LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС420/10253/22

від 10.04.2023 · Адміністративна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 2020» на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі № 420/10253/22 за позов…

УХВАЛА 10 квітня 2023 року м. Київ справа №420/10253/22 адміністративне провадження № К/990/11338/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Стеценка С.Г., суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 2020» на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі № 420/10253/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 2020» до відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування штрафу, УСТАНОВИВ: У липні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП 2020» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування штрафу від 04.07.2022 №331614. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2022, яке залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2023, позов задоволено. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 2020» про розподіл судових витрат задоволено частково. Стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 2020» витрати на правничу допомогу, понесені на стадії апеляційного розгляду справи в сумі 800,00 (вісімсот) грн. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено. Позивач, не погодившись із таким рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, через підсистему "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2023, а справу в частині вирішення питання про розподіл судових витрат направити до П`ятого апеляційного адміністративного суду на повторний розгляд. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України. Згідно частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Зі змісту оскарженого рішення, вбачається що предметом касаційного оскарження є ухвала суду про розподіл судових витрат, яка за своєю правовою природою є додатковим судовим рішенням. Враховуючи те, що додаткове рішення є невід`ємною частиною основного рішення при встановленні судом підстав для касаційного оскарження до додаткового рішення, а саме до ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі мають застосовуватися такі ж самі критерії, і щодо рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2023. Предметом оскарження в цій справі є постанова відповідача про накладення штрафу у розмірі 8500 гривень. Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу. За змістом пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У КАС України термін "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб" вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 КАС України). Відповідно до приписів статті 7 Закону України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481,00 гривень. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 12 КАС України належить до Загальних положень Кодексу адміністративного судочинства України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає, що оскільки предметом оскарження в зазначеній справі є постанова про накладення штрафу в розмірі 8 500,00 грн., що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (227 000,00 грн), а також з огляду на значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, кількість сторін та інших учасників справи - дана справа є малозначною. Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів". Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей. Таким чином, оскільки оскаржуване судове рішення прийняте у справі незначної складності за результатом розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні і належні обґрунтування щодо їх наявності не наведено, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити. Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржується судове рішення, які не підлягає касаційному оскарженню. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 2020» на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі № 420/10253/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 2020» до відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування штрафу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. СуддіС.Г. Стеценко Л.В. Тацій Т.Г. Стрелець

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»