Постанова Полтавський апеляційний суд № 638/4283/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 638/4283/20 Номер провадження 22-ц/814/1467/23Головуючий у 1-й інстанції Семіряд І.В. Доповідач ап. інст. Дорош А. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 квітня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді - доповідача Дорош А.І. Суддів: Лобова О. А., Триголова В. М. при секретарі: Коротун І.В. учасники справи: представник стягувача - адвокат Жебелева Г.С. переглянув у судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 05 листопада 2021 року, постановлену суддею Семіряд І.В., повний текст ухвали складено 10 листопада 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича, - В С Т А Н О В И В: 07 липня 2021року представник ОСОБА_2 адвокат Сніжко П.В. звернувся до суду з скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича, стягувач ОСОБА_1 , в якій просив суд зобов`язати приватного виконавця провести повторний розрахунок заборгованості та врахувати відповідні квитанції зі сплати аліментів, скасувати постанови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 16.06.2021 року у ВП №65560021, скасувати постанову про арешт майна боржника від 25.05.2021 року у ВП №65560021, видалити відомості про ОСОБА_2 з Єдиного реєстру боржників України. Скарга мотивована тим, що у провадженні приватного виконавця Близнюкова Ю.В. знаходиться виконавче провадження №65360021 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання двох дітей у розмірі по 2 500 грн. на кожну дитину, починаючи з 25.03.2020 року, і до досягнення дітьми повноліття. Боржник зазначає, що регулярно сплачує аліменти на утримання дітей, про що надано відповідні квитанції приватному виконавцю. Проте, виконавцем при складенні розрахунку заборгованості по аліментів не враховано квитанції, якими ОСОБА_2 було перераховано ОСОБА_1 відповідні суми в якості аліментів на дітей. Загальна сума коштів, яка не була врахована приватним виконавцем при проведенні розрахунку станом на 16.06.2021 року, складає 46 000 грн. Окрім того, приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника на підставі розрахунку зі сплати аліментів та внесено відомості до реєстру боржників. Вказує, що 25.06.2021 року був ознайомлений з матеріалами ВП №№65560021 та ним встановлено, що приватним виконавцем було проведено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів на дітей з урахуванням заяви стягувача та розраховано заборгованість станом на 16.06.2021 року у розмірі 41 516,25 грн. та були зараховані в якості сплати лише ті суми, які визнані стягувачем та сума коштів, сплачена боржником у червні 2021 року. Вказує, що належними доказами сплати аліментів є квитанції, в яких зазначено призначення платежу по сплаті аліментів. Вказує, що при проведення розрахунку заборгованості за період з березня 2020 року по 16.06.2021 року приватним виконавцем не були враховані платежі згідно квитанцій (всього у кількості 15-ти) за вказаний період на загальну суму 46 000 грн. 16.06.2021 року приватним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а 25.05.2021 року постанову про арешт майна боржника. Також вказує, що ОСОБА_2 дізнався про порушення його прав 25.06.2021 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 05 листопада 2021 року скаргу боржника ОСОБА_2 , суб`єкт оскарження: приватний виконавець Близнюков Юрій Володимирович, стягувач ОСОБА_1 , на дії приватного виконавця - задоволено частково. Зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича здійснити перерахунок заборгованості по аліментам боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №65560021, включивши в розрахунок заборгованості квитанції АТ КБ «ПриватБанк»: -№2251-72-71-8710-0989 від 01.03.2021 у розмірі 3000 (три тисячі) грн, -№2251-7245-6110-0800 від 01.03.2021 у розмірі 3000 (три тисячі) грн, -№2051-7178-6497-0607 від 13.08.2020 у розмірі 3000 (три тисячі) грн, -№2082-5142-0498-0513 від 13.09.2020 у розмірі 3000 (три тисячі) грн, -№2188-7403-8460-0978 від 28.12.2020 у розмірі 3000 (три тисячі) грн. -№2188-7368-4155-0305 від 28.12.2020 у розмірі 3000 (три тисячі) грн, -№2218-6232-4057-0653 від 27.01.2021 у розмірі 3000 (три тисячі) грн, -№Р24А295928689С39341 від 14.04.2020 у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн, -№Р24АР24А306000409С62569 від 20.04.2020 у розмірі 4000 (чотири тисячі), -№Р24АР24А392658622С70338 від 05.06.2020 у розмірі 3000 (три тисячі) грн, -№Р24АР24А332120902С96694 від 04.05.2020 у розмірі 2000 (дві тисячі) грн, -№F2553DА7880F від 09.11.2020 у розмірі 3000 (три тисячі) грн, -№АС30D5ЕСЕ17С від 09.11.2020 у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. У задоволені іншої частини скарги - відмовлено. Ухвала місцевого суду мотивована тим, що з наданих боржником копій квитанцій та наданого розрахунку заборгованості вбачається, що дійсно при вчиненні розрахунку приватним виконавцем не були враховані зазначені квитанції. Щодо вимог ОСОБА_2 про зобов`язання приватного виконавця Близнюкова Ю.В. скасувати постанови про стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, про арешт майна боржника, а також виключити відомості про ОСОБА_2 з Єдиного реєстру боржників, то вони не підлягають задоволенню, оскільки заявлені передчасно, з наданого розрахунку, який вчинено без врахування квитанцій, вбачається, що заборгованість зі сплати аліментів існує, після того, як приватним виконавцем буде складено розрахунок з урахуванням вищевказаних квитанцій та буде встановлено, що заборгованість відсутня, ОСОБА_2 має право звернутися до приватного виконавця з відповідними клопотаннями. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення вимог скарги та відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом безпідставно зараховані тільки в аліменти наступні квитанції (всього у кількості 11-ть, які перелічені стягувачем в апеляційній скарзі). Як вбачається з призначення платежів, боржником сплачувалися кошти одночасно за різними зобов`язаннями, тому у виконавця були відсутні підстави зараховувати надані платіжні документи виключного в рахунок погашення аліментів. Вказує, що у боржника наявні непогашені зобов`язання по поточним додатковим витратам на дітей за період з березня 2020 року по квітень 2021 року в сумі 59823,30 грн. згідно вимоги про сплату, яка надавалася до суду першої інстанції у додатках до заперечень на скаргу. Крім цього, згідно наданих квитанцій сплачувалися кошти на поточні додаткові витрати безпосередньо у поточних місяцях, у яких виникали зобов`язання по оплаті додаткових витрат згідно вище вказаної вимоги про сплату заборгованості з березня 2020 року по квітень 2021 року. Крім цього, посилається на те, що у двох квитанціях від 09.11.2012 року на суму 5 000 грн. не зазначено платника. Як було встановлено, по даним платежам платником є бабуся дітей ОСОБА_3 , що виключає підстави зарахування даних платежів як погашення зобов`язань боржником. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Ухвалами Харківського апеляційного суду від 13.12.2021 року у даній справі відкрито апеляційне провадження та справа призначена до апеляційного розгляду на 12-00 год. 17.05.2022 року (т.3 а.с. 104,108). Розпорядженням голови Верховного Суду № 14/0/9-22 від 25.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд. З 05.08.2022 року дана цивільна справа перебуває у провадженні Полтавського апеляційного суду (т.3 а.с. 117). Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29.08.2022 року дана справа призначена до апеляційного розгляду на 10.04.2023 року о 10-40 год., з повідомленням учасників справи (т.3 а.с. 1118). У судове засідання 10.04.2023 року до апеляційного суду не з`явилися інші учасники справи, вони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення 30.03.2023 року судових повісток про виклик до суду у цивільній справі на офіційні електронні адреси у порядку ч. 6 ст. 128 ЦПК України (т.3 а.с. 120-124). 31.03.2023 року на сайті «Судова влада України» розміщено оголошення про виклик приватного виконавця Близнюкова Ю.В. для участі у даній справі (т.3 а.с. 125). Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Клопотання, заяви про відкладення справи розглядом до суду апеляційної інстанції не надходили. При цьому, колегія суддів враховує, що електронний варіант ухвали Полтавського апеляційного суду від 05.08.2022 року розміщено в мережі Інтернет за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/ та відповідно оприлюднено. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно встановлених судом першої інстанції обставин, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.11.2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за минулий час, аліментів на утримання дітей, додаткових витрат - задоволено частково. Стягнуто щомісяця з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 2 500 грн. на кожну дитину, починаючи з 25.03.2020 року, і до досягнення дітьми повноліття. Встановлена сума підлягає індексації відповідно до вимог діючого законодавства. Стягнуто одноразово з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у загальному розмірі 4 714,60 грн. В іншій частині у задоволені позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 840,80 грн. Постановою Харківського апеляційного суду від 22.02.2021 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02.11.2020 року змінено в частині розміру стягнення додаткових витрат на утримання дітей, стягнуто одноразово з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати у загальній сумі 6 372,10 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін (т.2 а.с. 81-84). На виконання судового рішення видано виконавчий лист, на підставі якого відкрито виконавче провадження №65560021, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 25.05.2021 року (т.3 а.с. 9). Відповідно до зазначеної постанови виконавче провадження відкрито щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісяця аліментів на утримання дітей у розмірі по 2 500 грн на кожну дитину. 16.06.2021 року приватним виконавцем складено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів (т.3 а.с. 43). На підставі складеного розрахунку заборгованості 16.06.2021 року приватним виконавцем Близнюковим Ю.В. прийнято постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, про арешт майна боржника (т.3 а.с. 47,48). У скарзі боржник ОСОБА_2 вказує, що приватним виконавцем при здійсненні розрахунку не були зараховані квитанції №2251-72-71-8710-0989 від 01.03.2021 року у розмірі 3 000 грн., №2251-7245-6110-0800 від 01.03.2021 року у розмірі 3 000 грн., №2051-7178-6497-0607 від 13.08.2020 року у розмірі 3 000 грн., №2082-5142-0498-0513 від 13.09.2020 року у розмірі 3 000 грн., №2188-7403-8460-0978 від 28.12.2020 року у розмірі 3 000 грн., №2188-7368-4155-0305 від 28.12.2020 року у розмірі 3 000 грн., №2218-6232-4057-0653 від 27.01.2021 року у розмірі 3 000 грн., №Р24А295928689С39341 від 14.04.2020 року у розмірі 4 000 грн., №Р24АР24А306000409С62569 від 20.04.2020 року у розмірі 4 000 грн., №Р24АР24А392658622С70338 від 05.06.2020 року у розмірі 3 000 грн., №Р24АР24А332120902С96694 від 04.05.2020 року у розмірі 2 000 грн., №F2553DА7880F від 09.11.2020 року у розмірі 3 000 грн., №АС30D5ЕСЕ17С від 09.11.2020 року у розмірі 2 000 грн., №1888-5779-7825-0922 від 03.03.2020 року, №2051-7128-5252-0634 від 13.08.2020 року. Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів обчислюється виконавцем в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. З наданих боржником копій квитанцій та наданого розрахунку заборгованості вбачається, що дійсно при вчиненні розрахунку приватним виконавцем не були враховані зазначені квитанції. Квитанції №2251-72-71-8710-0989 від 01.03.2021 року у розмірі 3 000 грн., №2251-7245-6110-0800 від 01.03.2021 року у розмірі 3 000 грн., №2051-7178-6497-0607 від 13.08.2020 року у розмірі 3 000 грн., №2082-5142-0498-0513 від 13.09.2020 року у розмірі 3 000 грн., №2188-7403-8460-0978 від 28.12.2020 року у розмірі 3 000 грн., №2188-7368-4155-0305 від 28.12.2020 року у розмірі 3 000 грн., №2218-6232-4057-0653 від 27.01.2021 року у розмірі 3 000 грн., №Р24А295928689С39341 від 14.04.2020 року у розмірі 4 000 грн., №Р24АР24А306000409С62569 від 20.04.2020 року у розмірі 4 000 грн., №Р24АР24А392658622С70338 від 05.06.2020 року у розмірі 3 000 грн., №Р24АР24А332120902С96694 від 04.05.2020 року у розмірі 2 000 грн., №F2553DА7880F від 09.11.2020 року у розмірі 3 000 грн., №АС30D5ЕСЕ17С від 09.11.2020 року у розмірі 2 000 грн. - безпідставно не зараховані приватним виконавцем при складанні розрахунку заборгованості, оскільки зазначені квитанції містять призначення платежу, а саме боржником вказано «аліменти», також вказаний отримувач ОСОБА_1 . Боржником ОСОБА_2 в деяких квитанціях вказано призначення «аліменти, додаткові витрати», що і стало підставою для не зарахування вказаних квитанцій при складанні розрахунку, проте, суд першої інстанції визнав помилковими доводи приватного виконавця, що не можливо однозначно ідентифікувати, за яким саме зобов`язанням здійснено платіж, оскільки у боржника ОСОБА_2 станом на день складання розрахунку було наявне одне зобов`язання перед ОСОБА_6 , яке стосується щомісячного стягнення аліментів. Суд першої інстанції також визнав безпідставним не врахування приватним виконавцем при складанні розрахунку квитанцій F2553DА7880F від 09.11.2020 року у розмірі 3 000 грн., №АС30D5ЕСЕ17С від 09.11.2020 року у розмірі 2 000 грн., оскільки зазначені квитанцій містять чітке зазначення отримувача ОСОБА_1 та призначення «аліменти». При цьому, квитанції №1888-5779-7825-0922 від 03.03.2020 року на суму 5 000 грн. та №2051-7128-5252-0634 від 13.08.2020 року на суму 2 000 грн. правомірно не враховані приватним виконавцем при здійсненні розрахунку, оскільки зазначені квитанції хоча і містять отримувача « ОСОБА_1 » проте, призначення платежу вказано «ТСО, поповнення картки/рахунку». Апеляційний суд у складі колегії суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Предметом даної скарги є зобов`язати приватного виконавця провести повторний розрахунок заборгованості та врахувати відповідні квитанції зі сплати аліментів, скасувати постанови звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 16.06.2021 року у ВП №65560021, скасувати постанову про арешт майна боржника від 25.05.2021 року у ВП №65560021, видалити відомості про ОСОБА_2 з Єдиного реєстру боржників України. Розглядаючи скаргу, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги про те що судом безпідставно зараховані тільки в аліменти наступні квитанції (всього у кількості 11-ть, які перелічені стягуваечм в апеляційній скарзі), що, як вбачається з призначення платежів, боржником сплачувалися кошти одночасно за різними зобов`язаннями, тому у виконавця були відсутні підстави зараховувати надані платіжні документи виключного в рахунок погашення аліментів, що у боржника наявні непогашені зобов`язання по поточним додатковим витратам на дітей за період з березня 2020 року по квітень 2021 року в сумі 59 823,30 грн. згідно вимоги про сплату, яка надавалася до суду першої інстанції у додатках до заперечень на скаргу, то ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки виконавче провадження №65560021 було відкрито 25.05.2021 року з примусового виконання виконавчого листа №638/4283/20 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання двох дітей всього у розмірі 5 000 грн. щомісячно. У довідці приватного виконавця від 16.06.2021 року вказаний сукупний розмір заборгованості за період з березня 2020 року по червень 2021 року (включно) всього 41 516,25 грн. (а.с. 43). Виходячи з дати відкриття виконавчого провадження 25.05.2021 року, то у довідці зазначено період заборгованості з дати пред`явлення позову - з 25.03.2020 року по наступний місяць від дати відкриття провадження- червень 2021 року. Квитанції, надані боржником ОСОБА_2 , які частково взяті судом першої інстанції як належні та допустимі докази щодо сплати присуджених аліментів на утримання дітей, стосуються саме вказаного періоду заборгованості зі сплати аліментів та дійсно підтверджують сплату боржником вказаного розміру аліментів, тому підлягають зарахуванню при визначенні загального розміру заборгованості за вказаний період. Відомості щодо інших примусових поточних стягнень по утриманню дітей (щомісячно, додаткових витрат) щодо боржника ОСОБА_2 відсутні. Доводи апеляційної скарги про те, що у боржника наявні непогашені зобов`язання по поточним додатковим витратам на дітей за період з березня 2020 року по квітень 2021 року в сумі 59 823,30 грн. згідно вимоги про сплату, яка надавалася до суду першої інстанції у додатках до заперечень на скаргу, що згідно наданих квитанцій сплачувалися кошти на поточні додаткові витрати безпосередньо у поточних місяцях, у яких виникали зобов`язання по оплаті додаткових витрат згідно вище вказаної вимоги про сплату заборгованості з березня 2020 року по квітень 2021 року, то ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки згідно постанови Харківського апеляційного суду від 22.02.2021 року стягнуто одноразово з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дітей у загальному розмірі 6 372,10 грн., в частині стягнення аліментів на утримання дітей у розмірі по 2 500 грн. на кожну дитину, щомісячно, залишено без змін. Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2021 року боржником сплачена сума 6 483,75 грн. на виконання виконавчого листа №638/4283/20 у ВП №65557537, відкритого 25.05.2021 року, про стягнення одноразово додаткових витрат у розмірі 6 372,10 грн., що підтверджується дублікатом чеку та постановою про відкриття виконавчого провадження (а.с. 77,76). Відносно доводів стягувача ОСОБА_1 щодо сплати боржником ОСОБА_2 інших поточних додаткових витрат на дітей у цей же період з березня 2020 року по квітень 2021 року у розмірі 59 823,30 грн., (що і підтверджують надані квитанції, як вказує стягувач), то ці обставини не були предметом дослідження судом першої інстанції, тому суд апеляційної інстанції позбавлений давати їм оцінку. У матеріалах справи відсутні докази того, що боржник ОСОБА_2 визнає вимогу про сплату інших коштів у розмірі 59 823,30 грн., яка надана стягувачем на підтвердження того, що саме на виконання цієї вимоги добровільно сплачувалися боржником грошові кошти за наданими квитанціями, маючи при цьому заборгованість з примусового стягнення аліментів на утримання дітей на час відкриття виконавчого провадження всього у розмірі 75 000 грн. Доводи апеляційної скарги про те, що у двох квитанціях від 09.11.2012 року всього на суму 5 000 грн. не зазначено платника і як було встановлено, по даним платежам платником є бабуся дітей ОСОБА_3 , що виключає підстави зарахування даних платежів як погашення зобов`язань боржником, то ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки, як правильно встановив суд першої інстанції, ці квитанції містять прізвище отримувача « ОСОБА_1 » та призначення платежів «аліменти за серпень» (а.с. 38), тому ці квитанції є належним доказом виконанням боржником ОСОБА_2 обов`язку по сплаті аліментів на утримання дітей у вказаному місяці. Як зазначає боржник у відповіді на відзив на скаргу, то ОСОБА_3 за його проханням здійснила перекази вказаних сум на користь ОСОБА_1 як аліменти на дітей, сама ОСОБА_3 не має аліментних зобов`язань перед ОСОБА_1 (а.с.70-72). Отже, вказані доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які є підставою для скасування судового рішення. Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу та не дають підстав для скасування судового рішення, оскільки наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки усім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, з якою погоджується суд апеляційної інстанції. За вказаних обставин, апеляційний суд у складі колегії суддів приходить до висновку про законність ухвали суду першої інстанції, яка постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. З підстав вищевказаного, апеляційний суд у складі колегії суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 368 ч.1, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 листопада 2021 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст ухвали складено 10 квітня 2023 року. СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов