Постанова 4802 № 158/263/23

Справа № 158/263/23 Головуючий у 1 інстанції: Сіліч Ю. Л. Провадження № 22-ц/802/371/23 Доповідач: Шевчук Л. Я. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 квітня 2023 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Шевчук Л. Я., суддів Данилюк В. А., Киці С. І., секретар с/з Савчук Т. Ф., з участю: представника заявника Чуриліної В. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про заміну сторони виконавчого провадження, за апеляційною скаргою представника заявника Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Харламповича Андрія Адамовича на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 лютого 2023 року, В С Т А Н О В И В: У січні 2023 року Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці звернулося в суд із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, яка обґрунтована тим, що 19 червня 2018 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Волинській області Бондарчуком Ю. Т. прийнята постанова про накладення уповноваженими особами № ВЛ-232/399/АВ/П/ТД-ФС штрафу на ТзОВ «Юбіджі» у розмірі 446760 грн. Заявник також зазначав, що 30 листопада 2022 року головним державним виконавцем Ківерцівського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Пащук В. З. прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі частини 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 14 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці, зокрема Управління Держпраці у Волинській області, та утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, в тому числі, Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці. Посилаючись на зазначені обставини, заявник просив суд замінити стягувача у виконавчому провадженні № 64383059 з Управління Держпраці у Волинській області на Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці. Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 лютого 2023 року у цій справі у задоволенні заяви Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено. Не погоджуючись із постановленою судом ухвалою, представник заявника Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Харлампович А. А. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити. Відзив на апеляційну скаргу не подавався. У судовому засіданні представник заявника Чуриліна В. С. апеляційну скаргу підтримала і просила скаргу задовольнити. Представник боржника в судове засідання не з`явився, хоча боржник ТзОВ «Юбіджі» у встановленому законом порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи. Представник Ківерцівського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, відділ державної виконавчої служби подав апеляційному суду заяву, у якій просив розглянути справу у відсутності його представника. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу представника заявника Харламповича А. А. слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції у цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення з таких підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції вважав, що заявником не доведено того, що Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці є правонаступником Управління Держпраці у Волинській області. Проте такі висновки суду зроблені з порушенням вимог закону. За матеріалами справи судом встановлено, що 19 червня 2018 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Волинській області Бондарчуком Ю. Т. прийнята постанова про накладення штрафу уповноваженими особами № ВЛ-232/399/АВ/П/ТД-ФС, якою на ТзОВ «Юбіджі» був накладений штраф у розмірі 446760 грн (а. с. 8, 9). 30 листопада 2022 року головним державним виконавцем Ківерцівського відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Пащук В. З. прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі частини 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а. с. 7). Постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 14 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці, зокрема Управління Держпраці у Волинській області, та утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, в тому числі Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (а. с. 30-32). У пункті 2 Наказу Державної служби України з питань праці від 05 грудня 2022 року № 234 «Про можливість забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій» наказано Управлінню Держпраці у Волинській області, Управлінню Держпраці у Закарпатській області, Головному управлінню Держпраці у Львівській області та Управлінню Держпраці у Рівненській області припинити з 06 грудня 2022 року здійснення повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах (а. с. 6). Згідно з частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків. Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Як передбачено статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень; 10) рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами; 11) рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу. Відповідно до частин 1, 2 статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження. Тобто виконавець наділений повноваженнями змінити назву сторони виконавчого провадження у разі наявності належних доказів відповідних підтверджуючих документів, що не потребує звернення до суду. За положеннями статті 446 ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення. Згідно із частиною 2 статті 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Як встановлено в частині 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. При цьому, ураховуючи вимоги, закріплені в частині 2 статті 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. При цьому судом першої інстанції не було взято до уваги те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 14 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці» були ліквідовані як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці (в тому числі і Управління Держпраці у Волинській області) та утворені міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці (в тому числі і Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці), а також не взято до уваги того, що відповідно до наказу Державної служби України з питань праці від 05 грудня 2022 року № 234 Управління Держпраці у Волинській області з 06 грудня 2022 року припинило здійснення повноважень та виконання функцій з реалізації державної політики у відповідних сферах. За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що заявник Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці не довело суду, що новостворене міжрегіональне управління є правонаступником Управління Держпраці у Волинській області. Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що із-за неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи ухвалу суду першої інстанції слід скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні. Керуючись статтями 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу представника заявника Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Харламповича Андрія Адамовича задовольнити. Ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 лютого 2023 року у цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення. Заяву Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про заміну сторони у виконавчому провадженні задовольнити. Замінити стягувача Управління Держпраці у Волинській області на його правонаступника Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці у виконавчому провадженні № 64383059. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді