Постанова 4824 № 761/8739/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 квітня 2023 року м. Київ Унікальний номер справи № 761/8739/21 Апеляційне провадження № 22-ц/824/5156/2023 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б., суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М., за участю секретаря судового засідання - Гаврюшенко К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 січня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Саадулаєва А.І., по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: генеральний директор Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Шарко Оксана Миколаївна про визнання протиправним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, - в с т а н о в и в : У березні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом на обґрунтування якого зазначив, що з 02 січня 2013 року був прийнятий на роботу до Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги на посаду фельдшера виїзної бригади. 25 лютого 2015 року позивач був обраний головою профспілкової організації. 05 лютого 2021 року наказом № 05-с генерального директора Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (далі - КНП КОР «КОЦЕМД та МК») на позивача накладено дисциплінарне стягнення (догана) за невиконання вимог наказу відповідача від 19 березня 2020 року № 19 «Про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин в КНП КОР «КОЦЕМД та МК» та наказу Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги від 17 квітня 2020 року № 23-ад «Про відновлення обігу наркотичних засобів та психотропних речовин». Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності вважав незаконним та необґрунтованим. Зокрема зазначав, що в оспорюваному наказі не зазначено в чому саме полягало грубе порушення наказу КНП КОР «КОЦЕМД та МК» від 19.03.2020 року №19 «Про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин в КНП КОР «КОЦЕМД та МК» та наказу Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги від 17.04.2020 року №23-ад «Про відновлення обігу наркотичних засобів та психотропних речовин». Позивач не був ознайомлений з вищевказаними наказами № 19 від 19.03.2020 року та № 23-ад від 17.04.2020 року. Крім цього, не був ознайомлений з матеріалами службових розслідувань, що проводились згідно наказів № 560 від 17.12.2020 року та № 11 від 06.01.2021 року. Зазначав про протиправність здійснення двох службових розслідувань за одним і тим самим фактом. Крім того, копії зазначених наказів та прийнятих за результатами їх реалізації доповідних/службових записок тощо, йому не надавались. Відповідач не отримував згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача ОСОБА_1 ні профспілки, головою якої він є, ні об`єднання профспілок, що вважав грубим порушенням гарантій діяльності профспілок. Оскільки розпорядженням Національної служби посередництва і примирення від 22.01.2021 № 037-р зареєстрований колективний трудовий спір (конфлікт) між найманими працівниками філії КНП КОР «КОЦЕМД та МК» Білоцерківська станція екстреної медичної допомоги міста Біла Церква Київської області та адміністрацією КНП КОР «КОЦЕМД та МК», притягнення оскаржуваним наказом до дисциплінарної відповідальності вважав проявом тиску з боку адміністрації за свою діяльність на посаді голови профспілки. Вважав прийняття наказу генерального директора КНП КОР «КОЦЕМД та МК» №05-с від 05.02.2021 року таким, що відбулось з порушенням вимог ст.148, ч.1 ст.149, ч.2 ст.252 КЗпП України та ч. 2 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Зважаючи на вищевказане, просив визнати протиправним та скасувати наказ КНП Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 05.02.2021 року № 05-с «Про притягнення фельдшера з медицини невідкладних станів Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (оголошення догани)» та стягнути із відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати (т. 1 а.с. 1-4). 11 травня 2021 року представником відповідача подано відзив, в якому позовну заяву відповідач вважав необґрунтованою та безпідставною, а у задоволенні позовних вимог просив відмовити. На обґрунтування відзиву зазначено, що генеральний директор підприємства відповідача мав повноваження і підстави видати оспорюваний позивачем наказ. 05 січня 2021 року позивачу було запропоновано надати пояснення стосовно виявленого порушення, проте позивач відмовився про що був складений акт та призначено службове розслідування. За результатами службового розслідування було встановлено порушення позивачем порядок поводження з наркотичними засобами та психотропними речовинами, зокрема, наркотичні засоби та психотропні речовини замість керівника бригади екстреної медичної допомоги отримував і зберігав фельдшер цієї бригади ОСОБА_2 . У свою чергу, з результатом службового розслідування, яке проводилось на підставі наказу №11, позивач був ознайомлений. Крім цього, позивач був ознайомлений з наказами №19 та №23-ад, що підтверджується його підписом в додатку до наказу №23-ад. Оскільки профспілка вважала за необхідне обмежитись усним попередженням, відповідач вважав відсутньою обґрунтовану відмову профспілки у згоді на притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, а тому вважав, що відповідачем було виконано вимоги положень частини першої ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (т. 1 а.с. 32-36). Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 10 січня 2022 року вказаний позов задоволено частково. Визнано п. 1 наказу КНП КОР «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 05 лютого 2021 року № 05-с, в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (оголошення догани) незаконним. Стягнуто з КНП КОР «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп. (т. 1 а.с. 179-182). Не погодившись з рішенням районного суду, 05 січня 2023 року представник КНП КОР «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Прокопенко П.С. направив до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що апелянт погоджується з висновком районного суду про те, що позивач ОСОБА_1 є відповідальною особою за дотримання наказу КНП КОР «КОЦЕМД та МК» від 19.03.2020 року №19 «Про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин в КНП КОР «КОЦЕМД та МК» та наказу Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги від 17.04.2020 року № 23-ад «Про відновлення обігу наркотичних засобів та психотропних речовин». Проте в іншій частині апелянта з оскаржуваним рішенням не погодився, вважав, що суд першої інстанції не дослідив усіх обставин справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, тому рішення суду є незаконним та необґрунтованим. Зазначив, що суд першої інстанції не надав належної оцінки не обґрунтованої відмови профспілки у притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності, при цьому не врахував висновків Верховного Суду України у постанові від 01 липня 2015 року в справі № 6-703цс15, яка підтримана Верховним Судом у постанові від 23 квітня 2021 року в справі № 226/1666/18, у постанові від 12 червня 2019 року в справі № 591/1047/15-ц та невірно застосував положення ст. 147 КЗпП України (т. 1 а.с. 186-198, 215-219). Позивач ОСОБА_1 подав до суду відзив(письмові пояснення), заперечував проти задоволення апеляційної скарги, оскаржуване рішення вважав законним і обґрунтованим (т. 1 а.с. 236-239). У судовому засіданні представник відповідача - Прокопенко П.С. підтримав скаргу і просив її задовольнити. Позивач ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та оскаржуване рішення залишити без змін. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - генеральний директор Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» досуду неприбула, прочас тамісце розгляду справи була сповіщена врученням повідомлення про що свідчить відмітка працівників пошти про вручення поштового відправлення про що у справі є докази. Факт належного сповіщення директора підприємства представник відповідача - Прокопенко П.С. в суді апеляційної інстанції не заперечував про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (т. 1 а.с. 232-243 т. 2 а.с. 15-17). Зважаючи на вимоги ч. 9 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач ОСОБА_1 був прийнятий на роботу і працював фельдшером з медицини невідкладних станів Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги. 21 січня 2020 року позивач був обраний головою профспілкової організації трудового колективу філії КЗ КОР «КОЦЕМД та МК» «Білоцерківська станція екстреної медичної допомоги» що підтверджується протоколом № 2 (т. 1 а.с. 10-11). 05 лютого 2021 року наказом № 05-с генерального директораКНП КОР «КОЦЕМД та МК»на позивача накладено дисциплінарне стягнення (догана) за невиконання вимог наказу відповідача від 19 березня 2020 року № 19 «Про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин в КНП КОР «КОЦЕМД та МК» та наказу Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги від 17 квітня 2020 року № 23-ад «Про відновлення обігу наркотичних засобів та психотропних речовин» (т. 1 а.с. 5-6). За змістом вищевказаного наказу зазначено, що підставою притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності було встановлення службовим розслідуванням факту за період жовтень-грудень 2020 року приймання та зберігання наркотичних засобів та психотропних препаратів фельдшером медицини невідкладних станів ОСОБА_2 . Відповідач ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності не притягував, обмежившись роз`яснювальною бесідою з останнім (т. 1 а.с. 5-6). Позивач ОСОБА_1 заперечував факт його ознайомлення із наказом №23-ад від 17.04.2020 року «Про відновлення обігу наркотичних засобів та психотропних речовин». За вказаним наказом поновлено обіг наркотичних засобів та психотропних речовин в КНП КОР «КОЦЕМД та МК» «Білоцерківська СЕМД» згідно наказу відповідача від 19 березня 2020 року № 19 «Про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин в КНП КОР «КОЦЕМД та МК» та наказу № 41 від 16.04.2020 року «Про відновлення обігу наркотичних засобів та психотропних речовин в структурних підрозділах КНП КОР «КОЦЕМД та МК» (т. 1 а.с. 68-71). Відповідно до пунктів 13, 14 наказу відповідача від 19 березня 2020 року № 19 «Про порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин в КНП КОР «КОЦЕМД та МК» визначено відповідальність за отримання, зберігання, списання, передачу невикористаних препаратів наркотичних засобів, психотропних речовин покласти на керівника виїзної бригади ЕМД. Керівники виїзних бригад екстреної медичної допомоги під час чергування зобов`язані зберігати наркотичні засоби, психотропні речовини при собі (т. 1 а.с. 62-67). Відповідно до копії наказу № 11 від 06.01.2021 року «Про службове розслідування», відносно ОСОБА_1 було розпочато службове розслідування та створено комісію по розслідуванню можливого порушення (т. 1 а.с. 76-77). Відповідно до копії документа, 19.01.2021 року представником відповідача було направлено лист з описом вкладення до цінного листа до Незалежної професійної спілки працівників Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги, проект наказу «Про притягнення фельдшера з медицини невідкладних станів Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (оголошення догани)» з додатками. Відповідно до листа заступника голови Профспілкового комітету Профспілки Возненка А.С. від 25.01.2021 року, профспілковий комітет НПСПБСЕМД клопотав до адміністрації підприємства про винесення усного попередження фельдшеру з МНС ОСОБА_1 замість запропонованого оголошення догани, що підтверджується протоколом засідання профспілкової організації (т. 1 а.с. 7-9, 120). Статтею 140 КЗпП України визначено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов`язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу. Статтею 147 КЗпП України визначені стягнення за порушення трудової дисципліни. Так, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця. Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За змістом ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Обчислення місячного строку для застосування дисциплінарного стягнення здійснюється з дня виявлення не лише факту (події), а саме проступку. Виявлення проступку означає не лише виявлення факту (події), а й визначення працівника, що порушив трудові обов`язки, характеру порушення, шкідливих наслідків правопорушення, причинного зв`язку між правопорушенням і шкідливими наслідками, вини працівника. Подібний за змістом висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 516/268/15-ц (провадження № 61-14952св18), від 07 жовтня 2019 року у справі № 718/801/17 (провадження № 61-28428св18), від 09 грудня 2020 року у справі № 390/1374/19 (провадження № 61-15268св20). Згідно з ч. 2 ст. 252 КЗпП України, ч. 2 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як вбачається із копії наказу КНП Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 05.02.2021 року №05-с «Про притягнення фельдшера з медицини невідкладних станів Білоцерківської станції екстреної медичної допомоги ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (оголошення догани)», розслідуванням встановлено, що 05 січня 2021 року наркотичні засоби та психотропні речовини на робочій зміні при собі зберігав фельдшер з медицини невідкладних станів ОСОБА_2 , який на той час не був керівником бригади екстреної медичної допомоги. Проте в оспорюваному позивачем наказі не зазначено і відповідачем до районного суду не надано об`єктивних доказів, підтверджуючих факт призначення позивача ОСОБА_1 керівником виїзної бригади ЕМД із зазначенням дати, часу виконання таких обов`язків із доведенням відповідачем такого рішення (розпорядження) до відома позивача, не встановлено таких обставин і доказів і судом першої інстанції. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважив, що фельдшер з медицини невідкладних станів ОСОБА_2 , саме який в порушення вищевказаних наказів відповідача отримав і зберігав наркотичні засоби та психотропні речовини на робочій зміні при собі, не був притягнутий відповідачем до дисциплінарної відповідальності. Відсутні і докази притягнення до відповідальності працівника відповідача, який безпосередньо видавав ОСОБА_2 наркотичні засоби та психотропні речовини на робочій зміні, та відповідав за дотримання порядку зберігання і видачі наркотичних засобів та психотропних речовин КНП КОР «КОЦЕМД та МК» «Білоцерківська СЕМД». Саме врахувавши вищевказані обставини, Незалежна професійна спілка працівників Білоцерківської станції ЕМД на засіданні 25 січня 2021 року не надала згоду відповідачеві на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (оголошення догани), а тому суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим і належно мотивованим рішення профспілкової організації про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності працівника ОСОБА_1 , що підтверджується змістом протоколу засідання комітету профспілки за участі представників адміністрації відповідача (т. 1 а.с. 7-9). Перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не наведено об`єктивними доказами порушення позивачем трудової дисципліни, зокрема, виконання обов`язків керівника виїзної бригади ЕМД із зазначенням дати, часу виконання таких обов`язків із доведенням відповідачем такого рішення (розпорядження) до відома позивача, не встановлено таких обставин і доказів і судом. Притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за видачу посадовою особою установи відповідача фельдшеру ЕМД ОСОБА_2. і зберігання останнім при собі наркотичних засобів та психотропних речовин, не може бути визнано законним і обґрунтованим. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оголошення позивачу догани відбулось з порушенням вимог ч. 2 ст. 252 КЗпП України та ч. 2 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Поряд з цим, мотивувальна частина оскаржуваного рішення районного суду не містить оцінки вищевказаних обставин і доказів, а тому оскаржуване рішення районного суду підлягає зміні із викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови. Висновки районного суду в частині відмови в задоволенні позову сторони по справі не оскаржували, а тому, з огляду на положення ст. 367 ЦПК України, оскаржуване рішення було переглянуто апеляційним судом лише в межах доводів поданої відповідачем апеляційної скарги. На підставі ст. 141 ЦПК України, понесені відповідачем судові витрати мають бути віднесені на його рахунок. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» задовольнити частково. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 січня 2022 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 січня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Дата складання повного судового рішення - 07 квітня 2023 року. Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець О.В. Борисова В.М. Ратнікова