Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/7009/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/7009/22 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 квітня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд: - визнати неправомірною відмову Головного управління ПФУ в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перегляді рішення 254150019402 від 23.06.2022 року та призначити пенсію за віком з 28 грудня 2021 року; - зобов`язати Головне управління ПФУ в Чернігівській області переглянути рішення 254150019402 від 23.06.2022 та призначити пенсію за віком ОСОБА_1 з 28 грутня 2021 року. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно відмовив йому у перегляді рішення про призначення пенсії за віком з 29.04.2022 року, оскільки, на думку позивача, пенсію йому необхідно призначити із 28.12.2021 року, з дня, коли йому виповнилось 60 років. Зазначив, що звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії 28.12.2021 року, однак заяву не було прийнято через відсутність всього пакету документів необхідних для призначення пенсії. Через введення воєнного стану не території України та незалежних від позивача обставин, повний пакет документів та заяву про призначення пенсії за віком подав лише 28.04.2022 року. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано та не надано правової оцінки обставинам щодо причин не подання позивачем до пенсійного органу повного пакету документів до 28.03.2022 року. Також апелянт зазначив, що не подання позивачем письмової заяви про призначення 28.12.2021 року є виною відповідача, оскільки пенсійний орган повинен забезпечити умови, за яких особа обізнана з умовами призначення різних пенсій і може робити усвідомлений вибір. Ухвалою колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 29 березня 2023 року. Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов до наступного висновку. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсії за віком з 29.04.2022 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі за текстом - Закон №1058-IV). Позивач після отримання першої пенсії в червні місяці 2022 року дізнався, що Головним управлінням ПФУ в Чернігівській області призначено йому пенсію згідно поданої заяви від 29.04.2022 року з дня її подання. В зв`язку з тим, що пенсійний орган призначив пенсію з дня звернення з заявою, а не з 28.12.2021 року, коли йому виповнилося повних 60 років, позивач 12.07.2022 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив переглянути рішення 254150019402 від 23.06.2022 про призначення пенсії з 29 квітня 2022 року та призначити пенсію з 28.12.2021 року, з дня коли йому виповнилося повних 60 років. Однак, листом від 12.08.2022 року Головне управління ПФУ в Чернігівській області повідомило позивача, що відповідно до статті 45 Закону №1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Відповідно до заяви позивача від 29.04.2022 року, пенсія за віком призначена з 29.04.2022 року. Не погоджуючись з прийнятим пенсійним органом рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом за захистом свої прав. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач при прийнятті рішення щодо відмови у перегляді рішення 254150019402 від 23.06.2022 року діяв правомірно та у межах своєї компетенції. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частинами 1 та 2 ст. 5 Закону № 1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком. Частина перша статті 44 Закону №1058-IV визначає порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії. Призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Також відповідно до п.1.7 розділу I Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. П.1.8. розділу I зазначеного Порядку №22-1 визначено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія . Як вбачається із матеріалів справи, позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому враховуючи норми чинного законодавства України, у позивача право на звернення за призначенням пенсії виникло ще 28.11.2021 року. Оскільки ОСОБА_1 зазначеним правом не скористався та звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії лише 29.04.2022 року, то відсутні підстави вважати неправомірною відмову пенсійного органу у перегляді рішення 254150019402 від 23.06.2022 року про призначення пенсії. Щодо доводів апелянта про те, що судом першої інстанції не враховано тих обставин, що у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, у позивача не було можливості вчасно подати повний пакет документів до пенсійного органу для призначення пенсії до 28.03.2022 року, колегія суддів зазначає, що відповідно до п.1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Щодо доводів апелянта про те, що на пенсійний орган покладається вина щодо невчасної подачі останнім заяви на призначення пенсії, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що позивач звертався до пенсійного органу з проханням роз`яснити та надати інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії, а також відсутні докази такої відмови пенсійної органу, що свідчить про недоведеність зазначених доводів позивачем. Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що наявні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі. За приписами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя В.П.Мельничук суддя О.М.Оксененко