Ухвала КЦС ВС № 293/349/22
від 06.04.2023 · ЦивільнаУхвала 06 квітня 2023 року м. Київ справа № 293/349/22 провадження № 61-589св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В., провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -Черняхівська державна нотаріальна контора Житомирської області, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування рішення про державну реєстрацію прав, припинення права власності, визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 27 липня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року, ВСТАНОВИВ: У березні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просила: встановити факт прийняття нею спадщини, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), видане 03 квітня 2001 року Черняхівською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_4 , зареєстроване в реєстрі нотаріальних дій за № 317; визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії ЯМ № 041260, виданий 20 серпня 2012 року головою Черняхівської районної державної адміністрації, зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 182560001001262, на земельну ділянку площею 2,3837 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 1825686200:07:000:0094; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 41546830 від 11 червня 2018 року; припинити право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 2,3837 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 1825686200:07:000:0094; визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право на земельну частку (пай), яке належало ОСОБА_3 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0238212. Рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 27 липня 2022 року в задоволенні позову відмовлено. Постановою Житомирського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 27 липня 2022 року - без змін. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 27 липня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Черняхівського районного суду Житомирської області. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, справу слід призначити до судового розгляду. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Враховуючи категорію і складність справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду колегією у складі п`яти суддів. Керуючись статтями 34, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -Черняхівська державна нотаріальна контора Житомирської області, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування рішення про державну реєстрацію прав, припинення права власності, визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 27 липня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року призначити до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:В. А. Стрільчук С. О. Карпенко В. В. Сердюк