Постанова 4852 № 280/3757/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 280/3757/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року в адміністративній справі №280/3757/22 (головуючий судді I-ї інстанції - Чернова Ж.М.) за позовом ОСОБА_1 до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : Позивач 21.06.2022 року через підсистему «Електронний суд» звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду його заяви від 24.01.2022 року (вх.№П-20 від 07.02.2022 року) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2 га, кадастровий номер 2322188600:04:002:0184, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області для введення особистого селянського господарства; - зобов`язати відповідача розглянути його заяву від 24.01.2022 року (вх.№П-20 від 07.02.2022 року) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2 га, кадастровий номер 2322188600:04:002:0184, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства; - зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою та передати йому у приватну власність земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 2322188600:04:002:0184, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 20.05.2019 року №8-650/15-19-СГ позивачу було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Такий проект було розроблено. ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області у листі від 07.06.2021 К-2078-188/0/18-21 від 07.06.2021 «Про розгляд заяви» повідомило, що земельна ділянка 2322188600:04:002:0184, площею 2 га перейшла у відання Степненської сільської ради. Позивач звернувся до відповідача із заявою від 24.01.2022 (вх.№П-20 від 07.02.2022) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У встановлений законом строк відповідачем не було надано відповіді за результатом розгляду цієї заяви. Позивач звертає увагу, що отримавши його заяву про затвердження проекту землеустрою, відповідач у відповідності до норм Земельного кодексу України повинен був у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення проекту землеустрою та надання її у власність або прийняти рішення про відмову з наведенням відповідних мотивів. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області, яка виразилась у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 24.01.2022 (вх.№П-20 від 07.02.2022) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2 га, кадастровий номер 2322188600:04:002:0184, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства. Зобов`язано Степненську сільську раду Запорізького району Запорізької області розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.01.2022 (вх.№П-20 від 07.02.2022) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2 га, кадастровий номер 2322188600:04:002:0184, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства. В іншій частині позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, суд не повно з`ясував всі фактичні обставини справи, не повністю дослідив докази. Скаржник вказує, що суд першої інстанції безпідставно не врахував того, що у відповідача був місячний строк для розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою згідно регламенту сільської ради, який суд першої інстанції до уваги не взяв. Також зазначено, що при запровадженні режиму воєнного стану доступ до Державного земельного кадастру та інших державних реєстрів було припинено. Запровадження воєнного стану та припинення доступу до Державного земельного кадастру унеможливлює здійснити перевірку заяви позивача та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 2322188600:04:002:0184 на предмет їх відповідності вимогам закону та інформації в Державному земельному кадастрі для прийняття рішення за заявою позивача. Скаржник вказує, що розпорядником земель державної власності у Запорізькій області є ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області. Згідно проекту землеустрою та інформації з Державного земельного кадастру, наданої позивачем, земельна ділянка за кадастровим номером 2322188600:04:002:0184 перебуває у державній власності, тому і затверджувати проект землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки повинен відповідний державний орган. Відповідач не є власником земельної ділянки, а вимогу про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою та передати позивачу у приватну власність земельну ділянку вважає втручанням в дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила наступне. Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (а.с. 5). Наказом ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області №8-650/15-19-СГ від 20.05.2019 року позивачу наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства. 06.06.2019 року позивач звернувся до ФОП ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №001249) із заявою про розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Степненської сільської ради (за межами населених пунктів). На виконання вимог Закону України «Про державний земельний кадастр» земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номеру 2322188600:04:002:0184, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9900410452021 від 21.05.2021 року. За замовленням позивача ФОП ОСОБА_2 було розроблено відповідний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 2322188600:04:002:0184). У відповідь на заяву ОСОБА_1 від 24.05.2021 року (вх. реєстраційний номер К-2078/0/17-21 від 24.05.2021) щодо затвердження документації із землеустрою, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області у листі від 07.06.2021 року №К-2078-188/0/18-21 повідомило, що земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад, сіл, селищ, міст і право державної власності, на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності положеннями Закону №1423-ІХ. Позивачу рекомендовано звернутись до органу місцевого самоврядування. 07.02.2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою (вх.№П-20 від 24.01.2022), ув якій просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки і передати безоплатно у власність земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер 2322188600:04:002:0184, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізького області для введення особистого селянського господарства. До заяви було додано наступні документи: копія проекту землеустрою; копія витягу з Державного земельного кадастру; копія листа Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від №К-2078-188/0/18-21 від 07.06.2021 року. Як вбачається зі змісту позовної заяви, у встановлений законом строк відповідачем не було надано відповіді за результатом розгляду вищевказаної заяви. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду його заяви, позивач оскаржив таку бездіяльність до суду. Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо неприйняття рішення за заявою позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки. Доводи відповідача не спростовують тієї обставини, що Степненською сільською радою не було виконано передбаченого чинним законодавством обов`язку щодо прийняття відповідного рішення про затвердження/відмову у затвердженні проекту землеустрою чи залишення без розгляду клопотання про затвердження проекту землеустрою. Суд визнав належним та ефективним способом захисту порушеного права зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача від 24.01.2022 року. Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке. Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону. Згідно зі ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська рада питання регулювання земельних відносин повинна вирішувати виключно на пленарних засіданнях і відповідно до закону. У відповідності до ст.5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Отже, чинним законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії. Повноваження сільської, селищної, міської ради у галузі земельних відносин передбачені, зокрема ст.ст.12, 122 Земельного кодексу України. Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Згідно частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся із заявою до відповідача від 24.01.2022 року (вх.№П-20 від 07.02.2022 року), у якій просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки і передати безоплатно у власність земельну ділянку загальною площею 2 га, кадастровий номер 2322188600:04:002:0184, що розташована на території Степненської сільської ради Запорізького району Запорізького області для введення особистого селянського господарства (а.с. 53). До заяви було додано відповідні документи: копія проекту землеустрою; копія витягу з Державного земельного кадастру; копія листа Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від №К-2078-188/0/18-21 від 07.06.2021 року (а.с. 7-46, 49, 52). Скаржник зазначає, що у зв`язку із введенням воєнного стану припинено доступ до Державного земельного кадастру та інших державних реєстрів. Вказані обставини унеможливлюють перевірку заяви позивача та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 2322188600:04:002:0184 на предмет їх відповідності вимогам закону та інформації в Державному земельному кадастрі для прийняття рішення за заявою позивача. Апеляційний суд такі доводи до уваги не приймає та зазначає, що посилання лише на введення воєнного стану, як на самостійну підставу порушення строків розгляду заяв, клопотань та інших документів не може враховуватися судом без зазначення конкретних причин (подій), які завадили відповідачу, як органу місцевого самоврядування виконати покладені на нього чинним законодавством повноваження. Більш того, спірні правовідносини виникли ще до повномасштабного вторгнення та введення воєнного стану, оскільки заява позивача подана 24.01.2022 року і до 24.02.2022 року сільською радою не було прийнято будь-якого рішення по цій заяві. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. За змістом статті 79-1 Земельного кодексу України вбачається, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі, а земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Отже, враховуючи наведені норми законодавства розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідне для формування земельної ділянки. Такий висновок також узгоджується з положеннями статті 50 Закону України «Про землеустрій», згідно якої проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. З матеріалів справи вбачається, що на замовлення позивача ФОП ОСОБА_2 було розроблено відповідний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. (а.с. 7-46). Земельній ділянці, яка є новосформованою з земель комунальної власності, присвоєний кадастровий номер 2322188600:04:002:0184, дата державної реєстрації земельної ділянки - 20.05.2021 року. Цільове призначення земельної ділянки - 01.03 для ведення особистого селянського господарства не змінювалось. (а.с. 49) Вказаний проект землеустрою погоджений експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, про що складено висновок від 13.03.2020 року №3786/82-20 (а.с. 40-41). 24.01.2022 року позивач звернувся до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, яка зареєстрована відповідачем 07.02.2022 року за №П-20 (а.с. 53). Вказане клопотання у встановлений законом строк відповідачем не розглянуто, будь-якого рішення у відповідності до вимог Земельного кодексу України відповідачем у визначені законодавцем строки не приймалось. Зазначене свідчить про протиправну бездіяльність відповідача. Щодо посилань скаржника про те, що спірна земельна ділянка перебуває у державній власності, тому і затверджувати проект землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки повинен відповідний державний орган Головне управління Держгеокадастру у Запорозькій області, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до частин 9, 10 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. Отже, чинним законодавством чітко визначено, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. При цьому, положення частини 9 статті 118 Земельного кодексу України не надають відповідному органу місцевого самоврядування приймати будь-яке інше рішення, ніж про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність за наявності проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Законом України від 28.04.2021 року №1423-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» Розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України було доповнений пунктом 24, яким, передбачено, що надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради. Стосовно доводів апелянта про те, що Степненська сільська рада не може передати земельну ділянку за кадастровим номером 2322188600:04:002:0184 у приватну власність позивача, оскільки підпунктом 5 пункту 27 Перехідних положень Земельного кодексу України, в редакції Закону №2145-ІХ передбачено, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється, колегія суддів зазначає про таке. Спірні правовідносини між сторонами у цій справі мали місце ще наприкінці січня 2022 року протягом тривалого періоду часу, в той же час Закон №2145-ІХ, яким внесені відповідні зміни до Земельного кодексу України, набрав чинності 07.04.2022 року. Вирішуючи спори, суд повинен досліджувати правомірність дій, рішень суб`єкта владних повноважень на момент їх вчинення (прийняття) та не може обґрунтовувати юридичну правильність (правомірність) таких дій, рішень із урахуванням подій, які сталися, або могли статися у майбутньому. Аналогічний правова позиція викладена Верховний Судом у постановах від 16.05.2018 у справі №826/23192/15 та від 01.11.2019 у справі №333/6481/16-а. Посилання апелянта на не припинення воєнного стану до теперішнього часу, що унеможливлює розгляд заяви позивача через відсутність доступу до державних реєстрів, колегія суддів до уваги не приймає та зазначає, що розгляд заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з порушенням строків, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України призводить до тривалого порушення прав позивача, а без конкретизації таких строків створює ситуацію невизначеності у спірних правовідносинах. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, апеляційний суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень допустив протиправну бездіяльність щодо розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою, чим порушив його права та законні інтереси. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року в адміністративній справі №280/3757/22 залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року в адміністративній справі №280/3757/22 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.В. Чабаненко суддя С.Ю. Чумак