Постанова Харківський апеляційний суд № 953/18466/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 953/18466/21 Головуючий суддя І інстанції Бородіна Н. М. Провадження № 22-ц/818/324/23 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: інше П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 квітня 2023 року м. Харків. Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Яцини В.Б., суддів колегії Бурлака І.В., Мальованого Ю.М., за участю секретаря судового засідання Супрун Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Харківської міської ради на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2022 року, у справі №953/18466/21 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін Сергій Володимировича, про скасування реєстрації та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Харківська міська рада (далі ХМР) звернулась до суду з позовом до відповідача, ОСОБА_1 , третя особа Державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін С.В., в якому просить скасувати рішення про державну реєстрацію змін до права власності індексний номер 56472943, яке стало підставою для внесення змін до запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право приватної власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 317,9 кв.м, житловою площею 65,5 кв.м та припинити право власності ОСОБА_1 за назначену квартиру, також просить зобов`язати відповідачку здійснити за власний рахунок перебудову вказаної квартири та привести у стан, що існував до здійснення самочинного будівництва, а саме до поверхового плану та експлікації квартири за вказаною адресою відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи, що знаходяться у КП «ХМБТІ». Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2022 року закрито провадження у справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін Сергій Володимировича про скасування реєстрації та зобов`язання вчинити дії Скасовано заборону ОСОБА_1 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які будівельні роботи у квартирі АДРЕСА_1 , а також на фасаді зазначеного будинку, накладену ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 30.09.2021р. Роз`яснено позивачу, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. В апеляційній скарзі ХМР посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ХМР звернулась до суду як власник земельної ділянки до ОСОБА_1 із позовною вимогою здійснити за власник рахунок перебудову квартири АДРЕСА_1 та привести її у стан, що існував до здійснення самочинного будівництва. Підкреслює, що в контексті даної справи муніципалітетом не реалізовувалися делеговані повноваження щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, що передбачено пп.1 п.6 ч.1 ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Самочинне будівництво за адресою АДРЕСА_2 виявлено Інспекцією з благоустрою Департаменту територіального контролю та земельних відносин ХМР в рамках самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів. Вказує, що ХМР окрім іншого відповідно до п.3.2.7 Положення про Інспекцію з благоустрою, затвердженого рішенням ХМР від 20.11.2015 №7/15 Інспекція з благоустрою має право виявляти факти самочинного будівництва. Інспекція з благоустрою діяла в межах власних повноважень, передбачених передусім Законом України «Про благоустрій населених пунктів». Припис про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території міста Харкова стосується виключно сфери благоустрою населених пунктів. ХМР відповідно до ст.19 ЦК України має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань. ХМР реалізуючи право на самозахист цивільного права і законодавчо визначення повноваження щодо самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів, зокрема виявлення фактів самочинного будівництва, реалізацію яких здійснює Інспекція з благоустрою відповідно до Положення про Інспекцію з благоустрою і чинного законодавства, використала зібрані вказаним виконавчих органом фактичні матеріали по справи та звернулася до суду виключно я власник земельної ділянки та в інтересах Харківської територіальної громади, а не як орган, що здійснює владно-управлінські функції. Вважає, що наявність припису не є обов`язковою умовою для звернення до суду із позовом про знесення самочинного будівництва, оскільки ХМР не звертається з вимогою зобов`язати відповідача виконати цей припис, а звертається з позовом як власник земельної ділянки права якого у зв`язку із здійсненням самочинного будівництва. От же спір, який є предметом розгляду у цій прави, пов`язаний з вирішенням питання щодо речового права позивача на землю, що відповідно до усталених правових висновків Великої Палати Верховного Суду ( справи № 639/6261/13ц, 523/11508/18, №520/9253/17, №910/28188/14) підтверджує приватноправовий характер спірних правовідносин. Тому з огляду на суб`єктний склад учасників спору, предмет і підставу позову, а також характер спірних правовідносин, даний спір є цивільним. Зазначає, що чинним законодавством не передбачено право міської ради ,як власника земельної ділянки звертатися в порядку адміністративного судочинства для захисту права комунальної власності, в той час як стю376 ЦК України, ч.2 ст.152 ЗК України та ст.391 ЦК України надають правові підстави для захисту прав власника земельної ділянки в порядку цивільного судочинства або господарського судочинства (залежно від суб`єктного складу), зокрема щодо звільнення земельної ділянки від самочинного будівництва. Позов про знесення об`єкта самочинного будівництва Міськрада аргументувала не реалізацією передбачених законами України повноважень суб`єкта владних повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, а необхідністю захисту права комунальної власності на земельну ділянку, що підтверджує приватноправовий характер спірних правовідносин. Вказує, що спір між власником земельної ділянки (ХМР) та особою, яка здійснила самочинне будівництво, що захисту майнового права на вищевказану земельну ділянку комунальної власності підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства. Звертає увагу, що судом першої інстанції неправильно трактуються норми матеріального права, проігноровано доводи ХМР щодо юрисдикції справи, які були вказані в позовній заяві, не взято до уваги сформовану практику Верховного Суду в аналогійних справах. Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. У статті 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Вказаним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає. Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що звертаючись із даним позовом до суду ХМР діє не з метою захисту своїх приватних прав та інтересів, а реалізує свої владні повноваження зі здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, з метою захисту прав та інтересів громади та співвласників будинку АДРЕСА_2 від можливих порушень їхніх прав самочинним (за позицією позивача) будівництвом. Суд відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України послався на правові висновки, які були висловлені у постанові ВС від 14.02.2022р у справі №826/7203/17 про те, що звертаючись до суду з позовом про перебудову об`єкта самочинного будівництва і мотивуючи такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних норм і правил, суб`єкт владних повноважень діє з метою захисту не своїх приватних прав та інтересів, а прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав, також з метою запобігання можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам порушення відповідних норм і правил. З цих підстав суд виснував, що даний спір віднесений до юрисдикції адміністративних судів та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Згідно ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Встановлено, що ХМР, звернувся у суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа Державний реєстратор Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін С.В., в якому просить скасувати рішення про державну реєстрацію змін до права власності індексний номер 56472943, яке стало підставою для внесення змін до запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право приватної власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 317,9 кв.м, житловою площею 65,5 кв.м та припинити право власності ОСОБА_1 за назначену квартиру, також просить зобов`язати відповідачку здійснити за власний рахунок перебудову вказаної квартири та привести у стан, що існував до здійснення самочинного будівництва, а саме: до поверхового плану та експлікації квартири за вказаною адресою відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи, що знаходяться у КП «ХМБТІ», станом до проведення самочинної реконструкції. Позов мотивовано тим, що за результатами перевірки встановлено факт порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, а саме: на четвертому поверсі багатоповерхового житлового будинку літ. «А-4» за адресою: АДРЕСА_2 проводяться роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_3 , шляхом влаштування надбудови над зазначеною квартирою металевого каркасу, огородження з силікатних блоків та скління без декларативно-дозвільних документів, під час перевірки не представлено паспорта опорядження фасаду. Враховуючи, що ОСОБА_1 здійснює самочинне будівництво, на підставі ч. 7 ст. 376 ЦК України позивач просить зобов`язати здійснити відповідну перебудову. Крім того, було встановлено, що на вказаний об`єкт самочинного будівництва за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності. Реєстрація відбулась всупереч вимогам чинного законодавства, за відсутності документів на підставі яких набувається відповідне право власності, внаслідок чого рішення державного реєстратора підлягає скасуванню, а право власності на реконструйоване майно - припиненню. Також зазначено, що даний позов спрямований на захист інтересів громади міста з урахуванням принципу законності та дотримання прав співвласників багатоквартирного житлового будинку. Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України у зазначеній редакції). Юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України(частина перша, пункт 5 частини другої статті 17 КАС України у вказаній редакції). Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір. До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування. Отже з наведеного вбачається, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється органами місцевого самоврядування. З огляду на підстави та предмет позову суд першої інстанції відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України обґрунтовано застосував правові висновки, які за аналогічних обставин справи були висловлені у постанові ВС від 14.02.2022р у справі №826/7203/17 про те, що звертаючись до суду з позовом про перебудову об`єкта самочинного будівництва і мотивуючи такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних норм і правил, суб`єкт владних повноважень діє з метою захисту не своїх приватних прав та інтересів, а прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав, також з метою запобігання можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам порушення відповідних норм і правил. Тому колегія суддів погоджується з тим, що спір, який виник між позивачем та відповідачем в даній справі не носить характер приватноправового спору, оскільки позивач у спірних правовідносинах діє не як представник власника земельної ділянки місцевої громади міста, а реалізує владні повноваження публічного характеру щодо контролю за безпековими положеннями архітектурно-будівельного контролю у розумінні норми ч. 7 ст. 376 ЦК України. Позовні вимоги про скасувати рішення про державну реєстрацію змін до права власності індексний номер 56472943, яке стало підставою для внесення змін до запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право приватної власності відповідачки мають похідний характер від основних вимог, які мають розглядатися у порядку адміністративного судочинства і тому вони не є визначальними для характеру спірних правовідносин. Отже спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції в частині захисту публічних прав та інтересів. Повноваження зі здійснення контролю за використанням, схоронністю і станом благоустрою житлового фонду, а також за утриманням будинків і квартир, що належать громадянам, передбачають не лише виявлення факту правопорушення, притягнення винуватої особи до юридичної відповідальності, але також припинення цього правопорушення й усунення його негативних наслідків, зокрема на виконання владного управлінського припису. Тобто, публічні правовідносини не завершуються фіксацією факту адміністративного правопорушення та притягненням винуватої особи до юридичної відповідальності, а продовжують існувати до моменту припинення правопорушення, усунення його негативних наслідків, виконання владного припису або визнання його незаконним і скасування. Так як відповідачка добровільно не усунула допущених порушень, позивач як суб`єкт владних повноважень на виконання управлінських функцій з контролю за технічним станом, використанням, утриманням і схоронністю об`єктів житлового фонду будь-якої форми власності звернувся до суду з позовом про зобов`язання здійснити за власний рахунок перебудову вказаної квартири та привести у стан, що існував до здійснення самочинного будівництва, а саме до поверхового плану та експлікації квартири за вказаною адресою відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи, що знаходяться у КП «ХМБТІ». Отже, спір треба розглядати за правилами адміністративного судочинства. Вище вказана позиція узгоджується з правовими висновками, які були висловлені у постанові Великої палати Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 в справі № 464/104/16-ц. Такі ж висновки ВПВС щодо того, щоспори за аналогічних правовідносин є публічно-правовими, і їх слід вирішувати за правилами адміністративного судочинствависловлювала в своїх постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 1519/2-787/11), від 15 травня 2018 року у справі № 520/10754/14-ц (пункт 64), від 30 травня 2018 року у справі № 464/5495/13-ц,від 13 березня 2019 року у справі № 461/12053/15-ц (пункт 43), від 2 квітня 2019 року у справі № 914/2584/17 (пункт 6.24), від 22 квітня 2019 року у справі № 1527/14472/12, від 20 листопада 2019 року у справі № 462/4783/16-ц (пункт 5.18), від 2 жовтня 2019 року у справі № 462/348/15-ц (пункт 45). Наведені у доводах скарги правові висновки касаційного суду не є релевантними та актуальними на день розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції і тому колегія суддів їх відхиляє. Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, апеляційна скарга відповідно до ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду залишенню без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 375, 379, 381, 382-384, 389 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення. Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення виготовлено 13 квітня 2023 року. Головуючий В.Б. Яцина. Судді - І.В.Бурлака. Ю.М.Мальований.