Постанова 4852 № 280/3079/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 280/3079/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А. суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року (суддя Кисіль Р.В., повне судове рішення складено 06 грудня 2022 року) в справі № 280/3079/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі ГУ ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 січня 2022 року №0001664-2405-0826 про сплату податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичною особою, яка є власником об`єкта житлової нерухомості, в сумі 519,00 грн. за 2021 рік, від 17 січня 2022 року №0000001-2405-0826 про сплату податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичною особою, яка є власником об`єкта житлової нерухомості, в сумі 408,54 грн. за 2020 рік, від 17 січня 2022 року №0000002-2405-0826 про сплату податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичною особою, яка є власником об`єкта житлової нерухомості, в сумі 360,69 грн. за 2019 рік. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року позов задоволено, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 17 січня 2022 року №0001664-2405-0826 про сплату податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичною особою, яка є власником об`єкта житлової нерухомості, в сумі 519,00 грн. за 2021 рік, №0000001-2405-0826 про сплату податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичною особою, яка є власником об`єкта житлової нерухомості, в сумі 408,54 грн. за 2020 рік, №0000002-2405-0826 про сплату податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичною особою, яка є власником об`єкта житлової нерухомості, в сумі 360,96 грн. за 2019 рік. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Апелянт вказує, що оскільки позивач є власником об`єкта нерухомого майна, площею 68,65 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , тому податкові повідомлення-рішення є правомірними. Вважає, що судом першої інстанції безпідставно застосовано Положення про податок на майно, затверджене рішенням Запорізької міської ради № 5 від 28 січня 2015 року, позаяк Податковим кодексом України не передбачено зміни розміру зменшення бази оподаткування об`єктів житлової нерухомості, адже орган місцевого самоврядування мав право зменшити ставку податку відповідно до пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу, а не збільшувати пільгову базу оподаткування. Зазначає, що це рішення міської ради не відповідає приписам Податкового кодексу України. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги. Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що позивачу на праві приватної власності належить об`єкт нерухомості, а саме: квартира, загальною площею 68,65 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №2939795 від 27 лютого 2004 року, видане Орендним підприємством «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації». ГУ ДПС у Запорізькій області 17 січня 2022 року винесені податкові повідомлення-рішення: №0001664-2405-0826 про сплату податкового зобов`язання за платежем: «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичною особою, яка є власником об`єкта житлової нерухомості 18010200», згідно з яким визначена сума податкового зобов`язання в розмірі 519,00 грн., податковий період - 2021 рік; №0000001-2405-0826 про сплату податкового зобов`язання за платежем: «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичною особою, яка є власником об`єкта житлової нерухомості 18010200», згідно з яким визначена сума податкового зобов`язання в розмірі 408,54 грн., податковий період - 2020 рік; №0000002-2405-0826 про сплату податкового зобов`язання за платежем: «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичною особою, яка є власником об`єкта житлової нерухомості 18010200», згідно з яким визначена сума податкового зобов`язання в розмірі 360,96 грн., податковий період - 2019 рік. До податкових повідомлень-рішень додано розрахунок податку на нерухоме майно та лист ГУ ДПС у Запорізькій області від 18 січня 2022 року №52/к/08-01-2405-13, відповідно до яких податок на нерухоме майно нараховано саме на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Також судом першої інстанції встановлено, що рішенням Запорізької міської ради від 28 січня 2015 року №5 «Про встановлення податку на майно (в частині податку на майно, відмінне від земельної ділянки)» (зі змінами та доповненнями) встановлено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та визначено його елементи. Рішенням Запорізької міської ради №30 від 26 лютого 2016 року (зі змінами, внесеними рішенням міської ради від 25 серпня 2016 року) внесено зміни до Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), затвердженого рішенням міської ради від 28 січня 2015 року №5, згідно з яким база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, зменшується для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів, що, на думку суду першої інстанції, не суперечить Податковому кодексу України. Рішенням Запорізької міської ради №30 від 26 лютого 2016 року встановлено нульову ставку податку для квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв.м., для будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв.м. Оскільки зазначеним рішенням міської ради встановлена саме ставка податку для відповідних об`єктів нерухомості, а не змінена база оподаткування, як зазначає відповідач, тобто це рішення прийняте в межах повноважень органу місцевого самоврядування, визначених пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку, що суми податку розраховано контролюючим органом невірно у зв`язку із неправильним визначенням ставки податку, ГУ ДПС у Запорізькій області безпідставно не застосовано нульову ставку податку, передбачену Положенням про податок на майно, для квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів, тому задовольнив позовні вимоги. Суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне. Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 68,65 кв.м. ГУ ДПС у Запорізькій області 17 січня 2022 року прийняті податкові повідомлення-рішення про визначення ОСОБА_1 суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості: №0001664-2405-0826 у розмірі 519,00 грн. за 2021 рік; №0000001-2405-0826 у розмірі 408,54 грн. за 2020 рік; №0000002-2405-0826 у розмірі 360,96 грн. за 2019 рік. Спірним під час апеляційного перегляду справи є виключно питання правомірності податкових повідомлень-рішень про визначення суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, за 2019-2021 роки за об`єкт нерухомого майна квартиру без врахування пільг, встановлених рішеннями Запорізької міської ради. Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного. Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування згідно з положеннями підпункту 266.2.1 пункту 266.2 цієї статті є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Пунктом 266.3 статті 266 ПК України встановлена база оподаткування цим податком, за підпунктом 266.3.1 якого базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Пунктом 266.4 статті 266 ПК України встановлені пільги із сплати податку. Зокрема, за змістом підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 цього кодексу базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. За правилами статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю. Отже, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з положеннями Податкового кодексу України є місцевим податком. Відповідно до підпункту 8.3 статті 8 ПК України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених дим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад. Згідно з пунктом 4.4 статті 4 ПК України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими задами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України. Встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад закріплено також статтею 143 Конституції України та пунктом 24 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». За змістом пункту 10.3 статті 10 ПК України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору. Згідно з пунктом 12.3 статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень. Відповідно до пункту 12.4 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать: 12.4.1. встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом; 12.4.2. визначення переліку податкових агентів згідно із статтею 268 цього Кодексу; 12.4.3. до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов`язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду Підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним плавним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) періоду, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Рішенням Запорізької міської ради №5 від 28 січня 2015 року затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Рішеннями Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року №5, від 26 лютого 2016 року №30, від 25 серпня 2016 року №50, від 21 грудня 2016 року №49, від 26 квітня 2017 року №51, від 27 травня 2020 року №49 вносились відповідні зміни, зокрема абзац 1 підпункту 2.5.2 пункту 2.5 частини 2 Положення після слів «за 1 кв. метр бази оподаткування» доповнено словами «за винятком об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме: - квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів; - будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв. метрів; - різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), загальна площа яких не перевищує 370 кв. метрів.». Відтак, враховуючи, що міській раді делеговано право встановлення ставок податку для об`єктів житлової нерухомості, зокрема, квартири/квартир незалежно від їх кількості, то податок на квартиру/квартири незалежно від їх кількості, що знаходяться у місті Запоріжжя та перебувають у власності фізичних осіб загальною площею до 120 кв. м., згідно з рішенням Запорізької міської ради оподатковуються за ставкою у розмірі 0 відсотків. В цьому випадку при прийнятті податкових повідомлень-рішень, правомірність яких є предметом апеляційного перегляду, контролюючий орган не застосував чинні рішення органу місцевого самоврядування в частині встановлення пільг для фізичних осіб, наданих відповідно до пункту 266.4 статті 266 ПК України, що призвело до протиправного визначення податкового зобов`язання. Суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про безпідставність застосування до об`єктів нерухомості, що перебувають у власності позивача, ставок податку, що суперечать податковому законодавству, адже органи місцевого самоврядування не мають право збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування, встановлена пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України. Вище судом приведено нормативне обґрунтування питання, що орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями із встановлення пільг, залежно від майна, яка є об`єктом оподаткування. Рішення Запорізької міської ради №5 від 28 січня 2015 року, яким затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та рішення міської ради, якими внесені зміни до цього положення та якими встановлено нульову ставку податку для квартир, площа яких не перевищує 120 кв. м., є чинними і повинні застосовувались до спірних в цій справі правовідносин. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року в справі № 280/3079/22 залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року в справі № 280/3079/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття 10 квітня 2023 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом. Повне судове рішення складено 10 квітня 2023 року. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко