Постанова 4855 № 640/34831/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/34831/21 Головуючий у І інстанції - Маруліна Л.О. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 квітня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П., суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якій просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.08.2021 року № 7096 починаючи з 01.04.2019 року з урахуванням 80% основного розміру грошового забезпечення; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати і виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.08.2021 року № 7096 починаючи з 01.04.2019 року з урахуванням 80% основного розміру грошового забезпечення. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2021 року позовну заяву повернуто Позивачу на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про те, що засвідчена представником копія довіреності є неналежним доказом наявності повноважень у особи, яка підписала позовну заяву. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2021 року - скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Встановлено Позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту отримання ухвали шляхом подання до суду першої інстанції позовної заяви та доданих до неї документів. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто Позивачу. Не погоджуючись з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В апеляційній скарзі вказано про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Апеляційна скарга мотивована тим, що Позивачем на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року було долучено до матеріалів справи позовну заяву з доданими до неї документами. Відзиву Відповідача на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з ч. 2 ст. 312 КАС України, якою, зокрема, передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення позовної заяви розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву виходив з того, що Позивачем не виконано вимоги ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необґрунтованим з огляду на таке. Так, положеннями частини 1 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Згідно з частинами першою та другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року позовну заяву залишено без руху оскільки в матеріалах справи відсутні оригінал позовної заяви та додані до неї документи. Як вбачається з матеріалів справи, копію вказаної ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року було надіслано 30.11.2022 на електронну адресу представника Позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до роздруківки щодо підтвердження надіслання процесуального документу, підтверджено, що одержувачем відкрито повідомлення 30.11.2022 о 13:07 год. Крім того, відповідно до довідки секретаря судових засідань «Документ в електронному вигляді «ст. 169 КАСУ Залишення позовної заяви без руху» від 29.11.2022 року по справі № 640/23841/21 (суддя Маруліна Л.О.) було надіслано одержувачу ОСОБА_2 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 01.12.2022 о 05:33 год. Представником Позивача подано 05.12.2022 до суду першої інстанції було подано заяву, в якій він зазначав, що на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року ним 02.12.2022 року було направлено дві позовні заяви з додатками на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва, але без супровідного листа. На підставі наведеного, просив працівників канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва передати вищезазначені позовні заяви з додатками судді Маруліній Л.О. у справі № 640/34831/21. Крім того, Окружним адміністративним судом міста Києва зареєстровано вищевказану заяву з додатками (дві позовні заяви з додатками) та приєднано до матеріалів даної адміністративної справи. Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2022 року у справі № 380/8841/20 зазначено, що відповідно до статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права. З огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві національне законодавство має забезпечувати достатній рівень доступу до суду в аспекті права на суд. Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права (див. mutatis mutandis рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року («Bellet v. France», заява № 23805/94, § 36)). Крім того, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (стаття 13 Конвенції). Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга статті 55 Конституції України). У рішенні від 26 липня 2007 року у справі «Walchli v. France» (заява № 35787/03) ЄСПЛ звертав увагу на те, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірною гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства. Також ЄСПЛ зазначив, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29). У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» (Miragall Escolano and others v. Spain, заява № 38366/97) та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» (Pйrez de Rada Cavanilles v. Spain) ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції. При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі "Kutic v. Croatia", заява №48778/99, пункт 25). Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»). На підставі вищенаведеного, колегія суддів у даній адміністративній справі вважає передчасним висновок суду першої інстанції про необхідність повернення позовної заяви, оскільки оскаржувана ухвала постановлена внаслідок надмірного формалізму. Відповідно до положень ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. За змістом частини 1 статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Розглянувши доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що допущені порушення норм процесуального є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали з постановленням нового судового рішення про направлення справи для розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2022 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: І.О. Лічевецький О.М. Оксененко