Постанова 4852 № 340/3879/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 340/3879/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Головко О.В., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - ВСТАНОВИВ: Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просило стягнути з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету Онуфріївської територіальної громади Кіровоградської області заборгованість з адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 23800,00 грн. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 адміністративний позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, скаржник зазначає, що позов пред`явлено та підписано від імені позивача ОСОБА_2 , проте документів, які б підтверджували його повноваження не містяться в матеріалах справи, а тому позов повинен бути залишений без розгляду. Також, відповідач вказує, що на момент прийняття рішення про застосування фінансових санкцій її діяльність фізичної особи-підприємця була припинена. Окрім того, звертає увагу, що відповідно до постанови Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 27.07.2021 року її звільнили від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.156 КУпАП за малозначністю діяння. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно неї закрито. Зазначає, що рішення про застосування фінансових санкцій вона не отримувала та позивачем не доведено, що воно їй надсилалось. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 у період з 28.03.2016 року по 28.07.2021 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець. Основним видом її економічної діяльності була роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. 30.06.2021 року працівниками Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 зі змісту якого вбачається, що 30.06.2021 р. ОСОБА_1 знаходячись у магазині «Гастроном» в якості продавця здійснила продаж слабоалкогольного напою неповнолітній особі, чим порушила ч.2 ст.156 КУпАП. 06.10.2021 року Олександрійським РВП ГУНП в Кіровоградській області вказані матеріали про адміністративне правопорушення направленні Головному управлінню ДПС у Кіровоградській області. За результатами перевірки стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №00052360901 від 19.11.2021 року, яким за порушення п.2 ч.1 ст.153, ч.20 ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу: - за продаж алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років в розмірі 6800 грн.; - за продаж алкогольних напоїв без наявності ліцензії в розмірі 17000 грн. Відповідач отримала це рішення 24.11.2021 року, у встановлений строк його не оскаржила, а суму штрафу не сплатила. ГУ ДПС у Кіровоградській області у зв`язку з виникненням у відповідача податкового боргу надіслало їй податкову вимогу форми "Ф" №0000128-1306-1117 від 18.01.2022 року. Ця податкова вимога не скасована та не відкликана. Вказана сума штрафу заявлена позивачем до стягнення як податковий борг. Дослідивши обставини по справі, колегія суддів зазначає наступне. Визначення понять податкового законодавства передбачено статтею 14 Податкового кодексу України (далі ПК України). Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Пунктом 31.1 статті 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків визначається календарною датою. Як унормовано статтею 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи. Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Як передбачено пунктом 54.5. статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом. Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Як відзначено, позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу, шляхом надіслання відповідачу податкової вимоги, проте вказані заходи не спричинили погашення платником податків податкового боргу. Відповідно до пункту 60.6 статті 60 ПК України якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається). Відповідно до пунктів 95.1-95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Відповідно до абзацу «е» пункту 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку. Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг, що виник на підставі рішення, яким визначені грошові зобов`язання, доказів оскарження якого у адміністративному та судовому порядку сторонами не надано, з урахуванням того, що відповідачем не надано доказів погашення такої заборгованості, яка вважається узгодженою, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову Доводи апеляційної скарги, що повторюють заперечення на адміністративний позов, повно розглянуті та спростовані судом першої інстанції, свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи не знайшли. Повноваження підписанта позовної заяви підтверджуються матеріалами справи. Доводи скаржника щодо безпідставності накладення на неї штрафних санкцій не входять до предмету доказування в межах справи про обґрунтованість стягнення податкового боргу. Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров