LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС308/1183/17

від 11.04.2023 · Цивільна
Резолютивна:Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Лаврів Михайло Михайлович, Ужгородська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , про визнання запов…

Ухвала 11 квітня 2023 року м. Київ справа № 308/1183/17 провадження № 61-3995 св 22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Лаврів Михайло Михайлович, Ужгородська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , про визнання заповіту недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 березня 2022 року, ВСТАНОВИВ: Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 вересня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 28 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 вересня 2021 року змінено й викладено його мотивувальну частину у редакції цієї постанови. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат. У квітні 2022 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просила скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 березня 2022 року й залишити рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 вересня 2021 року в силі. Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Підставою касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі № 916/3156/17, від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16, постановах Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 756/10183/16, від 02 листопада 2020 року № 641/4900/18, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Також заявник указує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. Згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справа розглядатиметься колегією у складі п`яти суддів. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною п`ятою статті 279, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Лаврів Михайло Михайлович, Ужгородська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 , про визнання заповіту недійсним призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. М. Осіян О. В. Білоконь Н. Ю. Сакара

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»