Постанова 4808 № 352/188/23

Справа № 352/188/23 Провадження № 33/4808/298/23 Категорія ст.130 ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції ХОМИНЕЦЬ М. М. Суддя-доповідач Васильєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 квітня 2023 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2023 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто судовий збір в розмірі 536 гривень 80 копійок,- в с т а н о в и в : Постановою судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 березня 2023 року встановлено, що ОСОБА_1 27 січня 2023 року о 14 год. ., в с. Драгомирчани Івано-Франківського району Івано-Франківської області керував транспортним засобом марки «Мазда», н. з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя) від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України. На вказану постанову суду ОСОБА_1 повторно подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку, в якій не погоджується з вказаною постановою, а також вважає, що судом першої інстанції невірно та неповно досліджено всі обставини справи, неправомірно встановлено його вину у вчиненні правопорушення. Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження. Зазначає, що окреме клопотання щодо поновлення строків не встиг подати, оскільки захворів та по важкості стану здоров`я змушений був звернутися за медичною допомогою, в результаті чого лікувався амбулаторно/стаціонарно у місцевій лікарні. Покликається на те, що лікування проходило з 21.03.2023 по 01.04.2023 включно. Зазначає, що даний факт підтверджується наявними у нього оригіналами довідок, копії яких додаються до матеріалів справи. Перевіривши апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на її оскарження, вважаю, що в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду необхідно відмовити та апеляційну скаргу повернути апелянту з наступних підстав. Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Так, статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення такої постанови, а не з дня отримання копії судового рішення. Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк. Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону. Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Право на апеляційний розгляд беззаперечно є важливим елементом визначеного у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на доступ до суду. Право особи на апеляційний розгляд справи відповідним чином унормовано у національному процесуальному законодавстві, у тому числі стосовно строків та кола осіб, які мають право подати апеляційну скаргу і вказані питання нерозривно пов`язані з правом на отримання вмотивованого рішення суду першої інстанції та із позитивним обов`язком суду надати можливість брати участь у судових засіданнях. Рішеннями Європейського суду визначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Олександр Шевченко проти України», справа «Трух проти України» ). Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (справа «Пономарьов проти України»). При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції враховує причини, якими обґрунтовується поважність пропуску строку на апеляційне оскарження та приймає до уваги процесуальну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи та після ухвалення судового рішення. Як вбачається з матеріалів справи 31 березня 2023 року постановою Івано-Франківського апеляційного суду було відмовлено ОСОБА_1 у поновленні пропущеного строку на постанову Тисменицького районного суду від 10.03.2023 року. 03 квітня 2023 року ОСОБА_1 повторно було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, де він зазначає причини, які не вказував у попередній апеляційній скарзі. Так, обґрунтовуючи поважність причини, яка не дозволила ОСОБА_1 , оскаржити судове рішення у встановлений законом строк, останній посилається на те, що в період з 21.03.2023 по 01.04.2023 року перебував на стаціонарному лікуванні в медичному закладі. Факт перебування у медичному закладі підтверджує довідкою № 271, яка видана 01.04.2023 року генеральним директором КНП «ОКЛ ІФ ОР» ОСОБА_2 та в якій зазначено, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 21.03.2023 по 01.04.2023 року з діагнозом «Фолікулярна ангіна». Апеляційний суд вважає, що факт перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в період з 21.03.2023 по 01.04.2023 року, який розпочався вже після закінчення встановленого законом строку на апеляційне оскарження постанови суду, не може бути визнаний правовою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. Зі змісту матеріалів провадження вбачається, що рішення суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП було ухвалено 10.03.2023 року, а тому останній день звернення до суду з апеляційною скаргою припадав на 20.03.2023 року. Перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні поза межами строку на апеляційне оскарження постанови суду не свідчить про наявність поважних причин про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, а тому факт реального перебування заявника на стаціонарному лікуванні судом не перевірявся. Апеляційний суд звертає увагу на те, що зі змісту постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 31 березня 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 вже було відмовлено у поновленні строку апеляційного оскарження, оскільки не було встановлено поважних причин, які свідчили про те, що протягом вказаного строку він не мав можливості оскаржити судове рішення. При цьому, судом вже надано правову оцінку доводам ОСОБА_1 про те, що строк на апеляційне оскарження постанови суду був пропущений ним у зв`язку із несвоєчасним отриманням копії судового рішення. Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційний суд звертає увагу на те, що строк оскарження постанови судді обчислюється з дня винесення постанови, а не з дня отримання копії постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності. Вищевказана норма ч. 2 ст. 294 КУпАП забезпечує, за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права. Апеляційний суд звертає увагу на те, що апеляційна скарга на постанову суду була подана повторно 03 квітня 2023 року, що свідчить про те, що апеляційна скарга подана зі значним пропуском строку, встановленого законом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. В своєму клопотанні про поновлення строку ОСОБА_1 не вказує причини, які не дозволили йому оскаржити його у встановлені законом строки. Апеляційний суд звертає увагу на те, що неналежне виконання судом першої інстанції своїх обов`язків щодо повідомлення про прийняте судове рішення не може бути достатньою правовою підставою для поновлення строку на оскарження постанови суду, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності також повинна в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого судового провадження. Апеляційний суд неодноразово зазначав, що поновлення процесуального строку без наявних на то правових підстав порушує принцип юридичної визначеності. Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом. Разом з тим, в апеляційній скарзі з клопотанням про поновлення строку ОСОБА_1 не зазначено поважних причин пропуску цього строку і належним чином не підтверджено ті обставини, які на думку апелянта, не дозволили йому своєчасно, в межах строку, встановленого законом звернутися зі скаргою на постанову судді, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили. З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 , повторно звертається з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, що ним не наведено обґрунтованих причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, враховуючи що на даний час рішення суду набуло законної сили та підлягає до виконання, виходячи з конкретних обставин встановлених судом, апеляційний суд вважає, що відсутні правові підстави для поновлення строку на оскарження постанови суду і апеляційна скарга, подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, підлягає поверненню апелянту. Повернення апеляційної скарги, не позбавляє ОСОБА_1 права повторно звернутися з апеляційною скаргою на постанову суду та вмотивованим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому конкретизувати і довести реальне існування об`єктивних причин, які не дозволили їй своєчасно оскаржити постанову суду протягом встановленого законом строку. Керуючись ст. 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2023 року. Повернути апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Постанова остаточна та оскарженню не підлягає. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду О.П. Васильєв