Постанова Сумський апеляційний суд № 587/2021/22

Справа №587/2021/22 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Черних О. М. Номер провадження 33/816/256/23 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 квітня 2023 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю секретаря судового засідання Баришевої А.І., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та адвоката Стегнія А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Стегній А.М. на постанову Сумського районного суду Сумської області від 27 січня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП закрито. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн. В С Т А Н О В И В: Як вбачається з оскаржуваної постанови судді, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 28.11.2022 року о 20-55 год. в смт. Степанівка по вул. Мацака, Сумського району, Сумської області керував транспортним засобом ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мовлення. Від проходження огляду на стан алкогольного спяніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер 6810 або проходження такого огляду у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил Дорожнього Руху. Крім того, 28.11.2022 року о 20-55 год. в смт. Степанівка по вул. Мацака, Сумського району, Сумської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 , будучи обмеженим у праві керування транспортним засобом відповідно до постанови від 11.10.2019 року ВП № 49419447 Зарічного відділу ДВС ГТУЮ в Сумській області, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.1 а Правил Дорожнього Руху. На підставі 36 КУпАП матеріали об`єднані в одне провадження. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Стегній А.М. подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та ч.3 ст.126 КУпАП, закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт вказує наступне. Поліцейськими не було надано жодного доказу, які б стверджували час і місце вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , а також фіксували розгляд справи про адміністративне правопорушення та дотримання процедури розгляду та забезпечення його прав, як особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Відсутні відеодокази, які б вказували, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, чи виходив з автомобіля. Не слід приймати у якості допустимого доказу по справі й диск з відеозаписом, долучений до матеріалів справи, так як в порушення Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані у не автоматичному режимі, №1395, даний відеозапис не оформлений у протоколі належним чином, як доказ по справі, оскільки у ньому не вказано жодних відомостей про технічний засіб, яким здайснювалося фіксування та ким саме із присутніх на місці події поліцейських. Крім того, апелянт вказує про те, що сам факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом як водієм, не підтверджується доказами, зокрема дисками з відеозаписом, які були надані суду поліцейськими, на ньому зафіксовано лише переслідування якогось автомобіля, та вже його стоянка на вулиці. Апелянт у судовому засіданні місцевого суду неодноразово наполягав на тому, що він не має у власності автомобіля марки ВАЗ 2101, та ніколи на такому автомобілі не їздив. Крім того, на відеозаписі відсутні відеодокази, які б вказували, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, чи виходив з автомобіля. Але суд не взяв дані доводи до уваги. Крім цього, наданий суду відеозапис не оформлений належним чином як електронний доказ, у відповідності до ч. 1 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Оскільки матеріали на оптичному диску, доданому до справи, підпадають під визначення електронного доказу. Отже, копія зазначеного доказу має бути посвідчена електронним цифровим підписом або має бути надана суду в оригіналі, що також передбачає наявність на ньому ознак цифрового підпису автора. Фактично поліцейські ухилилися від проведення безперервної зйомки та зняли той проміжок часу, який їм був вигідний. При цьому зробили зйомку на невідомий відеозасіб, а не на портативний засіб, який передбачений законом. Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та адвоката Стегнія А.М., які вимоги апеляційної скарги підтримали, просили задовольнити скаргу, скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження по справі закрити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Так, приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке встановлена частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, вважає, що він не ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин адміністративної справи, а також вимогах закону. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №116626 28.11.2022 о 28.11.2022 року о 20-55 год. в смт. Степанівка по вул. Мацака, Сумського району, Сумської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мовлення. Від проходження огляду на стан алкогольного спяніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер 6810 або проходження такого огляду у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил Дорожнього Руху. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівником поліції за ч.1 статті130 КУпАП. Згідно ч.1ст.130КУпАП адміністративним правопорушенням є, серед іншого, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Так, суб`єктом правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, коли особі інкримінується керування транспортним засобом у стані сп`яніння або відмова від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, може бути будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП), яка керувала транспортним засобом. Тобто доказуванню у даній справі підлягає, насамперед, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Він такий факт заперечує. У пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись. У постанові від 20 лютого 2019 по справі №404/4467/16-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування». Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу. За такого знаходження за кермом транспортного засобу, який не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи, зокрема, в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна. З дослідженого відеозапису з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано подію, що мала місце при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 116626 від 28 листопада 2022 року відносно ОСОБА_1 , який переглянутий судом апеляційної інстанції при підготовці справи до розгляду, переконливо та в достатній мірі вбачається, що автомобіль поліцейських з проблисковими маячками переслідує невідомий транспортний засіб, після зупинки, поліцейські вибігли та почали кричати «держи його». Як слідує далі з відеозаписів, то вони тримають особу, якою пізніше виявився ОСОБА_1 , проте ні на жодній з камер не було видно, що саме ОСОБА_1 виходив з машини, чі взагалі якимось чином причетний до транспорного засобу, який знаходився на обочині, а також на відеозаписі не вбачається який саме транспортний засіб переслідували патрульні. При цьому, на відеозаписі ОСОБА_1 постійного заперечує той факт , що він керував будь яким транспортним засобом, зазначаючи, що йшов пішки. Також матеріали адміністративної справи не містять іншого відеозапису, чи будь яких доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 28.11.2022 року о 20-55 год. в смт. Степанівка по вул. Мацака, Сумського району, Сумської області транспортним засобом ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 (тобто факт руху цього автомобілю), як про це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд зауважує, що вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений статтями 251, 255 КУпАП, особи, які уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення, та збір доказів, мають довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, за встановленими обставинами якого відносно неї складено протокол. В цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, достеменно встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміновані правопорушення були учинені і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні цих правопорушень. Апеляційний суд вважає, що у справі, яка переглядається, посадовими особами патрульної поліції не було дотримано стандарту доведення поза розумними сумнівами, що інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення вчинене саме цією особою, а іншою. А саме: не були перевірено його пояснення про те, що автомобіль взагалі йому невідомий, зокрема, шляхом встановлення цієї особи, а також шляхом перевірки чи мається у ОСОБА_1 в наявності вказаний транспортний засіб. Отже в матеріалах справи відсутні допустимі та достовірні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом відповідно до обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №116626, який складений 28 листопада 2022 р., а тому недоведеним є викладений у вказаному протоколі факт, що ОСОБА_1 , є суб`єктом відповідальності за вказане у протоколі правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП. З огляду на наведене, а також положення статті 62 Конституції України суд першої інстанції помилково дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним 28 листопада 2022 р. адміністративного правопорушення, оскільки в суді не доведена належними та допустимим доказами наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП). Враховуючи наведене апеляційний суд дійшов висновку, що постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому апеляційний суд не перевіряв законність закриття провадження за ч.3 ст.126 КУпАП, оскільки фактично в доводах апеляційної скарги такий висновок суду не оскаржувався. На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Стегній А.М. задовольнити. Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 27 січня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 1 рік скасувати та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.