Постанова Львівський апеляційний суд № 444/619/23

Справа № 444/619/23 Головуючий у 1 інстанції: Зеліско Р. Й. Провадження № 22-ц/811/730/23 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 квітня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Цяцяка Р.П., суддів: Ванівського О.М. і Шеремети Н.О., за участю секретаря Цьони С.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 06 березня 2023 року, В С Т А Н О В И В : Оскаржуваною ухвалою відмовлено у видачі судового наказу у справі № 444/619/23 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини(а.с. 9-10). Згадану ухвалу оскаржила заявниця. Апелянт просить оскаржувану ухвалу скасувати і направити матеріали справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції, покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що заявила вимогу про стягнення аліментів на дитину у розмірі, який передбачений пунктом 4 ч.1 ст.161 ЦПК України, а визначення гарантованого законом мінімального розміру стягнення чи обмеження стягнення максимальним розміром є прерогативою суду, тому наявність чи відсутність у заяві вказівки на мінімальний та/або максимальний розмір аліментів, який визначений законом (а не заявником), не може слугувати підставою для відмови у видачі судового наказу (а.с. 13-14). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав. Заявник у заяві про видачу судового наказу просила видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 в її користь аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 1/4 (однієї чверті) частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття. Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, відмову у видачі судового наказу суд першої інстанції мотивував невідповідністю заяви вимогам ч.1 ст. 161 та ст.163 ЦПК України, оскільки в ній, на переконання суду, об`єднано дві різні вимоги, а саме: про стягнення аліментів у частці з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб. Так, пунктом 4 ч. 1 ст.161 ЦПК України передбачено можливість видачі судового наказу за вимогою про стягнення аліментів у відповідній частині від заробітку боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку. Тобто, даною нормою обмежено верхній розмір стягуваних аліментів. Нижній же розмір належних до стягнення у такому випадку аліментів закріплений відповідною нормою матеріального права, на якій (згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 168 ЦПК України) має ґрунтуватися судовий наказ, у даному випадку: на частині 2 статті 182 СК України, за якою мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Отже, дане положення закону є безспірною, встановленою державою правовою гарантією для неповнолітніх осіб, права яких не можуть бути обмежені внаслідок застосування того чи іншого судового провадження при вирішенні питання їх належного матеріального утримання, і мінімальне матеріальне забезпечення неповнолітніх дітей у вказаному розмірі є обов`язком платника аліментів, який встановлено законом. З урахуванням вищенаведеного оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.6, 379 ч.1 п.4, 381, 382, 384, 389ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 06 березня 2023 рокускасувати і направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Повну постанову складено 10 квітня 2023 року. Головуючий: Цяцяк Р. П. Судді: Ванівський О.М. Шеремета Н.О.