Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 215/3007/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 07 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 215/3007/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2022 ( суддя першої інстанції Луніна О.С.) в адміністративній справі №215/3007/22 за позовом ОСОБА_1 до Завідуючої сектора прийому громадян грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення ВК Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Ігошиної Маргарити Альбертівни про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до завідуючої сектору прийому громадян грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Ігошиної Маргарити Альбертівни, в якій позивач просить: визнати протиправною діяльність завідуючої сектору прийому громадян грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради ОСОБА_2 за результатом розгляду заяви від 12.07.2022 р. вх 198, яка виявилася у хибних висновках при законних підставах і умовах задовольнити потребу позивача в наданні соціальних послуг з догляду на професійний основі особі з інвалідністю та зобов`язати виконати таку процедуру; встановлення наявності компетенції (повноважень) завідуючої сектору прийому громадян грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради ОСОБА_2 у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 12.07.22 р. вх 198 ввжати виплату на догляд відповідно до Постанови КМУ від 16.07.08 р. №654 умовою відмови в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі і визнати таку процедуру протиправною діяльністю та зобов`язати утриматися від такої процедури. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2022 позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у наданий ухвалою від 13 жовтня 2022 року строк позивачка не усунула недоліки позовної заяви. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивачка оскаржила її в апеляційному порядку, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. В апеляційній скарзі позивачка зазначає, що оскаржена ухвала суперечить правовій позиції ст. 3, 22, 64 Конституції України, ч. 2 ст. 5, 6, 7, ч. 1, 2 ст. 43, ч. 5 ст. 77, п. 2 ч. 5 ст. 160, ч. 1-4 ст. 242, ч. 5, 6 ст. 251 КАС України, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 1 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 4 ЗУ «Про інформацію», ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» і зміст її не відповідає ст. 248 КАС України. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» інвалід 1 групи звільнений від сплати судового збору. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю згідно ст. 315 КАС України. Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. В ухвалі від 27 грудня 2022 року суд першої інстанції дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачки відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, оскільки у строк, встановлений ухвалою суду від 13 жовтня 2022 року, позивачка не надала до суду: - належним чином завіреної копії паспорта громадянина України на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивачки; - копій всіх документів, які додаються до позовної заяви, відповідно до кількості учасників справи; - оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн. за позовні вимоги немайнового характеру. Суд апеляційної інстанції не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Щодо ненадання позивачкою документів на підтвердження її адміністративної процесуальної дієздатності як на підставу для повернення позову колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України). Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Частиною 1 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами) (ч. 1 ст. 43 КАС України). Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь (ч. 2 ст. 43 КАС України). Адміністративний позов у цій справі поданий позивачем особисто. В матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що позивачка є неповнолітньою або недієздатною, тому у суду першої інстанції не було обґрунтованих підстав для висновку про відсутність адміністративної процесуальної дієздатності позивача. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що ч. 2 ст. 160 КАС України та ст. 161 КАС України не передбачено долучення до позовної заяви документів, що посвідчують особу, яка її підписала. Таким чином, висновок суду про відсутність у позивача адміністративної процесуальної дієздатності з підстав не надання документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності є таким, що не ґрунтується на нормах чинного процесуального законодавства. Щодо зобов`язання позивачки сплатити судовий збір при поданні позову або надати документ, що підтверджує право на звільнення від сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне. У позовній заяві позивачка просила звільнити її від сплати судового збору та зазначила, що є особою з інвалідністю І групи. Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Суд уповноважений звільнити від сплати судового збору визначене коло осіб. Звільнення від сплати може бути здійснено для осіб, перелік яких передбачено ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», у спорах щодо захисту соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Проте, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. Позивачка надала до суду довідку №213 від 21.07.2022, видану Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради, про те, що вона є особою з інвалідністю І «А» групи загального захворювання по зору. Таким чином, оскільки позивачка є особою з інвалідністю І групи - вона звільнена від сплати судового збору. Крім того, у відповідності до ч. 8 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Вид та форма документа, який може бути надано, як доказ інвалідності, не встановлено законом, а тому суд першої інстанції проявив зайвий формалізм у своєму підході до питання звільнення від сплати судового збору, адже така довідка видана органом Управлінням праці та соціального захисту населення і підтверджує інвалідність особи. З огляду на викладене, порушення судом першої інстанції норм процесуального права при залишенні позову без руху призвело до необґрунтованого повернення позову. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 320, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2022 в адміністративній справі №215/3007/22 скасувати. Справу № 215/3007/22 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 07 квітня 2023 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя С.В. Білак суддя В.А. Шальєва