Постанова 4821 № 703/4993/15-ц

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/538/23Головуючий по 1 інстанції Справа №703/4993/15-ц Категорія: на ухвалу Биченка І.Я. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 квітня 2023 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії: суддів Новікова О.М., Гончар Н.І., Фетісової Т.Л., за участю секретаря Любченко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 лютого 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, стягувач: АТ КБ «Приватбанк», - в с т а н о в и в: У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою, в обгрунтування якої зазначав, що 28 серпня 2006 року між ним та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір кредиту №CSS0GK50050093, відповідно до якого йому було надано кредит у сумі 22000,00 доларів США зі сплатою 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення боргу до 25 серпня 2021 року. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» та боржник уклали договір іпотеки №CSS0GK50050093, згідно з яким ОСОБА_1 надав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12 листопада 2015 року по справі №703/4993/15-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 15721,21 доларів США, що еквівалентно 339735 грн. 35 коп., та судові витрати в сумі 3397 грн. 35 коп., а всього 343132 грн. 70 коп. На виконання вказаного рішення 14 січня 2016 року було видано виконавчий лист, а 26 січня 2016 року Смілянським МВ ДВС відкрито виконавче провадження з примусового виконання цього листа. Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 травня 2016 року по справі №703/607/16-ц в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №CSS0GK50050093 від 28 серпня 2006 року в розмірі 17489,66 доларів США, що еквівалентно 453157 грн. 09 коп., звернуто стягнення на належну ОСОБА_1 квартиру, а також стягнуто судові витрати у розмірі 8864 грн. 36 коп. 10 грудня 2021 року виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 боргу за рішенням суду по справі №703/4993/15-ц було завершено у зв`язку із зверненням стягувача із заявою про повернення виконавчого листа. 29 липня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступом Д.М. на підставі виконавчого листа №703/4993/15-ц відкрито виконавче провадження № 69525023. 09 серпня 2022 року приватним виконавцем прийнято постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, згідно якої описано і накладено арешт на земельну ділянку площею 8,9314 га, що належить боржнику. У вересні 2022 року представник ОСОБА_1 звернулась до приватного виконавця та повідомила про те, що було звернуто стягнення на предмет іпотеки, а тому, відповідно, у АТ КБ «Приватбанк» відсутнє право стягнення заборгованості за вказаним виконавчим документом. Однак банк на запит приватного виконавця повідомив, що залишок боргу ОСОБА_1 за рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14.01.2016 по справі №703/4993/15-ц станом на 14.10.2022 становить 9203,49 доларів США та судові витрати в сумі 3397,35 грн. В подальшому приватний виконавець прийняв постанову про зміну реєстраційних даних, згідно з якою вніс зміни до автоматизованої системи виконавчого провадження: замість сума коштів до стягнення 15721,21 доларів США вказав суму у розмірі 9203,49 доларів США, замість суми коштів у гривневому еквіваленті у розмірі 339735,35 грн. зазначив суму коштів у гривневому еквіваленті у розмірі 226558,74 грн. Боржник вважає, що у зв`язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки його заборгованість за кредитним договором, яка визначена рішенням суду по справі №703/4993/15-ц, погашена у повному обсязі, а тому забов`язання перед стягувачем відсутнє. Враховуючи наведене просив суд визнати таким, що не підлягає до виконання, виконавчий лист №703/4993/15-ц, виданий 14.01.2016 Смілянським міськрайонним судом Черкаської області. Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 лютого 2023 року заяву боржника ОСОБА_1 , подану від його імені представником ОСОБА_2 , про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа від 14.01.2016 №703/4993/15-ц, виданого Смілянським міськрайонним судом Черкаської області на примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 15721,21 доларів США, що є еквівалентом 339735,35 грн., та судових витрат в сумі 3397,35 грн. залишено без задоволення. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що стягнення на майно боржника було звернуто в рахунок погашення заборгованості у розмірі 17489,66 доларів США, що еквівалентно 453157 грн. 09 коп., та на думку суду, саме в такому розмірі мав бути погашений борг ОСОБА_1 за договором №CSS0GK50050093 від 28 серпня 2006 року. Згідно з договором купівлі-продажу квартири, посвідченого 25 листопада 2016 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алексєєвим М.Ю. та зареєстрованим в реєстрі за №1720, ПАТ КБ «Приватбанк», який діяв від імені ОСОБА_1 , на підставі рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, номер справи 703/607/16-ц 2/703/599/16 та з застосуванням процедури продажу, передбаченої ст. 38 Закону України «Про іпотеку», продав, а ОСОБА_3 купила двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Згідно з п. 5 договору вказана квартира продана за 360000,00 грн. Враховуючи наявність різниці у сумі боргу у розмірі 1768,45 доларів США, та у гривневому еквіваленті в розмірі 113421,74 грн., боржником не доведено, що ним чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого його обов`язок припинився, або його обов`язок, як боржника, припинився з інших причин, передбачених положеннями ст. 432 ЦПК України. Крім того судом першої інстанції звернуто увагу, що у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року по справі № 824/67/20 зазначено, що визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, і фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, є самостійними підставами для закінчення виконавчого провадження і їх одночасне застосування є неможливим. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи ухвалу суду незаконною, поставлену судом з порушенням норм процесуального права та недотриманням норм матеріального права, просив її скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №703/4993/15-ц та стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 безпідставно одержані кошти в розмірі 200800,00 грн. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12 листопада 2015 року у справі №703/4993/15-ц з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором №CSS0GK50050093 від 28 серпня 2006 року в розмірі 15721,21 доларів США, такий розмір заборгованості зафіксований вказаним рішенням суду, яке набрало законної сили та було чинним на час ухвалення рішення по справі № 703/607/16-ц, розмір заборгованості за цим самим кредитним договором не міг визначитись судом на підставі розрахунку заборгованості, наданого позивачем, та не міг становити більше ніж 15721,21 доларів США. Тому висновки суду першої інстанції про те, що після реалізації квартири залишилась заборгованість в розмірі 1768,45 доларів США не відповідають обставинам справи. Зазначає, що внаслідок того, що виконавче провадження з виконання судового рішення у справі №703/4993/15-ц продовжувало виконуватися, незважаючи на стягнення на предмет іпотеки, 23.01.2023 року відбулися торги з продажу земельної ділянки, на яку було накладено арешт у виконавчому провадженні №69525023 та кошти від її продажу зараховані на погашення заборгованості за виконавчим листом №703/4993/15-ц, унаслідок чого відбулося подвійне стягнення заборгованості, а заявника позбавили права власності, як на квартиру, так і на земельну ділянку. Отже, у виконавчому провадженні №69525023, згідно заяви стягувача від 09.02.2023 року, відбулося стягнення на підставі виконавчого листа №703/4993/15-ц в розмірі 200800,00 грн., які набуті стягувачем безпідставно, а тому вказана сума підлягає стягненню на користь боржника на підставі частини 4 статті 432 ЦПК України. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Судова колегія, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Згідно до вимог частин 1 та 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону. Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 12 листопада 2015 року по справі №703/4993/15-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № CSS0GK50050093 від 28 серпня 2006 року у сумі 15721,21 доларів США, що еквівалентно 339735, 35 грн., та судові витрати в сумі 3397,35 коп., а всього 343132,70 грн. На виконання вказаного рішення суду 14 січня 2016 року стягувачу було виписано та видано виконавчий лист. Постановою державного виконавця Смілянського МВ ДВС Іващенко А.П. від 26 січня 2016 року було відкрито виконавче провадження №49929888 з виконання вказаного виконавчого листа. Постановою старшого державного виконавця відділу ДВС у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Решетняка Д.М. від 10.12.2021 виконавчий лист від 14.01.2016 був повернутий стягувачу за його письмовою заявою. 29 липня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступом Д.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №69525023 з виконання виконавчого листа №703/4993/15-ц від 14.01.2016 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором №CSS0GK50050093 від 28 серпня 2006 року у сумі 15721,21 доларів США, що еквівалентно 339735, 35 грн., та судові витрати в сумі 3397,35 коп., а всього 343132,70 грн. 15 вересня 2022 року приватний виконавець направив банку запит про надання інформації про залишок боргу, в якому зазначив, що в ході проведення виконавчих дій ним було проведено зустріч з матір`ю боржника, яка повідомила, що заборгованість ОСОБА_1 перед АБ КБ «Приватбанк» за рішенням суду є меншою, ніж зазначено в заяві про примусове виконання рішення, оскільки після прийняття рішення суду відбулась реалізація майна ОСОБА_1 , за рахунок якого здійснювалось погашення заборгованості. 14 жовтня 2022 року стягувач повідомив, що залишок боргу ОСОБА_1 за рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14.01.2016 по справі №703/4993/15-ц станом на 14.10.2022 становить 9203,49 доларів США та судові витрати в сумі 3397,15 грн. Також судом установлено, що рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 травня 2016 року у справі №703/607/13-ц в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № СSS0GK50050093 від 28 серпня 2006 року в розмірі 17489,66 доларів США, що еквівалентно 453157 грн. 09 коп. звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 49,10 кв.м., житловою 25,70 кв.м., шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на підставі договору іпотеки № СSS0GK50050093 від 29 серпня 2006 року публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк». Згідно з договором купівлі-продажу квартири, посвідченого 29 листопада 2016 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Алексєєвим М.Ю. та зареєстрованим в реєстрі за №1720, ПАТ КБ «Приватбанк», який діяв від імені ОСОБА_1 , на підставі рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, номер справи 703/607/16-ц 2/703/599/16 та з застосуванням процедури продажу, передбаченої ст.38 ЗУ «Про іпотеку», продав, а ОСОБА_3 купила двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Згідно з п. 5 договору вказана квартира продана за 360000,00 грн. Відповідно до виписки по рахунку за 29.11.2016 року ОСОБА_1 , в рахунок заборгованості за кредитним договором № СSS0GK50050093 від 28 серпня 2006 року, 29.11.2016 року було зараховано кошти в розмірі 340 864, 41 грн., що становить 13 284, 13 доларів США (т. 1 а.с. 161 зворот). 09.02.2023 приватний виконавець Недоступ Д.М. закінчив виконавче провадження № 69525023 з примусового виконання виконавчого листа №703/4993/15-ц, виданого 14.01.2016, на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з його виконанням у повному обсязі. Статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з частиною першою статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчі листи в електронній формі викладаються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, оприлюднюються в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та підписуються електронним підписом судді (у разі колегіального розгляду - електронними підписами всіх суддів, які входять до складу колегії). Відповідно до частин першої, другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Наведені вище підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові. До процесуальних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав. Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання. Найпоширенішою підставою припинення зобов`язання є його припинення унаслідок виконання, проведеного належним чином. Згідно із частинами 1, 2 статті 614 Цивільного Кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статей 12 та 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, з матеріалів справи установлено, що рішенням суду у справі №703/4993/15-ц стягнуто заборгованість боржника перед банком, яка становила 15721,21 доларів США, що еквівалентно 339735, 35 грн. Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 04 травня 2016 року у справі №703/607/13-ц в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № СSS0GK50050093 від 28 серпня 2006 року в розмірі 17489,66 доларів США, що еквівалентно 453 157, 09 грн. звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 . Згідно з договором купівлі-продажу квартири від 29 листопада 2016 року ціна продажу становила 360000,00 грн. В день укладення договору купівлі-продажу квартири, відповідно до виписки по рахунку ОСОБА_1 29 листопада 2016 року у погашення заборгованості за кредитним договором № СSS0GK50050093 від 28 серпня 2006 року було зараховано 13 284, 13 доларів США, що еквівалентно 340 864, 41 грн. Колегія суддів звертає увагу, що станом на 29 листопада 2016 року офіційний курс долара був відмінний від курсу встановленого у справі №703/4993/15-ц про стягнення заборгованості, який був визначений станом на 31.07.2015 року, а оскільки боржником взято кредит у валюті, то і розрахунок залишку боргу здійснюється у доларах США. Отже, із вказаних відомостей, які є належними доказами у справі та містять первинні дані щодо розміру боргу та обсягів його погашення, установлено, що борг ОСОБА_1 внаслідок реалізації квартири не був погашений у повному обсязі та його залишок становив 2437,08 доларів США. Пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такий висновок суду відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленому у постанові від 28 березня 2018 року № 14-10цс18. З урахуванням вказаної правової позиції, колегія суддів вважає, що розмір боргу за кредитним договором № СSS0GK50050093 від 28 серпня 2006 року, який стягувався по відкритому, на час звернення заявника із даною заявою до суду, виконавчому провадженню ВП №69525023, слід визначати саме із суми зазначеної у рішенні суду (15721,21 доларів США), яке підлягало виконанню та з урахуванням виписки по рахунку, яка містить дані про часткове погашення такого боргу (13284,13 дол. США), зокрема шляхом реалізації квартири, яка відбулася при виконанні іншого судового рішення, водночас, яке стосується даних правовідносин між сторонами. Таким чином, колегія суддів не в повній мірі погоджується із висновками суду першої інстанції, які стосувалися визначення залишку боргу за кредитним договором, проте на результат розгляду заяви по суті вказане не впливає. Боржником не доведено, що ним чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого його обов`язок припинився, або його обов`язок, як боржника, припинився з інших причин, передбачених положеннями ст. 432 ЦПК України. Крім того, судом першої інстанції вірно звернуто увагу, що у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року по справі № 824/67/20 зазначено, що визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, і фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, є самостійними підставами для закінчення виконавчого провадження і їх одночасне застосування є неможливим. За таких обставин колегія суддів доходить висновку про те, що боржник не спростував належними і допустимими доказами існуючу презумпцію винуватості за невиконання зобов`язання за кредитним договором. Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадових чи службових осіб та громадян. Згідно частини 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. У прецедентній практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував на значенні своєчасного виконання рішень суду для захисту прав та свобод людини і громадянина, зауважуючи, що виконання судових рішень є невід`ємною частиною цивільного процесу, a несвоєчасне виконання судових рішень є таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції, і є порушенням права на суд. Так, у справі Хорнсбі проти Греції ЄСПЛ зауважив, що право на суд стало б ілюзорним, якщо б правова система держави дозволяла, щоб кінцеве та обов`язкове рішення суду залишалося невиконаним, що завдавало б шкоду одній зі сторін. Виконання рішень, ухвалених будь-яким судом, необхідно розглядати як невід`ємну частину «судового розгляду» для цілей статті 6 Конвенції. Така позиція ЄСПЛ підтримувалася судом також і у рішеннях Савіцький проти України, Кайсина та інші проти України заява № 46144/99, Іммобільяре Саффі проти Італії заява № 22774/93, +5 посилань та ін. Оскільки боржником рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі не виконано відсутні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягають виконанню. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 35, 258, 367, 368, 374, 375, 381 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 лютого 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 13 квітня 2023 року. Судді: