Ухвала КЦС ВС № 466/2506/22

Ухвала 06 квітня 2023 року м. Київ справа № 466/2506/22 провадження № 61-3993ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на постанову Львівського апеляційного суду від 17 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача та відновлення залишку коштів на рахунку, ВСТАНОВИВ: У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача та відновлення залишку коштів на рахунку у розмірі 10 000 грн. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 14 листопада 2022 року в задоволенні позовних вимог позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача та відновлення залишку коштів на рахунку відмовлено. Постановою Львівського апеляційного суду від 17 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 14 листопада 2022 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано АТ КБ «ПриватБанк» відновити залишок коштів на рахунку банківської картки № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) ОСОБА_1 в сумі 10 000 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. У березні 2023 року через систему «Електронний суд» до Верховного Суду АТ КБ «ПриватБанк» подало касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 17 лютого 2023 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Європейський суд з прав людини у рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії», № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шамоян проти Вірменії»). Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пунктів 2, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом позову у розглядуваній справі є захист прав споживача, зокрема відновлення залишку коштів на рахунку у розмірі 10 000 грн. З огляду на характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, справа № 466/2506/22 є малозначною і не належить до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження та ціна позову в якій не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Касаційна скарга не містить прямих посилань на наявність обставин, які передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судове рішення у справі з ціною менше двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено. При цьому, Верховним Судом взято до уваги правовідносини, в яких виник спір між сторонами, ціну позову та встановлені судами фактичні обставини справи. Касаційну скаргу подано на судове рішення, ухвалене у малозначній справі; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; наявність випадків, передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на постанову Львівського апеляційного суду від 17 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача та відновлення залишку коштів на рахунку - відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. Ф. Хопта Є. В. Синельников В. В. Шипович