Постанова 4822 № 718/2950/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 квітня 2023 року м. Чернівці справа № 718/2950/21 провадження 822/321/23 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кулянди М.І., суддів: Одинака О.О., Половінкіної Н.Ю., за участю секретаря Скулеби А.І., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , апеляційна скарга ОСОБА_2 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 22 лютого 2023 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Скорейко В.В. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Позовна заява мотивована тим, що 03 березня 2016 сторони зареєстрували шлюб. Відповідно до рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 вересня 2019 року шлюб між сторонами розірвано. Зазначає, що після одруження позивачка із своїми особистими речами переїхала проживати до будинку свого чоловіка в с.Чортория Чернівецького району Чернівецької області. Зазначає, що під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 , придбали автомобіль «Опель Астра», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрували на відповідача. Також, сторонами проведено ремонт житлового будинку та придбано інші речі побутового вжитку. Просила суд виділити відповідачу в особисту власність: дві пральні машини іноземного виробництва, вартістю 9 600 гривень; холодильник, вартістю 4 200 гривень; плазмовий телевізор, вартістю 6 500 гривень; два металопластикових вікна, вартістю 3500 гривень, які встановлені у житловому будинку ; газовий лічильник, вартістю 1 500 гривень; газову колонку, вартістю 2 500 гривень; електричну духовку, вартістю 1 300 гривень; бензокосарку, вартістю 1 300 гривень; мотор до мотоблоку, вартістю 4 800 гривень; тюль на вікна, вартістю 1 000 гривень; 30 курчат, вартістю 1 300 гривень; газову плитку, декоративний стіл, 2 крісла, килим розміром 2*3 м, палас розміром 2,5*4 м, 2 малих килими, вартістю 2 000 гривень; шифер, вартістю 1 000 гривень; дерево на дах, вартістю 1 000 гривень; розширювальний бачок, вартістю 500 гривень, а всього майна на суму 41 000 гривень. Автомобіль марки «Опель Астра», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , виділити відповідачу в особисту власність. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 51 500 гривень, що складає вартість 1/2 частини майна, яке виділене відповідачу в особисту власність. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 22 лютого 2023 року позов задоволено частково. Виділено у власність ОСОБА_2 автомобіль марки «OPEL ASTRA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1993 року випуску. Припинено право спільної сумісної власності ОСОБА_1 на автомобіль марки «OPEL ASTRA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1993 року випуску, кузов НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 . В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 1/2 частини вартості автомобіля марки «OPEL ASTRA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1993 року випуску, у розмірі 42 785 гривень. Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майно, а саме: розкладний стіл, 4 (чотири) м`яких стільці, швейну машинку, тюнер для телевізора, дерев`яні двері, диван розкладний. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про судові витрати. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірний автомобіль було придбано у період шлюбу, тому він, відповідно до вимог статей 60, 61, 70, 71 СК України, є спільним майном подружжя та підлягає поділу між ними. Оскільки вказаний автомобіль знаходиться у відповідача, суд прийшов до висновку про стягнення з останнього 1/2 частини вартості автомобіля на користь ОСОБА_1 . Щодо витребування майна із чужого незаконного володіння, суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки відповідач визнав частково позовні вимоги в частині витребування майна, а саме: розкладного стола, 4 м`яких стільці, швейної машинки, тюнера для телевізора, дерев`яних дверей та дивану розкладного, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню. В решті позовних вимог позивачкою не надано доказів, які б підтверджували факт купівлі предметів, час придбання майна, кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання), мету придбання майна, яке дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя в період шлюбу. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції, в частині поділу автомобіля марки «OPEL ASTRA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1993 року випуску, скасувати та відмовити у задоволенні позову у цій частині. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апелянт у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції, в оскаржуваній частині, не в повному обсязі дослідив всі обставини, що мають значення для справи, допустив порушення норм матеріального права та неправильно застосував норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, що автомобіль марки «OPEL ASTRA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1993 року випуску є спільною власністю подружжя.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій 03 березня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено шлюб, який зареєстровано виконавчим комітетом Брусницької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області, актовий запис №02. Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 02 вересня 2019 року шлюб між сторонами розірвано. 23 липня 2021 року ОСОБА_4 зареєструвала шлюб із ОСОБА_5 , у відділі ДРАЦС у м.Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), актовий запис 1059. 14 березня 2018 року за ОСОБА_2 зареєстровано транспортний засіб марки «OPEL ASTRA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1993 року випуску, кузов НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 . Згідно висновку авто-товарознавчої експертизи № 03-01-23 11 січня 2022 року ринкова вартість автомобіля марки «OPEL ASTRA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1993 року випуску, без врахування його технічного стану складає 85 570 гривень. Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови З поданої апеляційної скарги вбачається, що позивач оскаржує рішення в частині, а тому, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновки щодо не оскаржуваної частини рішення ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення. Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Відповідно до частини першої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про запровадження презумпції спільності права власності подружжя на майно, набуте ними в період шлюбу. Зазначена презумпція може бути спростована, один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який заперечує її застосування. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України). Згідно з частиною третьою статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Частиною четвертою статті 65 СК України передбачено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї. Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. У разі, коли під час розгляду вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або вартість враховується при поділі (пункти 22, 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»). Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірний автомобіль був придбаний у період шлюбу, тому він, відповідно до вимог статей 60, 61, 70, 71 СК України, є спільним майном подружжя та підлягає поділу між ними. Оскільки вказаний автомобіль знаходиться у відповідача, суд вважає за необхідне стягнути з останнього 1/2 частину вартості автомобіля в рахунок компенсації за належну частку ОСОБА_1 . Згідно висновку авто-товарознавчої експертизи № 03-01-23 від 11 січня 2022 року ринкова вартість автомобіля марки «OPEL ASTRA», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1993 року випуску, без врахування його технічного стану, складає 85 570 гривень. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що слід стягнути з відповідача на користь позивачки грошову компенсацію вартості частки автомобіля в розмірі 42 785 гривень. Безпідставними є доводи апеляційної скарги, про те, що спірний автомобіль є особистою власністю апелянта, виходячи з такого. Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарств догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута залає шлюбу, крім релей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Отже, за загальним правилом, відповідно до положень ч. 1 ст. 60 СК України, враховуючи, що автомобіль був зареєстрований за позивачем в період шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя зазначено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Отже, встановлення того, чи є придбане за час шлюбу майно спільною власністю подружжя суд повинен встановити правову природу коштів, за які було придбане майно. Апелянтом не наведено будь-яких доводів та не надано доказів про те, що автомобіль був придбаний за його особисті кошти, не вказано, також, і про природу походження таких коштів, як особистих. Навпаки в своєму відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що автомобіль було придбано частково за його заробітну плату. Відповідно до ч.2 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Відповідачем не надано суду доказів, що спірний автомобіль було придбано ним виключно за особисті кошти, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що автомобіль марки «OPEL ASTRA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1993 року випуску, кузов НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 є спільною власністю подружжя. Будь-яких інших доводів та доказів на їх підтвердження, що є правовою підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції апелянтом надано не було, у зв`язку з чим, апеляційний суд не вбачає правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 22 лютого 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Дата складання повного тексту постанови 18 квітня 2023 року. Головуючий М. І. Кулянда Судді: О. О. Одинак Н. Ю. Половінкіна