Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/4692/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3797/23 Справа № 199/4692/22 Суддя у 1-й інстанції - Спаї В.В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 квітня 2023 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді-доповідача Гапонова А.В. суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2022 року, - ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ 21 липня 2022 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, в якій вона просила витребувати у ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , автомобіль Ореl Vіvаrо (пасажирський), рік випуску 2007, об`єм двигуна - 2464 см-3, дизель, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить позивачу на підставі довідки-рахунку від 03.01.2014 р. Позов мотивовано тим, що відносини між позивачем та відповідачем носили характер співпраці між матір`ю - вихователем дитячого будинку сімейного типу (позивач) та волонтером (відповідач). В лютому 2013 р. ОСОБА_2 вирішив придбати автомобіль, звернувся до позивача з проханням позичити йому грошові кошти для придбання автомобілю, та позивач передала відповідачу грошові кошти в сумі 4000 доларів США для придбання автомобілю. 27 лютого 2013 р. ОСОБА_2 придбав автомобіль Ореl Vіvаrо (пасажирський), рік випуску 2007, об`єм двигуна - 2464 см-3, дизель, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 та вказаний автомобіль перебував у його власності впродовж року. За цей час ОСОБА_2 не повернув борг позивачу, в рахунок погашення боргових зобов`язань ОСОБА_2 запропонував оформити право власності на ім`я позивача шляхом укладання договору купівлі-продажу, оскільки правовідносини між сторонами були оплатними, та 03 січня 2014 р. між сторонами було укладено договір купівлі-продажу автомобілю, згідно якого ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 вказаний автомобіль, та ОСОБА_1 запропонувала ОСОБА_2 використовувати автомобіль в інтересах її сім`ї та дітей для поїздок на відпочинок, у гуртки, в магазини за продуктами харчування та придбання одягу та взуття для дітей. Автомобіль потребував догляду та періодичному ремонту, та в липні 2016 р. станцією технічного обслуговування було складено замовлення (кошторис) № 2867 на проведення ремонтних робіт по автомобілю, за які позивач сплатила 14356,00 грн. Згодом ОСОБА_2 все рідше став відгукуватись на прохання повезти дітей на автомобілі до гуртків та ін., автомобіль залишався у його користуванні ОСОБА_2 та він використовував його у своїх особистих потребах та використовує до цього часу, втім, такої домовленості не існувало. Позивач зазначала, що вона неодноразово вимагала від відповідача повернути автомобіль, втім, автомобіль не повернутий. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ 12 грудня 2022 року рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено. Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 рухоме майно автомобіль Ореl Vіvаrо (пасажирський), рік випуску 2007, об`єм двигуна - 2464 см-3, дизель, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , vin НОМЕР_3 . Вирішено питання щодо судового збору. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ У лютому 2023 року, не погодившись із вказаним рішенням, відповідачем ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, а також має місце недоведеність фактів, які суд визнав встановленими. Зазначає, що в судовому засіданні ним були надані докази фіктивності договору купівлі-продажу спірного автомобіля від 03.01.2014 року. Відповідач зазначав, що державні реєстраційні номери були залишені без змін, автомобіль залишався у відповідача, будь-якого письмового договору на підтвердження нових правовідносин (після укладання договору купівлі-продажу автомобіля) між позивачем та відповідачем не укладалось. Проте, всі перелічені факти та обставини не були прийняті судом до уваги, тому висновок суду про безспірність вимог позивачки, необхідність задоволення позову та витребування автомобіля від ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вважає передчасним, необґрунтованим та таким, що не заснований на фактичних обставинах справи. Оскільки договір купівлі-продажу спірного автомобіля носить усі ознаки фіктивного правочину, вважає цей договір нікчемним з усіма наслідками нікчемності правочину. АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Від інших учасників справи письмових заперечень на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило. ОСОБА_1 було надано до суду апеляційної інстанції письмові пояснення, в яких вона просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Звертає увагу на те, що апеляційна скарга ОСОБА_2 є необґрунтованою та безпідставною, рішення суду вважає законним та таким, що відповідає дійсним обставинам справи. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 240 000 гривень, що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін. Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що позивач є матір`ю - вихователем дитячого будинку сімейного типу та виховує дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які проживають разом із нею, на підставі розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації № 175-р-14 від 27.03.2014 року утворений дитячий будинок сімейного типу на базі прийомної родини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач є власником автомобіля Ореl Vіvаrо (пасажирський), рік випуску 2007, об`єм двигуна - 2464 см-3, дизель, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 vin НОМЕР_3 , який належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Автомобіль був перереєстрований на нового власника ОСОБА_1 03.01.2014 р., до цього він належав ОСОБА_2 , що підтверджується відповіддю на запит. Позивач зверталася до поліції з приводу відмови з боку ОСОБА_2 повернути належний позивачу транспортний засіб. Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 11.06.2021 р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в задоволенні позову відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили 19.10.2021 р. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08.06.2022 р. у цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми вартості майна, яке перебуває у чужому незаконному володінні, в задоволенні позову відмовлено. Судом було встановлено, що майно перебуває у володінні відповідача (вказана обставина відповідачем визнана, при цьому, відповідач заперечує факт використання вказаного майна, посилаючись на відсутність в нього свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу). Спірні правовідносини виникли із захисту права власності позивача. Посилаючись на норми законодавства, суд першої інстанції дійшов наступних висновків. Відповідач по справі не заперечував, що спірне майно знаходиться у нього, однак, у відзиві на позовну заяву посилався на недійсність укладеного договору купівлі-продажу транспортного засобу. Втім, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ч. 1 ст. 204 ЦК України). Відповідач не надав доказів та не спростував дійсність укладеного договору купівлі-продажу, за яким позивач набула право власності на спірне майно. Матеріали справи містять докази на підтвердження права власності позивача на автомобіль Ореl Vіvаrо (пасажирський), рік випуску 2007, об`єм двигуна - 2464 см-3, дизель, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , vin НОМЕР_3 . Спірне майно перебувало у володінні позивача, позивач вказує на порушення своїх прав, як власника, на підставах, визначених законодавством, та на момент подання позову та розгляду справи судом він є власником цього майна. Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність порушення прав позивача з боку відповідача, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню. З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Частиною 1 ст.321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно з положеннями ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. Відповідно до ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Згідно ст.400 ЦК України, недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач є власником спірного автомобіля і що з боку відповідача є порушення її права власності. Крім того, суд правильно встановив, що відповідачем не було спростовано дійсність укладеного договору купівлі-продажу, за яким позивач набула право власності на спірне майно, оскільки відповідно до положення ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Згідно зі ст.263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Частиною 4 ст. 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції дотримані вищенаведені норми. Судом першої інстанції повно з`ясовані обставини справи, вірно встановлені правовідносини та суд дійшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права. Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено. Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд повно і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, у відповідності з нормами матеріального права та з дотриманням норм процесуального права. Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Судді: