Постанова Київський апеляційний суд № 359/9014/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа № 359/9014/19 провадження № 22-ц/824/2832/2023 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 квітня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Кирилюк Г.М., суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А. при секретарі Кошель К. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, зобов`язання нарахувати та виплатити премії, за апеляційною скаргою Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2021 року, додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 червня 2021 року в складі судді Борця Є. О., встановив: 24.09.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - ДП «МА «Бориспіль») про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, зобов`язання нарахувати та виплатити премії. Посилався на ті підстави, що він працює в ДП «МА «Бориспіль» на посаді контролера - оператора спеціальних технічних засобів контролю на безпеку відділу контрою доступу служби авіаційної безпеки. Наказом т. в. о. генерального директора ДП «МА «Бориспіль» від 21.06.2019 № 11-07/1-1234/П позивачеві було оголошено догану у зв`язку порушенням вимог, передбачених пунктами 3.9.1, 5.10.1, 5.10.6 Технології забезпечення пропускного режиму, контролю на безпеку осіб та догляду транспортних засобів на контрольно-пропускних пунктах ДП «МА «Бориспіль» від 08.01.2019 № 99-20-1 (далі - Технологія забезпечення пропускного режиму), пункту 14.1 Інструкції з користування рентгено-телевізійними системами РХ-2000М (модельний ряд рентгено-телевізійних інтроскопів РХ-М, РХ-6.4, РХ-208, РХ-231) (редакція 03) від 13.09.2011 № 93-06-11 (далі - Інструкція з користування рентгено-телевізійними системами), пунктів 3.5, 6.1 Інструкції роботи працівників Служби авіаційної безпеки (далі - САБ) з програмним забезпеченням TIP на рентгено-телевізійних системах РХ-2000М (редакція 04) від 21.09.2011 № 93-06-24 (далі - Інструкція роботи з програмним забезпеченням) та пункти 4.1,4.7 Посадової інструкції контролера - оператора спеціальних технічних засобів контролю на безпеку відділу контролю доступу (редакція 03) від 13.04.2017 № 93.3-05/1-3 (далі - Посадова інструкція). На підставі наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідач припинив виплачувати йому премії, передбачені колективним договором. Посилаючись на те, що він не порушував вимоги вказаних правил та інструкцій, а тому дисциплінарне стягнення було накладено на нього безпідставно, наказ про притягнення до відповідальності прийнято без погодження з профспілковим комітетом, членом виборного органу якого він є, наказ винесено після спливу строку, передбаченого частиною першою статті 148 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), ОСОБА_1 просив скасувати наказ т. в. о. генерального директора ДП «МА «Бориспіль» від 21 червня 2019 року № 11-07/1-1234/П, а також зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому премії за період з 21 червня 2019 року до дня скасування наказу. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2021 року позов задоволено частково, скасовано наказ т. в. о. генерального директора ДП «МА «Бориспіль» від 21.06.2019 № 11-07/1-1234/П про оголошення ОСОБА_2 догани, зобов`язано ДП «МА «Бориспіль» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію за червень 2019 року. У задоволенні позову в частині вимоги про нарахування та виплату премії за інші місяці відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Суд першої інстанції дійшов висновку, що порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни було виявлене 16 травня 2019 року, і саме з цього дня розпочався місячний строк для застосування до нього дисциплінарного стягнення. Перебіг цього строку закінчився 17 червня 2019 року, тоді як оскаржуваний наказ був виданий лише 21 червня 2019 року, тобто дисциплінарне стягнення було накладено на позивача після спливу строку, передбаченого частиною першою статті 148 КЗпП України. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 вчинено відповідачем без отримання згоди профспілки, членом виборного органу якої є позивач, що є порушенням статті 252 КЗпП України та частини другої статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Додатковим рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 червня 2021 року з ДП «МА «Бориспіль» на користь ОСОБА_1 стягнено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 200 грн. 22.10.2021 представник ДП "МА "Бориспіль"- Мельник В. С. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення та додаткове рішення суду, ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не дослідив усіх обставин справи, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, не врахував висновків Верховного Суду щодо застосування норми ч. 1 ст. 148 КЗпП України. Крім того, оскільки у суді першої інстанції було з`ясовано, що позивач є членом виборного органу профспілки і відповідач не звертався в порядку ч.2 ст. 252 КЗпП України до відповідного виборного органу профспілки за отриманням згоди на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідачем було подано до суду клопотання від 11.03.2021 №35-22/1-122, в якому він просив зупинити провадження у справі та запитати у виборного органу профспілки згоду на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні вказаного клопотання та дійшов суперечливого висновку про те, що відповідач не подав докази на підтвердження того, що виборний профспілковий орган, членом якого був позивач, надав згоду на притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Щодо зобов`язання ДП «МА «Бориспіль» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію за червень 2019 року зазначив, що згідно з п.1.3 Положення про преміювання працівників підприємства, що є Додатком 6 до Колективного договору на 2014 рік, преміювання проводиться щомісячно за виконання працівниками підприємства якісних показників за рахунок і в межах коштів загального фонду преміювання по підприємству. Пунктом 3.5 Положення встановлено, що право на одержання премії працівником за виконання якісних показників не наступає, зокрема, при дисциплінарному стягненні в місяці його накладення. Вказане Положення не відносить факт скасування дисциплінарного стягнення в судовому порядку до умов нарахування та виплати працівнику відповідної премії за червень 2019 року. Враховуючи, що станом на червень 2019 року накладене на позивача дисциплінарне стягнення було чинним, не знятим та не скасованим, то відсутні підстави для стягнення з відповідача премії за виконання позивачем якісних показників в червні 2019 року. Відповідач також вважав недоведеними обставини, які суд першої інстанції визнав встановленими при ухваленні додаткового рішення від 29 червня 2021 року. Витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 13 200 грн є недоведеними. Постановою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року апеляційну скаргу ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" задоволено частково. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2021 року змінено, виключивши пункт 6.3 його мотивувальної частини. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 червня 2021 року змінено. Зменшено розмір витрат на правничу допомогу з 13 200 грн до 7 167,60 грн. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 липня 2022 року касаційну скаргу ДП "МА "Бориспіль" задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 02 грудня 2021 року скасовано. Справу передано на новий розгляд до апеляційного суду. На виконання ухвали Київського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року голова профспілки ДП "МА "Бориспіль" листом від 21.02.2023 №301-01-5 надіслав витяг із протоколу засідання профспілкового комітету Профспілки ДП "МА "Борисипіль" від 16.02.2023 №9 про відмову в наданні згоди на застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до контролера-оператора спеціальних технічних засобів контролю на безпеку відділу контролю доступу служби авіаційної безпеки ОСОБА_1 . В судовому засіданні представник ДП «МА «Бориспіль» - Сінькевич В. А. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кальний Д. І. в судов е азсідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином (а.с. 141, 142 т. 3). Переглянувши справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У частині першій статті 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків. Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана. Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. На роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. У статті 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності. Судом встановлено, що ОСОБА_1 обіймав посаду контролера-оператора спеціальних технічних засобів контролю на безпеку відділу контролю доступу Служби авіаційної безпеки в ДП «МА «Бориспіль». Відповідно до акта службової перевірки за фактом порушень з боку працівників відділу контролю доступу САБ від 13 червня 2019 року № 93-26/3-14 та службової записки щодо застосування дисциплінарного стягнення до співробітника відділу контролю доступу САБ № 93-10-113, складеної 13 червня 2019 року начальником САБ Галатенко А. А., погодженої заступником генерального директора та начальником юридичної служби, 22 квітня 2019 року ОСОБА_1 , виконуючи посадові обов`язки контролера-оператора спеціальних технічних засобів контролю на безпеку відділу контролю доступу САБ, не провів вибірковий ручний контроль на безпеку особистих речей персоналу, який проходив до зони обмеженого доступу, у розмірі не менше 10 %; не провів ручний контроль особистих речей персоналу, який проходив до зони обмеженого доступу, що становили «можливу загрозу»; не перевірив документи на санкціоноване переміщення матеріальних цінностей через контрольно-пропускний пункт; не провів звірку матеріальних цінностей в речах осіб, що їх переміщували до зони обмеженого доступу, з матеріальними цінностями, які були вказані в матеріальних перепустках чи супровідних документах; порушив процедуру завершення сеансу роботи з рентгено-телевізійним інтроскопом. 22 квітня 2019 року ОСОБА_1 здійснював контроль на безпеку за допомогою рентгено-телевізійного інтроскопу 62 речей осіб, які проходили до зони обмеженого доступу, однак не провів процедуру вибіркового контролю стосовно жодної речі, тоді як мінімальний відсотковий показник такого контролю повинен становити не менше 10 %. 9 особистих речей персоналу за ступенем загрози були класифіковані як «можлива загроза» та підлягали ручному контролю на безпеку. Але щодо жодної речі ця процедура контролю не була проведена. Крім того, 4 речі персоналу були класифіковані як матеріальні цінності, переміщення яких потребувало перевірки перепусток та супровідних документів. ОСОБА_1 не провів процедуру перевірки вказаних документів стосовно жодної речі. Крім того, він не здійснив завершення сеансу роботи рентгено-телевізійного інтроскопу під час виходу на перерву. Службовою перевіркою, акт про результати проведення якої складено 13 червня 2019 року, встановлено, що 22 квітня 2019 року під час виконання службових обов`язків контролер-оператор спеціальних технічних засобів контролю на безпеку відділу контролю доступу САБ ОСОБА_1 порушив вимоги: 1) пункту 14.1 Інструкції з користування рентгено-телевізійними системами; 2) пунктів 3.5, 6.1 Інструкції роботи працівників з програмним забезпеченням; 3) пунктів 3.9.1, 5.10.1, 5.10.6 Технології забезпечення пропускного режиму; 4) пунктів 4.1, 4.7 Посадової інструкції. Наказом т. в. о. генерального директора ДП «МА «Бориспіль» від 21 червня 2019 року № 11-07/1-1234/П «Щодо застосування дисциплінарного стягнення» ОСОБА_1 було оголошено догану у зв`язку з порушенням ним вказаних інструкцій та правил. З наказом від 21 червня 2019 року ОСОБА_1 ознайомився 25 червня 2019 року. Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, оцінивши докази, подані сторонами, дійшов висновку про те, що позивачем допущено порушення ним вимог, передбачених п. 3.9.1, п. 5.10.1, п. 5.10.6 Технології забезпечення пропускного режиму, контролю на безпеку осіб та догляду транспортних засобів на контрольно-пропускних пунктах ДП МА «Бориспіль» № 99-20-1 від 08 січня 2019 року, п. 14.1 Інструкції з користування рентгено-телевізійними системами РХ-2000М (модельний ряд рентгено-телевізійних інтроскопів РХ-М, РХ-6.4, РХ-208, РХ-231) (редакція 03) № 93-06-11 від 13 вересня 2011 року, п. 3.5, п. 6.1 Інструкції роботи працівників САБ з програмним забезпеченням ТІР на рентгено-телевізійних системах РХ-2000М (редакція 04) № 93-06-24 від 21 вересня 2011 року та п. 4.1, п. 4.7 Посадової інструкції контролера-оператора спеціальних технічних засобів контролю на безпеку відділу контролю доступу (редакція 03) № 93.3-05/1-3 від 13 квітня 2017 року. Позивач та його представник висновки суду першої інстанції у вказаній частині не оскаржують. Разом з тим, апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо недотримання відповідачем місячного строку для застосування до позивача дисциплінарного стягнення з огляду на наступне. Обчислення місячного строку для застосування дисциплінарного стягнення здійснюється з дня виявлення не лише факту (події), а саме проступку. Виявлення проступку означає не лише виявлення факту (події), а й визначення працівника, що порушив трудові обов`язки, характеру порушення, шкідливих наслідків правопорушення, причинного зв`язку між правопорушенням і шкідливими наслідками, вини працівника. Як правило, місячний строк обчислюється з дня закінчення службового розслідування, проведення перевірки тощо. В той же час роботодавець наділений правом застосувати дисциплінарне стягнення до працівника не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Подібний за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 516/268/15-ц (провадження № 61-14952св18), від 07 жовтня 2019 року у справі № 718/801/17 (провадження № 61-28428св18), від 09 грудня 2020 року у справі № 390/1374/19 (провадження № 61-15268св20). Встановлено, що оскаржуваний наказ від 21 червня 2019 року № 11-07/1-1234/П «Щодо застосування дисциплінарного стягнення» виданий на підставі службової записки від 13 червня 2019 року та акта службової перевірки за фактом порушень посадових інструкцій з боку працівників відділу контролю доступу САБ від 13 червня 2019 року щодо подій, які мали місце 22 квітня 2019 року. Наказ про оголошення позивачеві догани винесено 21 червня 2019 року. Для перевірки обставин і встановлення того, чи дійсно позивач допустив порушення посадових обов`язків та інструкцій як контролер-оператор спеціальних технічних засобів контролю на безпеку відділу контролю доступу САБ, що стало підставою для оголошення догани, відповідачу необхідно було виконати значний обсяг роботи та лише за наслідками проведеної перевірки було виявлено, що позивач вчинив саме дисциплінарний проступок у вигляді порушення ряду інструкцій. Отже, оскаржуваний наказ т.в.о. генерального директора ДП «МА «Бориспіль» від 21 червня 2019 року № 11-07/1-1234/П відповідач прийняв у місячний строк з моменту завершення службового розслідування. З огляду на встановлені обставини справи перебіг місячного строку для застосування дисциплінарного стягнення починається з дня складення акта проведення службової перевірки та службової записки, а тому висновок суду першої інстанції про те, що вказаний строк було пропущено відповідачем є необґрунтованим. Дійшовши висновку, що притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 вчинено відповідачем без отримання згоди профспілки, членом виборного органу якої є позивач, що є порушенням статті 252 КЗпП України та частини другої статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі та отримання у відповідного профспілкового органу висновку щодо згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності або відмову в данні такої згоди. Так, відповідно до частини другої статті 252 КЗпП України, частини другої статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» є спеціальним законом, що визначає особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок. Відповідно до частини дев`ятої статті 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Згідно з частиною дев`ятою статті 43 КЗпП України, якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті. Відповідно до висновків Верховного Суду, висловлених в даній справі, як у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності члена профспілкової організації без отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації, так і в разі притягнення до дисциплінарної відповідальності члена виборного профспілкового органу без отримання попередньої згоди виборного органу, членом якого він є, а також вищого виборного органу цієї профспілки (частина друга статті 252 КЗпП) суд має зупинити провадження у справі та запитати відповідний орган щодо згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності. Відсутність згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності сама по собі не є безумовною підставою для скасування дисциплінарного стягнення, оскільки така згода або незгода може бути витребувана судом при вирішенні трудового спору. Аналогічні за змістом правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі №336/5828/16 (провадження № 61-30894сво18), у постановах Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі № 588/1480/20 (провадження № 61-10409св21) та від 08 грудня 2021 року у справі № 359/4622/18 (провадження № 61-20228св19). Судом апеляційної інстанції при новому апеляційному перегляді справи зупинення провадження у справі для отримання згоди або відмови у наданні згоди виборного органу профспілкової організації на звільнення працівника. Відповідно до витягу із протоколу засідання профспілкового комітету Профспілки ДП «МА «Бориспіль» №9 від 16.02.2023, члени профспілкового комітету постановили не давати згоду на застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до контролера-оператора спеціальних технічних засобів контролю на безпеку відділу контролю доступу служби авіаційної безпеки ОСОБА_1 , так як Профспілковий комітет не вбачає, що ним були порушені вимоги «Посадової інструкції контролера-оператора спеціальних технічних засобів контролю на безпеку відділу контролю доступу», «Технології забезпечення пропускного режиму, контролю на безпеку осіб та догляду транспортних засобів на контрольно-пропускних пунктах ДП «МА «Бориспіль», «Інструкції з користування рентгено-телевізійними системи РХ-2000М», «Інструкції роботи працівників САБ з програмним забезпеченням ТІР на рентгено-телевізійних системах РХ-2000М». Відповідно до частини першої статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний термін обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником (частина першої статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»). Відповідно до частини сьомої статті 43 КЗпП України та частини шостої статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки. Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що власник має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу за відсутності обґрунтування профспілковим органом такої відмови, а не з мотивів її відмови. За змістом зазначених норм права, розглядаючи трудовий спір, суд повинен з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення. Саме такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 07 жовтня 2019 року у справі № 460/1216/16-ц. Таким чином, оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на застосування дисциплінарного стягнення, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права, то суд зобов`язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості. Враховуючи, що у зазначених нормах зміст поняття обґрунтованості рішення профспілкового органу закон не розкриває, суд повинен його оцінити, виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства (статті 8 Конституції України, статті 3 ЦК України, статей 2, 263 ЦПК України) та лексичного значення (тлумачення) самого слова «обґрунтований», яке означає «бути достатньо, добре аргументованим, підтвердженим науково, переконливими доказами, доведеним фактами». Отже, рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності повинно бути добре аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності оголошення працівнику догани або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких оголошення догани працівнику є порушенням його законних прав. Як вбачається з наданого суду рішення профспілкового комітету, останнє не містить жодного обґрунтування висновку відмови у наданні згоди на застосування до працівника дисциплінарного стягнення у виді догани, що позбавляє суд можливості перевірити відповідність такого рішення нормам трудового законодавства. З огляду на те, що отримана відмова профспілкового комітету на притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не містить належного правового обґрунтування незаконності притягнення вказаної особи до дисциплінарної відповідальності, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що застосування до відповідача дисциплінарного стягнення у виді догани відбулося з порушенням вимог ч.2 ст. 252 КЗпП України, що є підставою для скасування вказаного наказу. Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалене без додержання норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи ту обставину, що в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, з останнього на користь відповідача підлягають стягненню витрати по сплату судового збору по вимогам немайнового характеру в сумі 2 689,40 грн. Враховуючи , що позивач звільнений від сплати судового збору по вимогам про стягнення премії, понесені відповідачем витрати по сплаті судового збору в сумі 2 689,40 грн підлягають компенсації за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України суд постановив: Апеляційну скаргу Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» задовольнити. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2021 року в частині задоволених позовних вимог та додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 червня 2021 року скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. Стягнути з ОСОБА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» ( код ЄДРПОУ 20572069) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 689,40 грн. Компенсувати Державному підприємству «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» ( код ЄДРПОУ 20572069) сплачений судовий збір в сумі 2 689,40 грн за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 07 квітня 2023 року. Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк Судді: І. М. Рейнарт Т. А. Семенюк