Постанова 4806 № 297/2712/22

Справа № 297/2712/22 ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10.04.2023 м. Ужгород Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.204-1КУпАП за його апеляційною скаргою на постанову судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 19 вересня 2022 року, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 19 вересня 2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 cт. 204-1 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок. Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд неповно з`ясував всі обставини даної справи, щодо виявлення та його затримання, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, припустився значного формалізму при оцінці доказів у даній справі, без аналізу об`єктивних та кваліфікуючих ознак правопорушення, судовий розгляд відбувся з порушенням та недотриманням прав та законних інтересів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Стверджує, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за спробу перетину Державного кордону України без відповідних документів, однак він є громадянином Угорщини та України одночасно. Також звертає увагу суду на те, що він вільно не володіє українською мовою і що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, йому не було надано послуг перекладача та не повідомлено про причини затримання. Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що 19.09.2022 справу було розглянуто за його відсутності. Про оскаржувану постанову дізнався лише 26.09.2022 року із сайту ЄДРСР. В судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП за таких обставин неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову винесено 19 вересня 2022 року, апеляційна скарга надійшла на адресу суду першої інстанції та відповідно була зареєстрована 29 вересня 2022 року, тобто в межах строку апеляційного оскарження. Згідно зі ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином дотримані. Не дивлячись на наведені в апеляційній скарзі доводи та пояснення апелянта, які були викладені ним в апеляційній скарзі, наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, підтверджується зібраними у справі про адміністративне правопорушення й розглянутими в судовому засідання доказами, яким дана правильна юридична оцінка. Згідно із даних, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення Серії ЗхРУ №140731 від 14 вересня 2022 року (а.с.1) вбачається, що ОСОБА_1 - 14 вересня 2022 року о 07 год. 20 хв. в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Лужанка» (територія Великобийганської об`єднаної територіальної громади Берегівського району, Закарпатської області) на в`їзд в Україну на паспортний контроль пред`явив паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 від 02.09.2021, орган що видав 2111. Під час внесення інформації до міжвідомчої бази даних, відбулося спрацювання бази даних «Перетин», за результатами якої було встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 , близько 08 год. 25 хв. 28.05.2022 перетнув державний кордон на виїзд з України в Угорщину в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Дзвінкове» (територія Косинської об`єднаної територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) шляхом пред`явлення закордонного паспорта громадянина Угорщини серії НОМЕР_2 , виданого на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тим самим порушив вимоги ч.1 ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», та без дозволу органів влади, визначених п.п. 2-2.11 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ№ 57 від 27.01.1995, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.204-1 КУпАП. Вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому, зазначено дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, та інші відомості, необхідні для вирішення справи та який повністю узгоджується з іншими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи. При цьому, всупереч доводам апеляційної скарги, вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення складено у присутності ОСОБА_1 , що підтверджується його підписом, права та обов`язки йому роз`яснено, зі змістом протоколу ознайомлений на зрозумілій йому мові, примірник протоколу отримав, доповнень та зауважень не мав, послуг захисника не потребував. Будь-яких зауважень чи скарг ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначив, як і не оскаржував дій прикордонників до відповідних органів. Факт незаконного перетину ОСОБА_1 державного кордону з України в Угорщину, через державний кордон, по документу, який не дає право громадянину України на перетин державного кордону, при обставинах, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджується й іншими доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема: вказаним протоколом про адміністративне правопорушення від 14.09.2022; заявою ОСОБА_1 ; копіями паспорту громадянина Угорщини та паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_3 Й Будь-яких підстав не довіряти вищенаведеними доказами, апеляційний суд не вбачає, оскільки вони не викликають сумнівів у їх достовірності і допустимості, а також у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи про адміністративне правопорушення. Оскільки громадянин України ОСОБА_1 під час перетину державного кордону України у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Лужанка» (територія Великобийганської об`єднаної територіальної громади Берегівського району, Закарпатської області) всупереч ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», п.п.2-2.11 Правил перетинання державного кордону громадянами України, пред`явив для паспортного контролю на виїзд з України паспорт громадянина Угорщини для виїзду за кордон, а не паспорт громадянина України для виїзду за кордон (який є відповідним для громадян України документом), то суд першої інстанції обґрунтовано визнав його винним у тому, що він вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону України в пункті пропуску через державний кордон України без відповідних документів (такі дії становлять об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП), й з таким висновком погоджується суд апеляційної інстанції. Твердження апелянта про те, що він не мав умислу на незаконний перетин кордону, апеляційний суд відхиляє, як такі, що не підтверджені будь-якими доказами й повністю спростовуються наведеним вище. В даному випадку, ОСОБА_1 , як громадянин України притягується до відповідальності не за наявність у нього громадянства іншої держави, а саме за спробу перетину Державного кордону України без відповідних документів. Апеляційним судом було надано можливість ОСОБА_1 , реалізувати права передбачені ст.268 КУпАП, однак на розгляд справи він не з`явився. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, дійшов до обґрунтованого висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про помилковість та необґрунтованість висновку суду першої інстанції є безпідставними. Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень вимог матеріального чи процесуального права, які дають підстави змінити чи скасувати оскаржувану постанову. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 із врахуванням вимог ст.ст.33-35 КУпАП, у розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.204-1 КУпАП. Відтак, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, у відповідності до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням, відповідно до ст.33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. У відповідності до ч.8 ст.294 КУпАП, - за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Керуючись ст.ст.283, 294 КУпАП, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. ПостановуБерегівського районного суду Закарпатської області від 19 вересня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-1 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Т.Ю. Бисага