LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд480/2442/22

від 12.04.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорпостач» - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 року у справі № 480/2442/22 - залишити без змін.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 квітня 2023 р. Справа № 480/2442/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої О.М., Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорпостач» на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 року, головуючий суддя І інстанції: Савицька Н.В., вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 28.07.2022 року у справі № 480/2442/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорпостач» до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорпостач», звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, в якому просило суд: - визнати протиправним та скасувати наказ № 156-кп від 08.02.2022 року про проведення фактичної перевірки. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 року у справі № 480/2442/22 у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 року у справі № 480/2442/22 скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на протиправність оскаржуваного наказу з тих підстав, що в ньому відсутні будь-які посилання податкового органу на порушення позивачем податкового та/або іншого законодавства, а містяться лише посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Вважає, що наявність у контролюючого органу повноважень на здійснення функцій у сферах, перелічених у пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, повинно одночасно співпадати з наявністю у нього інформації про можливі порушення з боку платника податків у відповідній сфері, а тому, оскільки відповідачем у даному випадку не доведено наявність таких підстав, спірний наказ є протиправним та підлягає скасуванню. Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 08.02.2022 року Головним управлінням Державної податкової служби у Сумській області (далі ГУ ДПС у Сумській області) винесено наказ № 156-кп Про проведення фактичної перевірки згідно якого, керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, на підставі підпунктів 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України, - з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу пального, у частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування, обігу та реалізації пального, цільового використання пального, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, наказано - провести фактичну перевірку за місцем фактичного провадження (здійснення) діяльності, розташування господарських об`єктів (автозаправної станції (АЗС) за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Слобідська, №б/н), через які здійснює (проводить) діяльність товариство з обмеженою відповідальністю «Дорпостач» (код ЄДРПОУ: 38584699), юридична (податкова) адреса: Чернігівська область, Новгород-Сіверський р-н., с. Горбове, вул.. Шевченка, буд. 29 (а.с. 8). Вважаючи вищевказаний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для проведення фактичної перевірки позивача може бути не лише отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, а також і необхідність здійснення податковим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, пального. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України (у редакції, чинній на час спірних відносин)). У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. За правилами підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами. Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України). Згідно підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, як: наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Отже, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає дві альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме: - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Аналогічний правовий висновок був наведений Верховним Судом у постановах від 12.08.2021 року у справі №140/14625/20, від 25.01.2019 року у справі №812/1112/16, від 05.11.2018 року у справі №803/988/17, від 22.05.2018 року у справі №810/1394/16, від 20.03.2018 року у справі №820/4766/17. Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального). У зв`язку із наведеним, колегія суддів зазначає про помилковість доводів апеляційної скарги про те, що наявність у контролюючого органу повноважень на здійснення функцій у сферах, перелічених у пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, повинно одночасно співпадати з наявністю у нього інформації про можливі порушення з боку платника податків у відповідній сфері. У постановах від 08.09.2020 року у справі №640/21536/19, від 17.12.2020 року у справі №520/12028/18, від 11.06.2019 року у справі №1440/2045/18 Верховний Суд вказав на необхідність зазначення у наказі про проведення фактичної перевірки, окрім звичайного посилання на норму, що регулює питання її призначення, і конкретні фактичні підстави її призначення. При здійсненні такого призначення контролюючий орган повинен зазначити одну із підстав, визначених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, й у разі, якщо такою підставою є наявність та/або отримання інформації про порушення платником податків вимог законодавства, конкретизувати останню. Аналогічний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 11 липня 2022 року у справі №120/5728/20-а. У даному випадку, як вбачається зі змісту наказу Головного управління ДПС у Сумській області № 156-кп від 08.02.2022 року Про проведення фактичної перевірки, відповідачем зазначено у наказі, що перевірка призначена з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу пального, у частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування, обігу та реалізації пального, цільового використання пального, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками. Таким чином, у спірному наказі про проведення фактичної перевірки зазначена одна з передбачених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України підстав проведення перевірки, а саме здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування вищевказаного наказу. При цьому колегія суддів виходить з положень частини 1 статті 308 КАС України, яка передбачає, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів зазначає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення відсутні. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи, що при прийнятті рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 року у справі № 480/2442/22 суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорпостач» - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 року у справі № 480/2442/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»