Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/4912/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 23 березня 2023 року м. Дніпросправа № 340/4912/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 року (головуючий суддя Жук Р.В.) в адміністративній справі №340/4912/22 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 21.10..2022 до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо виплати належної ОСОБА_1 пенсії в не повному обсязі без урахуванням індексації; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснювати виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії в повному обсязі з урахуванням індексації. Позов обґрунтований тим, що позивач отримує пенсію як військовий пенсіонер. На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 18.07.2022 р. у справі №340/8304/22 ГУПФУ в Кіровоградській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року та з 01.10.2022 року із обмеженням та без включення суми індексації у сумі 4405,38 грн. Позивач вважає такі дії протиправними. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 при проведенні виплати перерахованої з 01 жовтня 2022 року пенсії з урахуванням індексації, проведеної на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити виплату ОСОБА_1 перерахованої з 01 жовтня 2022 року пенсії з урахуванням індексації, проведеної на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022р. №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, обмеження відповідачем розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним. Вказав, що відповідачем проведено індексацію пенсійної виплати позивача на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 р. №118, внаслідок чого основний розмір пенсії позивача ставить 35872,36 грн. Застосування таких обмежень до пенсії позивача, призначеної за Законом №2262-ХІІ, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 р. №118 є протиправним, оскільки до спірних правовідносин відповідно до приписів ч.3 ст.7 КАС України слід застосовувати правовий акт, який має вищу юридичну силу, а саме: Закон № 2262-ХІІ, однак Постанова №118 цьому Закону в частині обмеження пенсії максимальним розміром не відповідає. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення шляхом: визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації та зобов`язання здійснити виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 , проіндексованої на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 р. №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році з урахуванням індексації. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги, серед іншого відповідач вказує, що відсутні підстави для здійснення виплати позивачу нарахованої пенсії без обмеження граничного розміру. Зазначив, що дії Головного управління стосовно обмеження до виплати пенсії максимальним розміром є обґрунтованими та відповідають ст.2 Закону №3668. Зауважив, що в бюджеті Головного управління відсутні видатки на виплату коштів. Посилається на те, що норми законодавства щодо обмеження максимальним розміром пенсії є чинними, тому підлягають до застосування. Закон №3668 обмежує розмір пенсії, що і було застосовано відповідачем при перерахунку пенсії позивача. Щодо індексації пенсії згідно постанови КМУ №118, то зазначає, що пенсії підвищуються у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та з 2016 року йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.07.2022 р. задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.02.2022 року у справі №340/8304/21. Прийнято нове рішення, яким визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з обмеженням її максимального розміру до 10-ти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснювати виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимального розміру, а також виплатити різницю між нараховано пенсією без обмеження її максимальним розміром та отриманою пенсією з 01 квітня 2019 року (а.с. 63-64). 01.10.2022 року ГУПФ України в Кіровоградській області на підставі рішення суду здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 . У подальшому, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022р. №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області проведений перерахунок пенсії позивача щодо індексації суми пенсії з 01 жовтня 2022 року. Вказаний перерахунок проведений таким чином: - сума грошового забезпечення для обчислення пенсії складає 26 962,50грн., з урахуванням індексації 31 466,98 грн.; - індексація базового ОСНП - 4405,38 грн. - підсумок пенсії (з надбавками) 35 872,36 грн. - остаточно до виплати з урахуванням максимального розміру пенсії 31466,98 грн. Таким чином, під час перерахунку пенсії позивача (індексації суми пенсії) з 01 жовтня 2022 року, відповідачем при нарахуванні індексації у розмірі 4405,38 грн. остаточно до виплати залишено позивачу суму пенсії у розмірі 31 466,98 грн. Позивач вважає дії відповідача протиправними щодо обмеження розміру виплати пенсії. Суд першої інстанції позов задовольнив. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI, норми постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022р. №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році. Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ. Статтею 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (№2262-ХІІ) встановлено, що призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України. Відповідно до статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону №2262-ХІІ, не може перевищувати 10-ти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом викладено у новій редакції частину 5 статті 43 України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (№2262-ХІІ), якою встановлено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), який не може перевищувати 10-ти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. При цьому, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року № 911-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2016 (зі змінами, внесеними згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII) доповнено частину 5 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (№2262-ХІІ) наступним положенням: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень». Отже, у період з 01 січня 2016 по 31 грудня 2017 року діяло обмеження максимального розміру пенсії в сумі 10 740грн. відповідно до Закону № 911-VIII. З урахуванням встановленого на 2018 рік розміру прожиткового мінімуму на одну особу для осіб, які втратили працездатність, згідно з Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 року №2246-VIII та Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI максимальний розмір пенсії з 01 січня 2018 року склав 13 730грн. У той же час, згідно з пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015р. №911-VIII, дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року. Отже, зазначені положення Закону щодо обмеження максимальним розміром пенсії можуть застосовуватись до позивача, оскільки пенсію йому було призначено з 2022 року, а не з 01 січня 2016 року. Водночас слід зазначити, що Конституційним Судом України неодноразово визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення законодавства, якими був обмежений максимальний розмір пенсії. Внесення в подальшому змін до Закону шляхом зазначення іншого часового періоду, протягом якого діють обмеження максимального розміру пенсії, по суті суперечить висновкам Конституційного Суду, оскільки вирішальне значення має не період дії обмеження, а сам факт протиправного обмеження права особи на отримання пенсії у належному розмірі. Зокрема Верховний Суд у постановах від 06.11.2018 у справі № 522/3093/17, від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17 та від 03.10.2018 у справі № 753/1216917 зазначає, що зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774 до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для вказаного обмеження. З огляду на це, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення шляхом: визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації та зобов`язання здійснити виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 , проіндексованої на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році з урахуванням індексації. Слід зазначити, що Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016 року. Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини 7 статті 43 Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи частини 5 статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною 5 статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. Отже, обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, 10-ма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI. Тобто, положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини 1 статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом. Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини 7 статті 43 Закону № 2262-XII. При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI. Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вони явно суперечать один одному. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 року у справі Щокін проти України зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Водночас положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Слід також взяти до уваги, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи. У постанові від 13.02.2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI. Також, питання правомірності обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII було предметом спору в адміністративній справі №400/2085/199. Верховним Судом складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 16.12.2021 року в даній справі зроблено висновок, що застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI. Тому обмеження Головним управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним. Матеріалами справи підтверджується, що при перерахунку пенсії позивача з 01.10.2022 року відповідач визначив суму пенсії з надбавками в розмірі 35 872,36грн., однак обмежив цю суму розміром 31 466,98грн. (а.с. 61 з/с). Аналіз вищезазначених обставин справи та норм законодавства України щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців дають підстави для висновку, що вказане обмеження пенсії позивача є безпідставним та таким, що порушує права позивача на відповідний розмір пенсійних виплат. Кабінет Міністрів України 16.02.2022 р. прийняв Постанову №118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році. Відповідач, зазначає, що вказана постанова обмежує розмір пенсійних виплат. Колегія суддів апеляційної інстанції досліджуючи норми вказаної постанови зазначає, що вказана постанова (пункт 2) встановлює, що пенсії підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом 2 пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. При цьому, як зазначалося вище щодо питання обмеження пенсій максимальним розміром військовослужбовців застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який не довів правомірність здійсненого розрахунку пенсії. На думку колегії суддів апеляційної інстанції матеріали справи дають підстави для висновку, шо позивачем доведені обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. При цьому, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позовних вимог, не доведено правомірність дій/рішень відповідача як суб`єкта владних повноважень. Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства України, що регулює дані правовідносини. Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України. Виходячи з результатів апеляційного перегляду не підлягають розподілу судові витрати. Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 23.03.2022 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України. В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова