Постанова Київський апеляційний суд № 357/8831/22

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 березня 2023 року м. Київ Справа № 357/8831/22 Провадження: № 33/824/1291/2023 Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2023 року, винесену під головуванням судді Бондаренко О. В., про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у с т а н о в и л а: Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Не погодившись із таким судовим рішенням, 30 січня 2023 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до суду першої інстанції, в якій просив скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2023 року та закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що огляд його, ОСОБА_1 , на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводився без присутності двох свідків, що є порушенням п. 6 Розділу ІІ Інструкції. Також вказав, що він просив працівників поліції проїхати в медичний заклад для підтвердження чи спростування результатів огляду, проведеного на місці зупинки, однак, працівники поліції повідомили, що простіше буде підписати протокол про адміністративне правопорушення. Однак, таке прохання не було зафіксовано на бодікамеру працівника поліції. В судовому засіданні ОСОБА_1 та його адвокат Білоус О. В. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з положеннями ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення, районний суд посилався на дані, відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, відеозаписі з нагрудної камери інспектора патрульної поліції, роздруківці газоаналізатора «Alcotest 7510», згідно якої у ОСОБА_2 зафіксовано 0,39% проміле, акті огляду на стан сп`яніння, а також направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. З таким висновком суду першої інстанції погоджується й суд апеляційної інстанції з огляду на наступне. Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, 12.09.2022 року о 21 год. 20 хв. в Київській області, в м. Біла Церква, по вул Січневого Прориву, 18, ОСОБА_1 керував транспортним засобом DACIA LOGAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Alcotest 7510» №0045, тест №241, проба позитивна 0,39% проміле, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП, викладена у протоколі суть правопорушення є зрозумілою та відповідає диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП. Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п. 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Статтею 266 КУпАП передбачено, особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких с підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування піл впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків. Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п. 7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків; не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви, - визначено п.6 Розділу ІІ згаданої Інструкції. Відповідно до п.п.2,3 Розділу ІІ Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Встановлено, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місцізупинки, що зафіксовано на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції. Результати огляду показали, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 погодився з результатами огляду (0,39 %), підписавши відповідну роздруківку з приладу «Alcotest 7510». Слід відмітити, що огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою вказаного технічного засобу проводився за згодою ОСОБА_2 , який у разі незгоди з його результатами мав право пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, однак, діючи на власний розсуд, таким правом не скористався. Вказане підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом (час 21:32), а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними. На противагу доводам апеляційного скарги, суд апеляційної інстанції також звертає увагу на письмові пояснення ОСОБА_1 , зафіксовані останнім власноруч у протоколі про адміністративне правопорушення, згідно яких, 12.09.2022 року вжив пиво ємкістю 0,5л. Не приймаються до уваги суду й посилання скаржника на те, що під час складання протоколу не було залучено двох свідків, оскільки приписи ст. 266 КУпАП вимагають залучення свідків лише в разі неможливості застосування поліцейським технічних засобів відеозапису. В даному випадку події, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, також зафіксовані за допомогою технічного засобу (БК474910), і матеріали відеозапису долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, а відтак залучення двох свідків при проходженні ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння не вимагалось. Вказаний відеозапис є належним доказом вини ОСОБА_2 , оскільки на ньому чітко зафіксований факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння та встановлення факту перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння, і вказані обставини останнім у встановленому процесуальним законом порядку не спростовані. Слід відмітити й те, що ОСОБА_1 , підписуючи протокол про адміністративне правопорушення та роздруківку технічного приладу з результатами огляду, будь-яких зауважень чи заперечень щодо суті інкримінованого йому правопорушення, дій працівників поліції, процедури проходження огляду на стан сп`яніння не висловив, що не дає підстав вважати, що працівниками поліції якимось чином при проведенні огляду на стан сп`яніння було порушено вимоги чинного законодавства. Інших доводів, які б свідчили про незаконність оскаржуваного судового рішення та спростовували його висновки апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить. Оцінивши усі докази у справі як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини правопорушення та, як наслідок, дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33, ч. 1 ст. 130 КУпАП та в межах строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу. Слід зазначити, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (Рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року). Суд першої інстанції повно, об`єктивно та всебічно розглянув справу, а тому дійшов правильного висновку про визнання ОСОБА_1 винуватим та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак підстави для скасування постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2023 року відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 січня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т. О. Невідома