протоколу перерахунку пенсії позивача від 03.05.2022р., відповідач, на виконання вказаного рішення суду, згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.11.2021р. №ФР46162, здійснив перерахунок пенсії позивача по інвалідності з 01.04.2019р. у розмірі 80% від грошового забезпечення. За наслідками розгляду адвокатського запиту представника позивача щодо перерахунку пенсії позивача із 01.04.2019р. у розмірі 89% грошового забезпечення, відповідач листом від 10.08.2022р. повідомлено позивачу що 03.05.2022р. позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019р. із грошового забезпечення відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.11.2021р. №ФР46162 із розрахунку 80%. Перерахунок здійснено на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду 24.01.2022р. у справі №580/11119/21 однак вказаним рішенням не встановлено зобов`язань перерахунку пенсії позивача у розмірі 89 % грошового забезпечення. Вказано, що пенсію по інвалідності позивача обчислено у розмірі 80% грошового забезпечення згідно статті 21 Закону №2262, у зв`язку із чим вказано, що законодавчих підстав для перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 із розрахунку 89% оновленого грошового забезпечення, зазначеного в довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.11.2021р. №ФР46162 - немає. Вважаючи дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії при її перерахунку з 01.04.2019р., з 89% до 80% - протиправними, позивач звернувся до суду. Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними. Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Відповідно до статті 21 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на момент призначення, перерахунку пенсії по інвалідності позивачу) пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах: а) особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку). Як встановлено матеріалами справи, що згідно розрахунку на пенсію від 05.08.2004р. позивачу з 01.08.2004р. призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992р., у розмірі 89% від грошового забезпечення. Також встановлено, що позивач є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни (згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 11.04.2017р.). В подальшому, згідно протоколу призначення пенсії від 01.06.2018р., позивачу, на підставі його заяви від 21.05.2018р., з 21.05.2018р. призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992р. у розмірі 80% грошового забезпечення. Колегія суддів зазначає, що позивачу призначено пенсію по інвалідності у обсязі 80% грошового забезпечення, як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи згідно чинних на дату призначення приписів ст. 21 Закону №2262-XII. В подальшому, на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду 24.01.2022р. у справі №580/11119/21, позивачу перераховано пенсію по інвалідності з 01.04.2019р. у розмірі 80% від грошового забезпечення від грошового забезпечення згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.11.2021р. №ФР46162. Колегія суддів зазначає, що позивач продовжує отримувати пенсію по інвалідності про що свідчать протоколи перерахунку пенсії за період з 01.04.2019р. по 01.06.2022р. (наявні у матеріалах справи). Таким чином, пенсію позивача по інвалідності з 01.04.2019р. було перераховано у відсотковому відношенні (80%) встановленому при призначенні вказаної пенсії, у зв`язку із чим судом не встановлено обставин зменшення відсоткового значення розміру пенсії при її перерахунку з 01.04.2019р. Суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо необхідності перерахунку його пенсії у розмірі 89% грошового забезпечення, оскільки у вказаному відсотковому значенні йому було призначено пенсію за вислугою років, а не по інвалідності, в свою чергу ст. 21 Закону №2262-XII у редакціях чинних станом на дату призначення, перерахунку пенсії позивача, а також станом на дату розгляду даної справи, встановлює відсоткове значення розміру пенсії по інвалідності особам з інвалідністю внаслідок війни II групи - 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку). Суд зазначає, що Законом 2262 не передбачено права отримання виду пенсії у відсотковому розмірі від іншого виду пенсії. Таким чином, позивач який продовжує отримувати пенсію по інвалідності не набуває права на її отримання у розмірі 89% грошового забезпечення встановленого при призначенні пенсії за вислугу років, у зв`язку із чим суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Хомича Івана Олександровича - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя: Л.О. Костюк Судді: Н.П. Бужак М.І. Кобаль