Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/2596/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2596/22 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Шейко Т.І., Суддя-доповідач Кобаль М.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 квітня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Кобаля М.І., суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О., при секретарі Литвин С.В. за участю: позивача: ОСОБА_1 представника відповідача: Кудінової О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору та стороні відповідача: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури в Київській області, суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області ОСОБА_14 про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі по тексту - відповідачі, Вища КДКА) в якому просила скасувати рішення Вищої КДКА ХІ-018/2021 від 30 листопада 2021 року. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року в задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивачкою подано апеляційну скаргу, в якій остання просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, позивачку та представника відповідача, які з`явилися у призначене судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, виходячи з наступного. Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 05.04.2021 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі по тексту - КДКА Київської області) надійшов лист судді Бобровицького районного суду Чернігівської області ОСОБА_14 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 . Як зазначено у вказаному листі, що в провадженні Бобровицького районного суду Чернігівської області, починаючи з серпня 2019 року, перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 358 КК України. Захисником обвинуваченого ОСОБА_2 була - адвокат ОСОБА_1 . Суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області ОСОБА_3 , зазначила, що у діях адвоката ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, вказала на порушення п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якою передбачено, що адвокат під час здійснення адвокатської діяльності зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та Правил адвокатської етики. Також, зазначила про порушення адвокатом ст. 12, ч. 2 ст. 17, ст. 42 Правил адвокатської етики. Крім того, суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області ОСОБА_3 зазначила, що в процесуальній поведінці адвоката ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарних проступків, передбачених ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та порушено перед КДКА Київської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_1 . 13.05.2021 року ОСОБА_1 подано до КДКА Київської області письмові пояснення на звернення (лист) судді Бобровицького районного суду Чернігівської області ОСОБА_3 , в яких позивачкою зазначено, що суддею не наведено об`єктивних обставин порушення захисником Правил адвокатської етики, оскільки дійсно адвокати крім ОСОБА_2 , мають ще значну кількість клієнтів, які потребують захисту їх прав та інтересів, і адвокатом не може надаватися перевага клієнтам з огляду на те, з якого часу його справа розглядається в суді. 08.07.2021 року членом дисциплінарної палати ДП КДКА Київської області ОСОБА_4 , за результатами перевірки обставин, викладених в зверненні (листі) судді Бобровицького районного суду Чернігівської області ОСОБА_3 , складено довідку з кінцевим висновком про необхідність порушення дисциплінарної справи. 28.07.2021 року, за результатами розгляду звернення (листа) судді Бобровицького районного суду Чернігівської області ОСОБА_14, КДКА Київської області, у складі дисциплінарної палати, прийнято рішення, яким порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 . Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 19.08.2021 року адвокат ОСОБА_1 звернулась до Вищої КДКА зі скаргою на вищевказане рішення (вх.№ 16238 від 19.08.2021). 21.09.2021 року Голова Вищої КДКА доручив члену ВКДКА ОСОБА_5 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі адвоката. Так, в обґрунтування своїх вимог у скарзі адвокат ОСОБА_1 вказує, що зазначені обставини у зверненні судді Бобровицького районного суду Чернігівської області ОСОБА_3 не відповідають дійсності, з огляду на наступне. 04.11.2019 року ОСОБА_1 перебувала в іншій країні, а тому не отримувала судову повістку на 21.11.2019. Адвокат ОСОБА_1 зазначає, що у випадках коли адвокат не має можливості з`явитися в судове засідання (хвороба, відрядження, зайнятість в іншому процесі, конференція) і своєчасно повідомляє суд про причини неявки, суд визнає причини поважними і не застосовує заходів реагування, зокрема звернення до кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури, і що в даному випадку необхідно виходити з пріоритетності справ для заявника (обвинуваченого), а не суспільних інтересів. Так, на думку ОСОБА_1 , неявки у призначені судові засідання були виключно з поважних причин і вона кожного разу повідомляла суддю Бобровицького районного суду Чернігівської області про поважність причин і неможливість прибуття у судове засідання. Зокрема вказує, що 30.10.2019 адвокат ОСОБА_1 була на прийомі у лікаря. 21.11.2019, 23.12.2019, 22.01.2020 та 10.02.2020 адвокат ОСОБА_1 приймала участь у процесуальних діях у ВП №2 Шевченківського УП ГУ НП у місті Києві у кримінальному провадженні № 12019100100011156 від 18.11.2019 року, як захисник ОСОБА_17, якому 19.11.2019 року було повідомлено про підозру у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України. 24.02.2020 адвокат ОСОБА_1 приймала участь у процесуальних діях у ВП №2 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві у кримінальному провадженні №12020100100001807 від 21.02.2020 року, як захисник ОСОБА_16. 11.03.2020 адвокат ОСОБА_1 приймала участь у Дніпровському районному суді м. Києва по справі №755/3714/20 та у ВП №2 Шевченківського УП ГУ НП у місті Києві у кримінальному провадженні №12020100100001807 від 21.02.2020 року як захисник ОСОБА_16. 19.03.2020 приймала участь в Оболонському районному суді м. Києва у справі №756/1433/19 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відібрання дитини та повернення її за місцем проживання. 01.06.2020 адвокат ОСОБА_1 приймала участь в Святошинському районному суді м. Києва у справі №759/8867/20 та у слідчих діях у ВП №2 Шевченківського УП ГУ НП у місті Києві у кримінальному провадженні №12020100100003343 від 13.04.2020 року як захисник ОСОБА_15. 10.09.2020 та 07.10.2020 адвокат ОСОБА_1 хворіла на ниркову коліку, що підтверджується викликами швидкої медичної допомоги. 29.10.2020 ОСОБА_1 приймала участь у слідчих діях у ВП №2 Шевченківського УП ГУ НП у місті Києві у кримінальному провадженні №12020100100003425 від 15.04.2020 року як захисник. 26.11.2020 адвокат ОСОБА_1 приймала участь в Святошинському районному суді м. Києва у справі №759/10711/20. 28.01.2021 адвокат ОСОБА_1 приймала участь у Господарському суді м. Києва у справі №910/16822/20. 10.02.2021 ОСОБА_1 приймала участь у слідчих діях у ВП №2 Шевченківського УП ГУ НП у місті Києві у кримінальному провадженні №12020100100007435 від 29.11.2020 року, як захисник ОСОБА_8 та ОСОБА_13, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. 18.03.2021 приймала участь у слідчих діях у ВП №2 Шевченківського УП ГУ НП у місті Києві у кримінальному провадженні №12020100100007746 від 25.12.2020 року, як захисник ОСОБА_9 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. 06.05.2021 адвокат ОСОБА_1 була присутня у м. Харкові по справі №953/16840/20 відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 31.05.2021 адвокат ОСОБА_1 була присутня в Одеському апеляційному суді. Доводи позивачки зводяться до того, що в кримінальному провадженні, ОСОБА_2 було пред`явлено обвинувачення за ч. 3 ст. 212 та ч. 1 ст. 358 КК України, за які санкціями даних статей не передбачено позбавлення волі, а тому, відповідно, в пріоритеті були справи, по яким були затримані особи в порядку ст. 208 КПК України. Також, ОСОБА_1 вважає подану до КДКА Київської області скаргу помстою з боку судді ОСОБА_14 за її звернення до Вищої ради правосуддя зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (суддів) стосовно подій 10.02.2021 року. ОСОБА_1 зазначає, що ані суддею ОСОБА_14 , ані КДКА Київської області не враховані погодні умови, які були 10.02.2021, а також ситуація із загальнонаціональним карантином та загрозою захворювання на хворобу Covid-19. На підставі вказаних обставин, позивачка просила скасувати рішення КДКА Київської області №144/2021 від 28.07.2021 року про порушення відносно неї дисциплінарної справи та ухвалити нове рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи. Вища КДКА, оцінивши матеріали справи, що надійшли з КДКА Київської області, прийшла до висновку, що ДП КДКА Київської області вірно встановлено наявність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката ОСОБА_1 , та 30.11.2021 року скаргу адвоката ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 144/2021 від 28.07.2021 року про порушення відносно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарної справи залишено без змін (далі по тексту - оскаржуване рішення). Вважаючи протиправним оскаржуване рішення, позивачка звернулася до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що Вища КДКА дійшла вірного висновку при ухваленні оскарженого рішення від 30.11.2021 року про відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_1 щодо порушення відносно неї дисциплінарної справи, оскільки на стадії перевірки скарги на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку не відбувається розгляд скарги по суті. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків. Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Положенням про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженим установчим з`їздом адвокатів України 17.11.2012, Регламентом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 04.07.2014 №78 (із змінами від 03 липня 2021 року), та іншими нормативно-правовими актами (далі по тексту всі нормативно-правові акти наведено у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до статті 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування. Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Відповідно до статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги. Статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Відповідно до статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом. Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Статтею 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено стадії дисциплінарного провадження, серед яких: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі. Відповідно до статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Частиною 1 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Таким чином, дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вирішує питання щодо порушення або відмови в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Таке рішення КДКА приймається за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки. Процедура розгляду дисциплінарної справи регулюється статтею 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка встановлює, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, на засадах змагальності. Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 05.04.2021 року до КДКА Київської області надійшло звернення (лист) судді Бобровицького районного суду Чернігівської області ОСОБА_3 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 . У листі вказується, що в провадженні Бобровицького районного суду з серпня 2019 року перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 358 КК України. Виходячи з вищезазначеного звернення, суддя ОСОБА_3 зазначила, що у діях адвоката ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, вказала на порушення пункту 1 частини першої статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якою передбачено, що адвокат під час здійснення адвокатської діяльності зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та Правил адвокатської етики. Також зазначила про порушення адвокатом статті 12, частини другої статті 17, статті 42 Правил адвокатської етики. Отже, на думку судді ОСОБА_3 , в процесуальній поведінці адвоката ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарних проступків, передбачених частиною 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у зв`язку з чим, суддя ОСОБА_3 порушила перед КДКА Київської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_1 . За наслідками проведеної перевірки КДКА Київської області дійшла висновку, що поведінка адвоката ОСОБА_1 , як учасника кримінального провадження, вплинула на проведення і завершення судового розгляду протягом розумного строку. На підставі зазначеного, 08.07.2021 року членом дисциплінарної палати ДП КДКА Київської області ОСОБА_4 , за результатами перевірки обставин, викладених в зверненні (листі) судді Бобровицького районного суду Чернігівської області ОСОБА_3 , складено довідку з кінцевим висновком про необхідність порушення дисциплінарної справи. Як вже вище зазначалося судом, за результатами розгляду звернення судді Бобровицького районного суду Чернігівської області ОСОБА_3 , 28.07.2021 року КДКА Київської області прийнято рішення, яким порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 . Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 19.08.2021 року позивачка звернулась до Вищої КДКА зі скаргою на вищевказане рішення. 30.11.2021 року Вища КДКА залишила без задоволення скаргу адвоката ОСОБА_1 , а рішення дисциплінарної плата КДКА Київської області № 144/2021 від 28.07.2021 року про порушення відносно адвоката ОСОБА_1 дисциплінарної справи залишила без змін. Правовими положеннями ч.1 статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії. Відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Відповідно до частини 1 розділу 1 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого рішенням ВКДКА від 17.11.2012 року, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури - це колегіальний орган, що діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України та є національним органом адвокатського самоврядування, на який Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» покладено завдання розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Тобто, чинним законодавством України передбачено, що Вища КДКА в системі органів адвокатського самоврядування є апеляційним органом, який розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури безпосередньо в межах матеріалів конкретної дисциплінарної справи. Відповідно до пункту 3.37 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 04.07.2014 № 78 (із змінами від 03.07.2021), скарга на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури реєструється у ВКДКА та у розумний строк передається члену ВКДКА, із урахуванням пропорційності навантаження на членів комісії та їх спеціалізації, для вивчення, перевірки і підготовки матеріалів до засідання ВКДКА. Відповідно до пунктів 3.40, 3.41, 3.42 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 04.07.2014 №78 (із змінами від 03.07.2021), ВКДКА забезпечує розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної (кваліфікаційної) справи, шляхом доручення скарги і матеріалів дисциплінарної справи члену ВКДКА та включення їх до переліку питань порядку денного наступного засідання ВКДКА. Відповідно до частини другої розділу 6 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого рішенням ВКДКА, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури - без змін; змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії. Аналогічні положення щодо можливих прийнятих ВКДКА рішень закріплені в пункті 3.43 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 04.07.2014 №

78. Відповідно до пункту 3.2 Регламенту ВКДКА, який діяв на момент прийняття рішення, про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання ВКДКА, члени ВКДКА та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються із зазначенням місця, дня та часу проведення засідання, не пізніше як за десять днів до дня його проведення шляхом повідомлення, відправленого засобами поштового зв`язку або кур`єром, або електронною поштою та/або розміщення інформації на офіційному сайті ВКДКА. Разом з тим, відповідно до пункту 3.2.1 Регламенту ВКДКА розгляд скарг на рішення КДКА регіону про порушення дисциплінарної справи, про відмову в порушенні дисциплінарної справи; скарг на дії чи бездіяльність КДКА регіону; клопотання адвоката про вжиття заходів забезпечення розгляду скарги у ВКДКА, відбувається на засіданні ВКДКА без участі сторін. Сторони за даними категоріями скарг повідомляються про розгляд їх скарг шляхом розміщення інформації на офіційному сайті ВКДКА. Так, листом за вихідним № 2408 від 18.11.2021 Вища КДКА повідомила адвоката ОСОБА_1 та суддю Бобровицького районного суду ОСОБА_3 , про порядок денний засідання Вищої КДКА, до якого включено розгляд скарги на рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області № 144/2021 від 28.07.2021 про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 та про те, що засідання ВКДКА відбудеться 30.11.2021 року о 10:00 за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська 3, 6 поверх. Тобто, Вища КДКА належним чином виконала свій обов`язок щодо повідомлення учасників про дату і час проведення засідання Вищої КДКА, а також забезпечила їх права на участь у засіданнях та надання своїх пояснень та доказів. 30.11.2021 року Вища КДКА прийняла оскаржуване Рішення № XI- 018/2021, яким вирішила вищезазначену скаргу залишити без задоволення, а рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області № 144/2021 від 28.07.2021 - залишити без змін. Відповідно до частини 6 статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості членів комісії. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії. Колегія суддів апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи учасників справи зазначає, що Вищою КДКА дотримано Регламент та здійснено розгляд скарги позивачки, відповідно норм чинного законодавства. Щодо доводів ОСОБА_1 про порушення законних прав та інтересів останньої оскаржуваним рішенням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Тобто, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах. У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 дав визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «право» має один і той же зміст. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші порушення прав та свобод позивача. При цьому позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішенням суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних позовних вимог можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення протиправно породжує, змінює або припиняє права та обов`язки саме позивача у сфері публічно-правових відносин. Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо рішення суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Верховний Суд у постанові від 12.07.2018 року по справі №826/13442/15 зазначив, що доводи касатора про поверхневість та необ`єктивність висновків Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області є безпідставними, оскільки сам факт порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката не є встановленням в його діях факту вчинення ним дисциплінарного проступку. Лише за результатом розгляду дисциплінарної справи по суті дисциплінарною палатою буде виявлено, чи вчинявся адвокатом дисциплінарний проступок. При цьому, оскаржуване позивачем рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про порушення дисциплінарної справи містить лише попередні висновки щодо наявності в діях особи ознак дисциплінарного проступку та не встановлює факт вчинення позивачем конкретного дисциплінарного проступку. Порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що у процесі перевірки виявлені ознаки дисциплінарного проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або ж спростування. Крім того, колегія суддів Верховного Суду погодилась з висновками судів попередніх інстанцій про те, що на стадії перевірки відомостей про дисциплінарний проступок дисциплінарна комісія оцінює надані сторонами докази, при цьому, вона наділена правом, а не обов`язком запитувати чи витребовувати необхідну інформацію та документи. У той же час, дотримання процедури має важливе значення для вирішення питання про правомірність рішення. Втім, у кожному конкретному випадку слід з`ясувати насамперед, в чому полягало порушення, відтак наскільки це порушення процедури вплинуло (чи могло вплинути) на остаточний результат розгляду (рішення), тобто наскільки воно було істотне. На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з`ясовує наявність ознак складу дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок, а для такого висновку чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок, КДКА повинна з`ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи не відповідач зробити не може. З огляду на мету дисциплінарного провадження та правовий статус КДКА у цих правовідносинах, з`ясувати чи дійсно є підстави для притягнення адвоката до відповідальності є обов`язком комісії, адже йдеться як про професійну діяльність адвоката, яка є публічною, так і про особу, яка звернулася зі скаргою і має підстави вважати, що її права були порушені у зв`язку (чи під час) надання правової допомоги таким адвокатом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.02.2019 по справі №822/570/17. Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З огляду на встановлені обставини і правове регулювання, враховуючи висновки щодо застосування норм права, викладені у вищезазначених постановах Верховного Суду, колегії суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскаржуване рішення Вищої КДКА від 30.11.2021 року є законним та обґрунтованим, оскільки на стадії перевірки скарги на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку не відбувається розгляд скарги по суті. Відповідно до правових положень ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що розгляд справи відбувається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, проте, питання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору та стороні відповідача - судді Бобровицького районного суду Чернігівської області ОСОБА_14 не було предметом апеляційного оскарження. Між тим, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості, на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, вирішувати питання законності залучення до справи судді Бобровицького районного суду Чернігівської області ОСОБА_14 в якості третьої особи. Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню, а тому доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду. Як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року №127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010 року). Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції. В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя: М.І. Кобаль Судді: Н.П. Бужак Л.О. Костюк Повний текст виготовлено 07.04.2023 року