Постанова Тернопільський апеляційний суд № 607/4187/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/4187/23Головуючий у 1-й інстанції Позняк В.М. Провадження № 33/817/178/23 Доповідач - Ваврів І.З. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 квітня 2023 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З. з участю: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ; захисника ОСОБА_1 - адвоката Стецюка Ю.О. розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Стецюка Ю.О. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 березня 2023 року, в с т а н о в и в: Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 березня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП за протоколами серії ААД №039246, ААД №039246, та призначено йому стягнення, з урахуванням ст. 36 КУпАП, у вигляді сплати штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік Як визнав суд, ОСОБА_1 24.02.2023 року о 21:12 в місті Тернополі по вул. Петра Батьківського, 33 керував автомобілем Dacia Sandero д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився в КНП Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань ТОР, висновок №76, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху та чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП. Крім того, 28 лютого 2023 року о 14:56 в місті Тернополі по проспекту Степана Бандери водій ОСОБА_1 керував автомобілем Dacia Sandero д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме, сповільненість або підвищена жвавість ходи, мови, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, в медичному закладі відмовився в категоричні й формі, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, та чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП. Прийнявши до уваги те, що в провадженні судді знаходились дві справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративних правопорушень, які кваліфікуються за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до статті 36 КУпАП, вони були об`єднані в одне провадження. В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуту до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,, - адвокат Стецюк Ю.О. вважає постанову суду першої інстанції необґрунтованою та незаконною. На переконання апелянта, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції безпідставно, оскільки причина зупинки не узгоджується з положеннями ст.35 закону України Про національну поліцію, якою визначено вичерпний перелік підстав для зупинки транспортного засобу. Вказує на те, що встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки Dacia Sandero, д. н. з. НОМЕР_1 не вдається за можливе, через відсутність відеозапису. Вважає, що посилання суду на рапорт поліцейського як на доказ, є незаконним, бо з правової позиції, висловленої у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 р. №489/4827/16 вбачається, що свідчення службової особи інспектора патрульної поліції не можуть вважатись об`єктивним доказом у справі, оскільки така особа є представником суб`єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху. Звертає увагу суду, що відеозаписи, долучені до матеріалів справи, піддавались монтажу, що є порушенням ч. 9 розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 р. №1026. Апелянт зазначає, що фіксація події, під час якої ОСОБА_1 було озвучено ознаки наркотичного сп`яніння було здійснено о 21 год. 30 хв., в той час як у протоколі серії ААД №039245 від 28.02.2023 час вчинення правопорушення зазначено 21 год. 12 хв. Аналогічно і з протоколом серії ААД №039246 від 28.02.2023, час вчинення порушення зазначено о 14 год. 56 год., а насправді, відмови ОСОБА_1 на відео звучала о 15 год. 17 хв. На переконання апелянта, вказані обставини дають підстави для критичної оцінки протоколів про адміністративне правопорушення, як доказів в розумінні ст. 251 КУпАП. Окремо зазначає, що в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. На думку захисника, дана обставина свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку, не направляв ОСОБА_1 у закладах охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння, на що місцевий суд не звернув уваги. Вказує, що у відеоматеріалах не зафіксовано оголошення поліцейськими ознак наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 , а тому протокол серії ААД №039246 від 28.02.2023 складений незаконно. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що у матеріалах справи немає жодних доказів, з яких можна встановити відомості про використання при лабораторних дослідженнях вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, що мають сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, за допомогою якого були проведені лабораторні дослідження на визначення стану наркотичного сп`яніння 24.02.2023 щодо ОСОБА_1 . Крім цього, захисник посилається на недійсність процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, оскільки висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складено 24.02.2023 на підставі акту медичного огляду особи № 76 від 24.02.2023, а результат лабораторних досліджень були оформлені 27.02.2023, що свідчить, на думку апелянта, про недійсність процедури проведення огляду. Вказує, що результатами лабораторних досліджень не надано вихідних даних, з яких можна було б встановити чи концентрація амфетаміну у організмі ОСОБА_1 . Могла викликати стан наркотичного сп`яніння, адже амфетамін може бути виявленим у сечі людини на протязі 9-ти днів з моменту вживання, але не можливо встановити концентрацію стану сп`яніння. Також вказує на порушення судом першої інстанції положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу, що апелянт пов`язує з тим, що під час провадження у суді першої інстанції не було сторони обвинувачення або прокурора. Просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 березня 2023 року відносно ОСОБА_1 і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Стецюка Ю.О., які підтримали подану апеляційну скаргу і, з наведених у ній мотивів, просять скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 березня 2023 року та закрити провадження у справі; дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що в її задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного. Аналіз матеріалів справи та безпосередньо рішення місцевого суду, яке оскаржується апелянтом, дає підстави для висновку, що суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення. Винуватість та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України доведена належним чином перевіреними, оціненими та викладеними у постанові суду доказами. Так, відповідно до вимог п. 2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №039245 від 28 лютого 2023 року, 28 лютого 2023 року о 14:56 в місті Тернополі по проспекту Степана Бандери водій ОСОБА_1 керував автомобілем Dacia Sandero д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме, сповільненість або підвищена жвавість ходи, мови, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, в медичному закладі відмовився в категоричні й формі. Ввідповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою вставлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №039246 від 28 лютого 2023 року, ОСОБА_1 24.02.2023 року о 21:12 в місті Тернополі по вул. Петра Батьківського, 33 керував автомобілем Dacia Sandero д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився в КНП Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань ТОР, висновок №76. Вказані протоколи відповідають вимогам ст.ст.254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст.255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об`єктивно стверджуються іншими доказами, дослідженими судом по справі. Ці документи були предметом розгляду у суді першої інстанції та отримали належну правову оцінку з якою суд апеляційної інстанції погоджується. Відповідно до пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №039245, який розглядався судом першої інстанції, ОСОБА_1 24.02.2023 року о 21:12 в місті Тернополі по вул. Петра Батьківського, 33 керував автомобілем Dacia Sandero д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився в КНП Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань ТОР, висновок №76. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Як слідує з матеріалів справи, одним з таких доказів, яким обґрунтовано винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є відеозапис з нагрудних камер працівників патрульної поліції. Вказаним відеозаписом зафіксовано, що водій транспортного засобу DACIA SANDERO, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , 24.02.2023 здійснив зупинку ТЗ ближче 30 метрів від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Тому доводи апелянта про порушення працівниками поліції вимог ст.35 Закону України Про Національну поліцію щодо відсутності підстав та надуманого приводу для зупинки транспортного засобу є необґрунтованими. При цьому, матеріалами відеофіксації підтверджується, що водій транспортного засобу особисто представився працівникам поліції як ОСОБА_1 ; йому роз`яснено причину зупинки; зазначено про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння; запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, на що останній погодився. З огляду на викладене, доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував є безпідставними і надуманими. Натомість, характер його поведінки, відображений на відеозаписі свідчить, що саме він керував вказаним вище транспортним засобом, що ОСОБА_1 фактично і не заперечував. В подальшому працівник поліції повідомив водієві наявні у нього ознаки сп`яніння та, у відповідності до п.2.5 ПДР України, запропонував пройти огляд на стан сп`яніння, на що водій транспортного засобу ОСОБА_1 погодився. Огляд на стан сп`яніння проводився в медичному закладі «Комунальне некомерційне підприємство «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» Тернопільської обласної ради. Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння № 76 від 24.08.2022 року ОСОБА_1 , на час проведення медичного огляду, перебував у стані наркотичного сп`яніння. (а. с. 18) В свою чергу, вказаний вище висновок оформлено на підставі проведеного токсикологічного аналізу сечі ОСОБА_1 27 лютого 2023 року, відповідно до якого в його організмі виявлено наркотичні засоби амфетамін та марихуану. (а. с. 19) Як слідує з апеляційної скарги, апелянт вважає даний висновок неналежним доказом, оскільки в ньому не міститься посилання на наркотичну речовину, яку виявлено в процесі огляду на стан наркотичного сп`яніння у нього. Проте, такі доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки мотиви, наведені апелянтом, є виключно його суб`єктивно оцінкою щодо порядку та результатів проведення медичного огляду і спростовуються сукупністю доказів, доказів досліджених судом першої інстанції, на підставі яких зроблено висновок про наявність в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення. Наведені вище докази свідчать про те, що огляд ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я проведений у відповідності з вимогами ст. 266 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, і підстав ставити під сумнів висновок за результатами такого огляду немає. Апеляційний суд звертає увагу, що висновок лікаря про стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 базується на його оцінці проведеного обстеження особи, яке включає в себе не лише тестування за допомогою ІХА, а й на підставі проведених досліджень, яким є поведінки обстежуваної особи, її мовна здатність, вегето-судинні реакції, рухова сфера, точність рухів. Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано зіслався в судовому рішенні на зазначений висновок як на доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння. Крім цього, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №039246, 28 лютого 2023 року о 14:56 в місті Тернополі по проспекту Степана Бандери водій ОСОБА_1 керував автомобілем Dacia Sandero д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме, сповільненість або підвищена жвавість ходи, мови, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, в медичному закладі відмовився в категоричні й формі. Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП. Так, частиною 1 статті 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Із нагрудної відеокамери працівника поліції вбачається, що під час спілкування працівників поліції із водієм ОСОБА_1 28.02.2023 у нього було виявлено явні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: сповільненість або підвищена жвавість ходи, мови, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук, тобто ті, які передбачені п. 4 розділу І Інструкції та зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №039246 від 28.02.2023. Згідно з п. п. 8, 12 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Згідно із ст. 12 Закону України "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними" встановлення наявності стану наркотичного сп`яніння внаслідок незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин є компетенцією лише лікаря, на якого покладено обов`язки щодо проведення медичного огляду (обстеження). Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Даних вимог щодо проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 не виконав, не пройшовши такий огляд, на законну вимогу працівнка поліції, в медичному закладі. Вина останнього у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, також доведена: матеріалами відео фіксації з нагрудних камер поліцейських, а саме пристрою 472613 (0172539) на яких зафіксовано обставини, які інкримінуються ОСОБА_1 , а саме те, що працівники поліції встановили факт керування ним автомобілем, виявили ознаки наркотичного сп`яніння, повідомили про здійснення відео фіксації, та запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння,на що ОСОБА_1 відмовився; направленням водія на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння від 28.02.2023, в якому зафіксовано ознаки наркотичного сп`яніння сповільненість або підвищена жвавість ходи, мови, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук, та факт відмови від проходження огляду; рапортом поліцейського взводу №2 роти №2, відповідно до якого 28.02.2023 року близько 15:56 в місті Тернополі по проспекту Степана Бандери було виявлено та зупинено тз Dacia Sandera д.н.з. НОМЕР_1 і у водія були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, на пропозицію пройти огляд в медичному закладі водій відмовився. Твердження апелянта про недотримання працівниками поліції вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС від 18.12.2018 року № 1026, у зв`язку з тим, що відеозапис піддавався монтажу, вважаю безпідставними, оскільки наведені ним міркування з цього приводу носять суб`єктивний характер і не підтверджені доказами, які б з технічного погляду могли поставити під сумнів достовірність проведеного відеозапису. Досліджені судом відеозаписи в достатній мірі дають можливість як ідентифікувати особу щодо якої складено протокол про адміністративний правопорушення, так і повністю перевірити процедуру фіксації правопорушень і оформлення результатів виявлених порушень. Також, апеляційний суд звертає увагу, що більшість доводів апеляційної скарги є аналогічними тим, які були предметом дослідження суду першої інстанції і отримали належну правову оцінку, з якою апеляційний суд погоджується. Що стосується твердження апелянта про необхідність участі у провадженні сторони обвинувачення, то апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до ст.7 КУпАП, яким регламентовано порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, участь прокурора під час розгляду справ про адміністративні правопорушення передбачена лише у випадках, коли прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Встановлені Європейським судом з прав людини порушення прав осіб у справі Бантиш та інші проти України, на яке посилається апелянт, перш за все стосуються обов`язку держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України, а не обов`язку суду усувати певні законодавчі прогалини своїм рішенням. Апеляційний суд також звертає увагу, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Виходячи з аналізу досліджених під час апеляційного розгляду матеріалів справи, висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за ч.1 ст.130 КУпАП є правильним. Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви у об`єктивності оцінки доказів зроблених судом першої інстанції на підставі вищевказаних матеріалів справи, апелянтом не надано і не здобуто таких в процесі апеляційного розгляду. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, з урахуванням ст. 36 КУпАП та характеру вчиненого ним правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини та інших обставин справи. З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 березня 2023 року відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування, про що ставить питання апелянт, не вбачаю. Керуючись ст.294 КУпАП, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Стецюка Ю.О. залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 березня 2023 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя