Постанова 4817 № 607/11835/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/11835/22Головуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М. Провадження № 22-ц/817/375/23 Доповідач - Костів О.З. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 квітня 2023 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Костів О.З. суддів - Гірський Б. О., Бершадська Г. В., з участю секретаря - Іванюта О.М. сторін: апелянта ОСОБА_1 , представника ГУНП в Тернопільській області Дзюбатого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/11835/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 лютого 2023 року (ухвалене суддею Сливкою Л.М., повний текст якого складено 13 лютого 2023 року) в справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди, В С Т А Н О В И В: У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі ГУНП в Тернопільській області), Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди. В обґрунтування заявлених вимог позивач покликався на те, що у провадженні слідчого СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області Наумова А.А. перебуває кримінальне провадження №42016211190000020, внесене в ЄРДР 15 червня 2016 року за правовою кваліфікацією ч.1 ст.182 КК України. Вказане кримінальне провадження неодноразово закривалось та скасовувались постанови про його закриття. При ознайомленні з матеріалами кримінального провадження №42016211190000020 позивачу стало відомо, що лікар-психіатр Свіжак Й.Д. виписав довідку, де проінформував, що ОСОБА_1 перебуває на обліку із діагнозом «шизофренія параноїдної форми». В матеріалах кримінального провадження відсутній запит уповноважених осіб на отримання інформації про стан здоров`я ОСОБА_1 , також відсутній витяг з Журналу реєстрації вхідної кореспонденції Чортківської ЦРЛ, де повинен бути зафіксований факт реєстрації запиту. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року у справі №819/675/16 за позовом ОСОБА_1 до Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області по факту незаконного збору інформації про стан його здоров`я, було визнано незаконними дії Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області щодо протизаконного збору інформації про стан його психічного здоров`я. Тобто, факт незаконного збору про нього інформації встановлено постановою суду. Проте, вказана копія постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 у справі №819/675/16 слідчим не долучена до матеріалів кримінального провадження. Також факт порушень законності підтверджено ухвалою слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 03 квітня 2017 року у справі №608/1333/16-к, якою скасовано постанову слідчого від 29 вересня 2016 року про закриття кримінального провадження №42016211190000020. Також зазначив, що незаконний збір інформації про стан його здоров`я встановлено судом, однак на теперішній час не оголошено підозру особам, які причетні до незаконного збору інформації. На думку позивача, в даному випадку має місце неефективність досудового розслідування в кримінальному провадженні №42016211190000020, оскільки таке триває вже 6 років два місяці 20 днів, а слідство до даного часу не завершено, нікому не оголошено про підозру, хоча незаконний збір інформації встановлений судом. Даними порушеннями позивачу спричинено моральну шкоду. Впродовж тривалого часу він вимушений був витрачати свій час на поїздки по судах, відриватись від свого звичного способу життя, що створювало йому великі незручності. Упродовж тривалого часу він перебуває у невідомості стосовно остаточного результату розслідування кримінального провадження №42016211190000020. Такі дії відповідача мають ознаки морально-психологічного знущання. А тому, на думку позивача, держава повинна відповідати перед ним за неефективне досудове розслідування кримінального провадження, моральну наругу та морально-психологічне знущання, не притягнення винних осіб, які незаконно втручались в його особисте життя. У зв`язку з наведеним просить суд стягнути за рахунок Державного бюджету України на користь позивача 700000.00 грн моральної шкоди. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 лютого 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не застосував в якості норми ст. 17 «Застосування судами Конвенції (995_004) та практики Суду» Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Також зазначає, що внаслідок незаконних дій працівників поліції, йому завдано моральну шкоду. У зв`язку з викладеним просить суд рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 лютого 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задоволити. 20 березня 2023 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від ГУНП в Тернопільській області надійшов відзив на апеляційну скаргу. Відзив мотивовано тим, що 15 червня 2016 року за заявою ОСОБА_1 внесено відомості до ЄРДР за №42016211190000020 за ч.1 ст.182 КК України. В подальшому при проведенні досудового розслідування слідчими декілька разів виносились постанови про закриття провадження у справі. Вказані постанови було скасовано судами та повернуто органу досудового розслідування для подальшого проведення відповідних дій. Саме наявність вище вказаних ухвал суду, якими задоволено скарги ОСОБА_1 є на думку останнього беззаперечним доказом для відшкодування йому завданої шкоди органами досудового розслідування моральної шкоди. В ході проведення досудового розслідування ОСОБА_1 звертався до суду із скаргами на дії слідчих, однак судами не було задоволено цих скарг та в матеріалах справи відсутні ухвали суду, які б визнавали ті чи інші дії слідчого проведеними протиправно чи незаконно. ГУНП в Тернопільській області не погоджується з висновками позивача, оскільки Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено вичерпний перелік випадків серед яких відсутній такий як, винесення ухвали суду про задоволення скарги на бездіяльність слідчого. В рамках вказаного кримінального провадження відсутні процесуальні дії зі сторони органи досудового розслідування, що обмежують чи порушують права та свободи ОСОБА_1 , які визнані незаконними чи протиправними. Стосовно розрахунку моральної шкоди, необхідно зазначити, що її аргументація в тексті позовної заяви є абсолютно відсутньою, що унеможливлює задоволення позову. Позивачем не роз`яснено, чим він керувався при визначені суми в 700000.00 грн. для відшкодування моральної шкоди та з чого він виходив при обрахунку такої суми. Окрім цього, позивачем не доведено причинно-наслідкового зв`язку між завданою шкодою та погіршенням стану його самопочуття. У зв`язку з викладеним просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на мотиви, викладені в ній. Представника відповідача ГУНП в Тернопільській області Дзюбатий А.В., проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду залишити без змін. Інші сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про день і час слухання справи. Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. Судом встановлено наступні обставини. Ухвалою слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 14 червня 2016 року в справі №608/935/16-к задоволено скаргу ОСОБА_1 . Зобов`язано керівника Чортківської місцевої прокуратури Рекуша О.Р. внести за повідомленням ОСОБА_1 відомості про злочин за ч.1 ст.182 КК України в Єдиний реєстр досудових розслідувань (а.с.11). З довідки за №100 від 10 травня 2016 року, виданої Чортківською центральною комунальною районною лікарнею, довідка за №259 від 23 квітня 2016 року про стан здоров`я ОСОБА_1 видана правомірно на запит інспектора Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області Гатало В.Я. від 13 квітня 2016 року згідно п.1 ст.27 Закону України «Про національну поліцію» та Закону України «Про психіатричну допомогу» (а.с.139). 24 травня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до керівника Чортківської місцевої прокуратури із повідомленням про злочинне правопорушення, передбачене ст.182 та ч.1 ст.367 КК України (а.с.12). 22 липня 2016 року позивач звернувся до СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області із клопотання про проведення слідчих дій, в якому просив провести ряд слідчих дій, зокрема: 1) допитати в якості підозрюваного інспектора Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 ; 2) допитати лікаря психіатра ОСОБА_4 ; 3) допитати його в якості потерпілого; 4) ввійти з клопотанням в суд про тимчасовий доступ до документів лікарні для витребування та долучення до матеріалів кримінального провадження письмових доказів; 5) витребувати у керівника ГУНП в Тернопільській області інформацію про те, чи за своєю посадою інспектор ОСОБА_3 входить до складу оперативних підрозділів НП України; 6) оголосити про підозру інспектору Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області майору поліції ОСОБА_3 ; 7) ввійти з клопотанням (поданням) до слідчого судді Чортківського районного суду про відсторонення від посади майора поліції ОСОБА_3 (а.с.13). Постановою слідчого СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області лейтенанта поліції Наумов А.А. від 25 липня 2016 року клопотання потерпілого ОСОБА_1 про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №42016211190000020 задоволено частково (а.с.14-15). 28 липня 2016 року о/у Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області Покойовим М.М. складено протокол про допит свідка ОСОБА_4 (а.с.22). 28 липня 2016 року слідчим СВ Чортківського Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області Нумовим А.А. складено протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_4 (а.с.23). 29 липня 2016 року слідчим СВ Чортківського Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області Наумовим А.А. складено протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_3 (а.с.26) 30 липня 2016 року о/у Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області Покойовим М.М. складено протоколи допиту свідка ОСОБА_5 (а.с.24). 30 липня 2016 року слідчим СВ Чортківського Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області Наумовим А.А. складено протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_5 (а.с.25) Постановою слідчого СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області лейтенанта поліції Наумова А.А. від 29 вересня 2016 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016211190000020 від 15 червня 2016 року закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.182 КК України (а.с.17). Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року в справі №819/675/16 адміністративний позов ОСОБА_1 до Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області, Державної казначейської служби України про визнання дій незаконними та стягнення моральної шкоди задоволено частково. Визнано незаконними дії Чортківського Відділу поліції ГУНП в Тернопільській області щодо протизаконного збору інформації про стан психічного здоров`я ОСОБА_1 . У задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовлено (а.с.126-127). Ухвалою слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 03 квітня 2017 року в справі №608/1333/16-к скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано постанову про закриття кримінального провадження від 29 вересня 2016 року, винесену слідчим СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області Наумовим А.А. в кримінальному провадженні №42016211190000020 від 15 червня 2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.182 КК України. Кримінальне провадження направлено до СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області для проведення досудового розслідування (а.с.18-19). 12 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області із клопотанням, в якому просив повідомити про підозру у скоєнні злочинного правопорушення за ч.1 ст.182 КК України інспектору Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області Гатало В.Я. (а.с.20) Ухвалою слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 03 травня 2017 року в справі №608/1333/16-к скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області Наумова А.А. щодо не розгляду його клопотання у кримінальному провадженні №42016211190000020 від 15 червня 2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.182 КК України задоволено. Зобов`язано слідчого СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області Наумова А.А. розглянути клопотання ОСОБА_1 від 12 квітня 2017 року у кримінальному провадженні №42016211190000020 від 15 червня 2016 року у відповідності до вимог ст.220 КПК України (а.с.31). Постановою слідчого СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області лейтенанта поліції Наумова А.А. від 11 травня 2017 року відмовлено в задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_1 про проведення слідчих дій кримінальному провадженні №4201621119000020 (а.с.21). Постановою слідчого СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області лейтенанта поліції Наумова А.А. від 16 червня 2017 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016211190000020 від 15 червня 2016 року закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.182 КК України (а.с.28). Ухвалою слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 04 жовтня 2017 року в справі №608/1333/16-к, скаргу ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову про закриття кримінального провадження від 16 червня 2017 року, винесену слідчим СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області Наумовим А.А. в кримінальному провадженні №42016211190000020 від 15 червня 2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.182 КК України. Кримінальне провадження направлено до СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області для проведення досудового розслідування (а.с.29-30). Постановою слідчого СВ Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області лейтенанта поліції Наумов А.А. від 25 червня 2018 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016211190000020 від 15 червня 2016 року закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.182 КК України (а.с.32). Ухвалою слідчого судді Чортківського районного суду Тернопільської області від 26 березня 2021 року в справі №608/1333/16-к скаргу ОСОБА_1 задоволено. Поновлено строк на оскарження постанови про закриття кримінального провадження від 25 червня 2018 року №42016211190000020 від 15 червня 2016 року. Скасовано постанову від 25 червня 2018 року про закриття кримінального провадження №42016211190000020, внесеному в ЄРДР 15 червня 2016 року за ч.1 ст.182 КК України. Кримінальне провадження направлено до СВ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області для проведення досудового розслідування (а.с.33-34). Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст.1 Закону України «Про національну поліцію» національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Згідно із ч.3 ст.19 цього Закону держава, відповідно до закону, відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень. Статтею 56 Конституції України визначено право кожної особи на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування заподіяної шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати заподіяну шкоду в повному розмірі. Цивільно-правову відповідальність можна поділити на договірну та позадоговірну (деліктну). Позадоговірна відповідальність наступає за відсутності договірних відносин між учасниками. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені статтями 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу). Підставою даного позову є посилання на незаконний збір інформації про стан здоров`я ОСОБА_6 та неефективність досудового розслідування, а тому спеціальні норми, передбачені ч.1 ст.1176 ЦК України, застосуванню не підлягають. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди за статтями 1173, 1174 ЦК України є неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, що є предметом доказування по справі. Відповідно до ст.1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Окрім того, порядок відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади врегульовано спеціальною нормою, що міститься у ст.1174 ЦК України. Згідно із ч.1 ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Необхідною умовою для притягнення держави до відповідальності за дії, бездіяльність органу державної влади у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Наявність цих умов в межах розгляду цивільної справи має довести позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17. Як роз`яснено у п.п.3, 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При вирішенні вимог про відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить. Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частинами 1, 2 статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). З позовної заяви слідує, що викладені у позові обставини ОСОБА_1 підтверджує копіями матеріалів з кримінального провадження №42016211190000020, ухвалами Чортківського районного суду Тернопілської області у справі №608/1333/16-к та постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року у справі №819/675/16. Позивач мотивує тим, що мають місце системні, тривалі порушення законності, неефективність досудового розслідування кримінального провадження №42016211190000020, безпідставні закриття провадження, а тому вважає, що даними порушеннями йому спричинено моральну шкоду у розмірі 700000.00 грн. Суд першої інстанції правильно зазначив, що можливість прийняття стороною кримінального провадження процесуального рішення і подальше скасування цього рішення у встановленому порядку передбачена нормами КПК України. При цьому сам факт неодноразового закриття кримінального провадження слідчим, та скасування такої постанови слідчого слідчим суддею, зобов`язання посадових осіб органу досудового розслідування вчинити певні дії, не тягне наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідачів заподіяли позивачу моральної шкоди. Судовий контроль на стадії досудового розслідування, внаслідок якого постановлені ухвали слідчих суддів, не є достатньою підставою для висновку про протиправність дій відповідачів і притягнення їх до відповідальності. Аналогічні висновки викладені у постанові КЦС в складі Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №523/4822/17. Із змісту ухвал Чортківського районного суду Тернопілської області від 03 квітня 2017 року, від 03 травня 2017 року, від 04 жовтня 2017 року, від 26 березня 2021 року у справі №608/1333/16-к, не встановлювалася неправомірність дій Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області щодо заявника ОСОБА_1 . Також, судом вірно встановлено, що ОСОБА_1 не долучено належні та допустимі докази, підтверджуючі факт моральних та душевних страждань чи реабілітації, завдання шкоди діловій репутації із підстав, які зазначені у позові. Апеляційний суд зазначає, що скасування постанови про закриття кримінального провадження свідчать про реалізацію позивачем передбаченого КПК України права на оскарження процесуальних рішень органів досудового розслідування та не є безумовним та безспірним доказом неправомірності процесуальних рішень, які потягли заподіяння позивачу моральної шкоди. Сам факт скасування постанов органів досудового розслідування про закриття кримінального провадження не тягне обов`язковий наслідок цивільно-правового характеру, ураховуючи, що права та інтереси позивача були поновлені рішенням суду. Наведеними рішеннями суду не установлено усіх обов`язкових складових цивільно-правової відповідальності. На час розгляду даної справи досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016211190000020 за ч.1 ст.182 КК України триває. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди позивачу на підставі статей 1173, 1174, 1176 ЦК України. Доводи апелянта про те, що стягнення моральної шкоди є наслідком незаконного збору працівниками Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області інформації про стан його психічного здоров`я, колегія суддів відхиляє, оскільки постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року у справі №819/675/16 встановлено, що ОСОБА_1 не представив доказів погіршення його стану здоров`я у зв`язку з хвилюваннями, спричиненими незаконними діями Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області, а тому суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення моральної шкоди. Вказана постанова набрала законної сили 30 листопада 2016 року. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновку суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до власного тлумачення характеру спірних правовідносин та до переоцінки доказів. У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відмовляючи в задоволенні позову, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність. Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно. Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 лютого 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Дата складення повного тексту постанови 13 квітня 2023 року. Головуючий Судді