Постанова 4851 № 520/17793/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 квітня 2023 р.Справа № 520/17793/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Калиновського В.А. , Макаренко Я.М. , за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Євтушика В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2022, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 09.12.22 року по справі № 520/17793/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів України про визнання незаконним та скасування наказу, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі по тексту - відповідач), в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив суд визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 07.09.2021 №39-с про накладення дисциплінарного стягнення відносно начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області ОСОБА_1 у вигляді догани за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу». В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він працював на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області починаючи з 14.01.2021. Наказом відповідача «Про притягнення ОСОБА_1 » до дисциплінарної відповідальності» від 07.09.2021 №39-с до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани відповідно до частини третьої статті 66 Закону України «Про державну службу». Вказує про те, що у порушення вимог чинного законодавства, спірний наказ не містить: чіткого формулювання суті вчиненого ним порушення, даних про наявність вини або бездіяльності, даних про шкідливі наслідки та причинний зв`язок, час вчинення та час виявлення самого проступку, обґрунтування виду стягнення. З тексту спірного наказу, на думку позивача, неможливо встановити, які саме посадові обов`язки, та доручення неналежно ним виконувались, тобто, не конкретизовано у чому полягає суть виявлених проступків та чи дійсно вони мали місце. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання незаконним та скасування наказу - залишено без задоволення. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, позивач в апеляційній скарзі зазначає, що ОСОБА_1 не має жодного відношення до факту підписання постанови № 5.0-50 від 28.05.2021, а крім іншого, відносно фактичного підписанта вказаної постанови ОСОБА_2 , не проведено жодної перевірки та не прийнято жодного рішення у вказаному дисциплінарному провадженні, що свідчить про порушення процедури проведеного дисциплінарного провадження, її неповноту та упередженість при розгляді. Позивач зазначає, що посадовими особами протиправно складено наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 39-с від 07.09.2021 «Про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності» за неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади під час прийняття рішення у вигляді постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 02.07.2021 №5.0-64. На переконання позивача, факту вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_3 не встановлено, а саме не зазначено при яких обставинах і в чому полягає неналежне виконання посадових обов`язків, які саме дії слугували порушенням. Крім того, позивач зазначає, що строк у 10 календарних днів пропущено у будь-якому випадку, що ще раз свідчить про те, що подання створене поза межами встановлених строків передбачених Порядком здійснення дисциплінарного провадження затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1039 від 04.12.2019. Також, позивач звертає увагу, що встановлені порушення допущені виключено інспекторами, а не ОСОБА_1 . Тобто, фактично не встановлено у поданні дисциплінарної комісії порушень вчинених безпосередньо ОСОБА_1 . Представник відповідача скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивач, в якому зазначає, що ОСОБА_1 , як керівник ГУ Держспоживслужби в Харківській області, здійснює керівництво діяльністю Головного управління та несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності, відповідно до свого Положення. На переконання представника відповідача, накази про порушення дисциплінарного провадження та притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відповідають чинним положенням законодавства про державну службу, а саме: містять відомості про державного службовця, стислий виклад обставин, вид дисциплінарного проступку та юридичну кваліфікацію, тобто є обгрунтованими і законними. Крім того, Держспоживслужба повідомляє, що апелянта було належно ознайомлено з наказом Держпродспоживслужби від 07.09.2021 № 39-с «Про притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності», оскільки листом Держпродспоживслужби від 07.09.2021 № 24.1-6/45284 ОСОБА_1 було направлено на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 копію вказаного наказу. В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі. Представник відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторін по справі, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач працював на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області починаючи з 14.01.2021, що підтверджується копією наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 13.01.2021 №15-к. Згідно наказу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 08.07.2021 №23-с, розпочато дисциплінарне провадження стосовно позивача. Підставою для ініціювання дисциплінарного провадження Держпродспоживслужби стала скарга ТОВ «Нова Пошта» від 05.07.2021 щодо скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області від 28.05.2021 №5.0-50 про накладення на ТОВ «Нова Пошта» стягнення, передбаченого статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» та листи ТОВ «Нова Пошта» від 06.07.2021. За результатами проведення дисциплінарного провадження, дисциплінарна комісія дійшла висновків про неналежне виконання начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області своїх посадових обов`язків. Наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів «Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» від 07.09.2021 №39-с, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани відповідно до частини третьої статті 66 Закону України «Про державну службу». Не погоджуючись з наказом відповідача про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, вважаючи його безпідставним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів наявності порушень відповідачем процедури прийняття оскаржуваного наказу, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі по тексту - Закон України №889-VIII). Згідно частини першої статті 5 Закону України №889-VIII відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Основними обов`язками державного службовця, з-поміж іншого, є: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення) (пункти 1, 6, 7 частини першої статті 8 Закону України №889-VIII). Приписами частини другої статті 62 цього Закону, державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки. Положеннями частини першої статті 64 Закону України №889-VIII установлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (частина перша статті 65 Закону України №889-VIII). Відповідно до пункту 5 частини другої статті 65 Закону України №889-VIII дисциплінарним проступком, серед іншого, є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень. У розумінні цієї норми під посадовими обов`язками розуміються ті, які покладаються на державного службовця у зв`язку з обійманням ним конкретної посади у певному органі, та службові обов`язки, які покладаються на нього у зв`язку із набуттям статусу державного службовця. Безпосередні посадові обов`язки кожного державного службовця визначаються у посадовій інструкції. Положеннями частини третьої статті 66 Закону України №889-VIII обумовлено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. Разом з тим, частиною першою статті 67 Закону України №889-VIII обумовлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків. Положеннями частин першої, другої статті 74 Закону України №889-VIII визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення. Аналізуючи наведене, колегія суддів зазначає, що дисциплінарний проступок - це протиправна винна поведінка (дія або бездіяльність) державного службовця, яка підпадає під ознаки одного з правопорушень, передбачених частиною другою статті 65 Закону. Дисциплінарне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи. При визначенні виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. До державних службовців, які вчинили дисциплінарні проступки, передбачені пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України №889-VIII, може бути оголошена догана; така санкція відповідає частині третій статті 66 цього Закону. Згідно з частинами першою, десятою статті 69 Закону України №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. У свою чергу, стаття 73 Закону України №889-VIII визначає, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Також за правилами, встановленими статтею 75 Закону України №889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Приписами частин першої-другої, п`ятої статті 77 Закону України №889-VIII встановлено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформлюється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформлюється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Прийняттю спірного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності передував збір інформації Дисциплінарною комісією та відібрання пояснень від позивача. Матеріали справи містять копію матеріалів дисциплінарної справи позивача. Так, з матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що результатом розгляду дисциплінарної справи було подання дисциплінарної комісії від 25.08.2021 (а.с. 135 т. 2). У мотивувальній частині вказаного подання дисциплінарною комісією встановлено наступні обставини: На адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області надійшло звернення громадянина ОСОБА_5 від 10.03.2021 №Ж-393 щодо можливого порушення законодавства про захист прав спождивачів у відділенні №3 ТОВ «Нова Пошта» у місті Чугуїв, Харківської області. З метою перевірки наявності або відсутності порушень ТОВ «Нова Пошта», викладених у зазначеному зверненні ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області прийнято наказ «Про проведення позапланових заходів державного нагляду» від 25.03.2021 №618, зокрема ТОВ «Нова Пошта», розташованого за адресою: вулиця Кожедуба, будинок 1, місто Чугуїв, Харківська область з питань, зазначених у зверненні споживача, а саме: відмова надання споживачеві розрахункового документу, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги) на підставі звернення громадянина ОСОБА_5 з 01.04.2021 по 14.04.2021. У подальшому, у вказаний наказ внесено зміни у частині періоду проведення перевірки ТОВ «Нова Пошта» - з 08.04.2021 по 21.04.2021, що підтверджується копією наказу ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області від 02.04.2021 №880. Уповноваженими особами ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області на адресу ТОВ «Нова Пошта» запропоновано надати письмові пояснення з відповідним документальним підтвердженням щодо питань, зазначених у зверненні споживача, у тому числі щодо сплаченої більшої вартості послуги, відмови у видачі чеку, що підтверджується копією вимоги щодо надання документів від 08.04.2021. На виконання зазначеної вимоги керівництвом відділення №3 ТОВ «Нова Пошта» надані письмові пояснення, в яких зазначено про те, що для отримання запитуваних відомостей потрібно звернутися до ТОВ «Нова Пошта», розташованого за адресою: Столичне шосе, будинок 103, корпус 1, 9 поверх, місто Київ, 03026, оскільки відділення №3 ТОВ «Нова пошта» не має компетенції та фактичної можливості щодо їх надання. У зв`язку з вказаним, уповноваженими особами ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області на адресу ТОВ «Нова Пошта», розташованого за адресою: Столичне шосе, будинок 103, корпус 1, 9 поверх, місто Київ, 03026, перенаправлено вказану вимогу за належністю. Посадовими особами ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області проведено плановий (позаплановий) захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання - ТОВ «Нова Пошта» вимог законодавства у сфері захисту прав споживачі, результати якого оформленні актом від 21.04.2021 №890. У вказаному акті перевірки вказано, що уповноваженими особами ТОВ «Нова Пошта» не надано необхідні документи (їх копії) для повного та всебічного розгляду звернення громадянина ОСОБА_5 та проведення позапланової перевірки, у зв`язку з чим перевірити факти, викладені у зверненні не має можливості. Таки чином, ТОВ «Нова Пошта» створено перешкоди службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додерженням законодавства про захист прав споживачів. Крім того, у вказаному акті перевірки вказано, що від підписання акту керівництво ТОВ «Нова Пошта» відмовилося. На підставі вказаного акту перевірки керівником ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області 02.07.2021 прийнято постанову про накладення стягнень №5.0-64, передбачених статтею 23 Закону україни «Про захист прав споживачів» (за створення перешкод посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додерженням законодавства про захист прав споживачів) відповідно до якої до ТОВ «Нова Пошта» застосовано штраф у розмірі 170 682 540,30 грн. (сто сімдесят мільйони шістсот вісімдесят дві тисячі пятсот сорок дві грнивні 30 копійок). Представником ТОВ «Нова Пошта» на адресу ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області надані письмові пояснення щодо накладення стягнення у порядку статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» на підставі акту від 21.04.2021 №890. У подальшому, уповноваженими особами ТОВ «Нова Пошта» оскаржено вказану постанову до органу вищого рівня. Згідно протоколу від 14.07.2021 №1 засідання робочої групи, встановлено, що під час проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «Нова Пошта», за адресою: вулиця Кожедуба, 1, місто Чугуїв, Харківська область 1, на підставі звернення громадянина ОСОБА_5 були допущені наступні порушення вимог Закону України №877, а саме: - частини п`ятої статті 7 та частини одинадцятої статті 4 Закону України №877-VIII - щодо пред`явлення керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надання суб`єкту господарювання копії посвідчення (направлення); - частини дванадцятої статті 4 Закону України №877-VIII - щодо внесення перед початком здійснення нагляду (контролю) посадовою особою органу державного нагляду запису до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю). У вказаному протоколі, що відповідно до пункту 9 Порядку №1177, члени робочої групи дійшли висновків, що наведені порушення вимог законодавства, допущені працівниками Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «Нова Пошта», згідно наказом про проведення позапланових заходів від 02.04.2021 №680, направленням на проведення перевірки від 02.04.2021 №890 підставою для скасування Держпродспоживслужбою постанови про стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 02.07.2021 №5.0-64. Наказом Держпродспоживслужби від 15.07.2021 3480 скасовано постанову про накладення стягнень, передбачених статтею Закону України «Про захист прав споживачів» від 02.07.2021 №5.0-64 прийняту ГУ Дерпродспоживслужби в Харківській області. Отже, за результатами розгляду дисциплінарної скарги дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», що полягає у неналежному виконанні посадових обов`язків під час прийняття рішення за результатами здійснених заходів державного контролю, що проводилися, за який рекомендовано застосувати до позивача передбаченого частиною третьою статті 66 цього Закону виду дисциплянарного стягнення у вигляді догани. Крім того, колегія суддів зазначає, що наказом Держпродспоживслужби від 16.02.2021 с№264-К затверджено Розподіл обов`язків між начальником та в.о. першого заступника начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області відповідно до якого налальник ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області здійснює керівництво ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області у Харківській області, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності. Таким чином, прийняття, зокрема, постанов про притягнення винних осіб до відповідальності належить до повноважень начальника ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області. Виконання цих посадових обов`язків вимагає сумлінного та професійного ставлення особи під час практичного виконання завдань і функцій держави. Сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки державний службовець зобов`язаний у силу пункту 7 частини першої статті 8 Закону України №889-VIII. Правомірність прийняття постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 02.07.2021 №5.0-64, прийнятої ГУ Держпродспоживслужбою в Харківській області в особі начальника була предметом розгляду органом вищого рівня - Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. За результатами розгляду вказаної постанови, наказом голови Державної службої України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 15.07.2021 №480 вказана постанова скасована, тобто визнана такою, що прийнята з порушенням норм чинного законодавства. Отже, з урахуванням скасування постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 02.07.2021 №5.0-64, яка прийнята позивачем в особі начальника ГУ Держпродспоживслужбою в Харківській області, органом вищого рівня, обгрунтованими є висновки дисциплінарної комісії про те, що позивач неналежно виконав свій обов`язок передбачений посадовою інструкцією під час прийняття рішення у вигляді постанови ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області від 02.07.2021 №5.0-64. Колегія суддів звертає увагу на те, що предметом розгляду дисциплінарної комісії була не сама постанова про накладенняи стягнень, передбачених статтею 23 Закону україни «Про захист прав споживачів», прийнята ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області, а - дії позивача, які визначені його посадовими обов`язками, а саме - правомірність прийняття рішення у вигляді постанови про накладення стягнень. Відповідальність державного службовця є персональною та він відповідає за свої дії (бездіяльність) або прийняті рішення. Щодо доводів апеляційної скарги позивача стосовно порушення дисциплінарною комісією процедури проведення дисциплінарного провадження, зокрема, недотримання строків проведення дисциплінарного провадження, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до положень статті 71 Закону України №889 порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження (далі по тексту - Порядок №1039). Відповідно до пункту 4 Порядку №1039 дисциплінарне провадження розпочинається з моменту прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження та завершується прийняттям рішення про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Згідно пункту 5 Порядку №1039 строк здійснення дисциплінарного провадження визначається міністром або суб`єктом призначення з урахуванням встановленого законодавством строку притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності. Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів. Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що дисциплінарне провадження стосовно позивача, як начальника ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області, відповідач розпочав 08.07.2021 строком, що не перевищує 30 календарних днів, що підтверджується наказом Державної службої України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 08.07.2021 №23-С, копія якого наявна у матеріалах справи. У подальшому за клопотанням дисциплінарної комісії від 06.08.2021, головою Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів продовжено строк здійснення дисциплінарного провадження стосовно позивача, як начальника ГУ Держпродспоживслужби у Харківській області до 60 календарних днів. Притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності - 07.09.2021. У даному випадку дисциплінарне провадження розпочато з моменту прийняття рішення у вигляду наказу відповідача про порушення дисциплінарного провадження, а саме - 08.07.2021 та завершено прийняттям рішення відповідачем про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а саме - 07.09.2021. Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем не порушено тривалість здійснення дисциплінарного провадження відносно позивача. Щодо доводів апеляційної скарги позивача стосовно того, що підставою порушення дисциплінарного првадження стосовно нього стала скарга ТОВ «Нова Пошта» від 05.07.2021 про скасування постанови ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області від 28.05.2021 №5.0-50, яка прийнята в.о. першого заступника начальника, начальника Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області - Волошко Д.Г., а не - прийнята ним постанова, колегія суддів зазначає наступне. З матеріалів справи, зокрема з тексту наказу відповідача від 08.07.2021 №23-С колегією суддів встановлено, що підставою для відкриття дисциплінарного провадження стосовно позивача була не тільки скарга ТОВ «Нова Пошта» від 05.07.2021 щодо скасування постанови ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області, а - й листи ТОВ «Нова Пошта» від 06.07.2021. Позивач у судовому засіданні суду першої інстанції також вказував, що частина документів дисциплінарного провадження була надана йому вже під час судового розгляду, що на його думку свідчить на користь висновку про те, що такі документи складені не під час проведення дисциплінарного провадження, а - під час судового розгляду даної справи, тому вважає їх такими, що не можуть бути прийнятті судом до уваги. Водночас, жодних доказів на підтвердження вказаного позивачем до суду не надано. У той же час доводи сторін не можуть грунтуватися на припущеннях. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним) або допущене порушення не впливає на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття. У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Тобто, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення». Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття. Така правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові Верховного Суду від 29.11.2019 року у справі № 359/7194/16-а, у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 року у справі №210/3268/15-а. Спірний наказ містить вид дисциплінарного проступку і його юридичну кваліфікацію, вид застосованого до позивача дисциплінарного стягнення, підстави для прийняття цього розпорядчого документа, серед них - подання дисциплінарної комісії, в якому наведено детальний виклад обставин справи. Матеріали дисциплінарного провадження містять висновки у частині обґрунтування підстав для притягнення позивача для дисциплінарної відповідальності за безпосереднє неналежне виконання посадових обов`язків при прийнятті рішення у вигляді постанови, а обраний вид дисциплінарного стягнення відповідає частині третій статті 66 цього Закону. Слід зазначити, що дії, пов`язані із прийняттям рішення у вигляді постанови, безпосередньо вчиняв позивач, що обумовлено його посадовою інструкцією, і вказане було встановлено дисциплінарною комісією. При цьому мало місце порушення з боку позивача вимог нормативно-правових актів, про які зазначено у поданні. Тому правові підстави для визнання протиправним і скасування спірного наказу відсутні. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не довів наявності порушень відповідачем процедури прийняття оскаржуваного наказу, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні адміністративного позову. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2022 року по справі № 520/17793/21 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують . Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2022 по справі № 520/17793/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 13.04.2023 року