Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/1015/23

Справа № 344/1015/23 Провадження № 22-ц/4808/437/23 Головуючий у 1 інстанції Бородовський С. О. Суддя-доповідач Томин ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 квітня 2023 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: головуючої Томин О.О., суддів: Бойчука І.В., Пнівчук О.В., за участю секретаря Шандалович В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 21 лютого 2023 року, ухвалене в складі судді Бородовського С.О., у справі за заявою ОСОБА_2 , поданою в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 , про встановлення факту народження дитини, в с т а н о в и в: У січні 2023 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. В обґрунтування заяви зазначала, що у ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 у м. Севастополі Автономної Республіки Крим, Україна, де діяльність державних органів влади України, в тому числі відділів державної реєстрації актів цивільного стану України припинена та фактично не здійснюється у зв`язку з тимчасовою окупацією. Про факт народження у заявниці дитини свідчить виписка №10/1541 з пологового будинку, в якій зазначено, що ОСОБА_1 народила дитину ІНФОРМАЦІЯ_1 о 13:11 годині, чоловічої статі, вагою 2800 г, зростом 50 см, це її перші роди, які відбулися на 39 тижні вагітності. Також у виписці зазначені результати обстеження ОСОБА_1 після народження дитини. Зазначила, що мати ОСОБА_1 та батько ОСОБА_3 - громадяни України, перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Оболонським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві 23.12.2016 року, актовий запис №1860. Посилаючись на вказані обставини, на підставі ст. 317 ЦПК України, просила суд встановити факт народження дитини чоловічої статі, громадянина України, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , о 13:11 годині, який народився у м. Севастополі Автономної Республіки Крим, Україна, від батьків: матері ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України та батька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України. Рішенням Івано-Франківського міського суду від 21 лютого 2023 року встановлено факт народження дитини чоловічої статі ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Севастополь Автономної Республіки Крим України у матері ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Вважає дане рішення ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з`ясування обставин справи. Зазначає, що суд безпідставно не вказав прізвище, ім`я, по-батькові дитини та особу, яка є батьком, що унеможливлює реєстрацію актового запису про народження в реєстрі актів цивільного стану. Так, суд дійшов висновку про те, що заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, хоча про таке і не вказав у рішенні. Посилається на практику Чернівецького апеляційного суду з подібних правовідносин (справи №713/694/22, №713/695/22, №727/7673/22), а також на ч. 3 ст. 317 ЦПК України, відповідно до якої у рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким встановити факт народження дитини чоловічої статі, громадянина України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , о 13:11 годині, який народився у м. Севастополі Автономної Республіки Крим, Україна, від батьків: матері, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України, та батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України. Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції станом на дату розгляду не надходив. Представник заінтересованої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, подав заяву про розгляд справи без їхньої участі. Після постановлення вступної та резолютивної частини постанови апеляційним судом надійшло пояснення Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому зазначено, що якщо підставою для державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду або якщо певне рішення суду є необхідним для державної реєстрації інших актів цивільного стану, то відповідно до абзацу 5 п. 3 розділу ІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року №52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 24.12.2010 року №3307/5) державна реєстрація актів цивільного стану за зверненням заявника проводиться виключно на підставі примірника рішення суду в електронній формі, отриманого у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Державним реєстром актів цивільного стану громадян, що здійснюється інформаційно-комунікаційними засобами в електронній формі у порядку, встановленому Державною судовою адміністрацією України спільно з Міністерством юстиції України. У разі встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України підставою для внесення відомостей про батька дитини є відповідне рішення суду, яким встановлені такі дані. У разі відсутності в рішенні суду про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України даних про підстави запису відомостей про батька або в такому рішенні суду зазначено, що шлюб зареєстровано на тимчасово окупованій території України, відповідна графа актового запису не заповнюється. У графі «Для відміток» зазначається, що відомості про батька внесені згідно з рішенням суду, дата та номер рішення. Враховуючи викладене та те, що у ч. 3 ст. 317 ЦПК України передбачено, що у рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків, повідомляють, що відомості, які вказані у резолютивній частині рішення суду вносяться у актовий запис під час проведення державної реєстрації відповідного актового запису. Представник заявника - ОСОБА_2 та заінтересована особа ОСОБА_3 подали заяви про розгляд справи без їх участі, вказали, що апеляційну скаргу підтримують. З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, строків розгляду апеляційної скарги, колегія суддів ухвалила про розгляд справи за відсутності учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає. Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є громадянами України, що підтверджується копіями паспортів громадянина України (а.с. 10-11, 13-14, 32-33). 23 грудня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, про що Оболонським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві зроблено відповідний актовий запис №1860, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 23 грудня 2016 року (а.с. 9). Відповідно до копії виписки №10/1541 Акушерського фізіологічного відділення пологового будинку №2 ДБУ ОЗ Севастополя «Міська лікарня №5» - «Центр охорони здоров`я матері та дитини» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 о 13:11 годині народила дитину чоловічої статі, вагою 2800 г, ріст - 50 см, в м. Севастополь, пройшла консультацію суміжних спеціалістів та виписана після родів (а.с. 16-17). Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що за рішенням суду встановлюється саме факт народження дитини відповідної статі, на відповідну дату та у відповідному місці. Судове рішення є підставою для здійснення реєстрації факту народження дитини відповідної статі у матері та не заміняє собою державну реєстрацію, яку належить здійснити уповноваженим на те державним органам України за правилами, що встановлені законодавством України. Реєстрація імені, походження, батьківства здійснюється з підстав та в порядку відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні виключно на підставі особистої заяви матері до органу державної реєстрації. Однак апеляційний суд не може в повній мірі погодитися із такими висновками з огляду на наступне. Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Пунктом сьомим ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження. Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім`ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. У рішенні про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків. Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року №1064. На підставі ст. 18 ЦПК України рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв`язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду. Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для державної реєстрації народження дитини та отримання свідоцтва про народження дитини зразка, встановленого у державі Україна. Згідно ч. 1 ст. 144 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану, а Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров`я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров`я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров`я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності закладу документа охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження. Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18.10.2000 року (у редакції наказу Міністерства юстиції України 24.12.2010 року №3307/5), з наступними змінами, (далі - Правила №52/5) передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації народження є один із документів: а) медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров`я відповідно до Порядку формування та видачі медичних висновків про народження в Реєстрі-медичних висновків електронної системи охорони здоров`я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 18 вересня 2020 року №2136, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 вересня 2020 року за №953/35236; б) медичне свідоцтво про народження (форма №103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1150/13024; в) медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма №103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1150/13024; г) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма №106-2/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1150/13024; ґ) медичний документ, виданий компетентним суб`єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження такою жінкою. У відповідності до наказів Міністерства юстиції України №246/7 від 25 листопада 2014 року та №935/5 від 17 червня 2014 року всі органи та підрозділи, які підпорядковані Міністерству юстиції України, повинні були переміститися з тимчасово непідлеглих територій в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі та перереєструватись, тому всі акти та документи, видані органами не переміщеними в населені пункти, на територіях яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі та не перереєструвались з 01 грудня 2014 року, вважаються недійсними. Статтею 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Відповідно до п.п. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Абзацом сто двадцять шостим пункту 8 глави 1 розділу ІІІ Правил №52/5 в редакції Наказу Міністерства юстиції №506/5 від 15.02.2022 року зазначено, що державну реєстрацію народження на підставі рішення суду про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України проводить відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення суду в день надходження такого рішення в паперовій формі або будь-який відділ державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника в день отримання рішення суду у спосіб, передбачений абзацами п`ятим, шостим пункту 3 глави 1 розділу II цих Правил. Як зазначено в правовому висновку Верховного Суду в постанові від 23.11.2022 року у справі №759/7001/22 (провадження №61-9254св22), наведені положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» доводять, що документи, видані на тимчасово окупованій території України незаконними органами та їх посадовими чи службовими особами, є недійсними і не створюють правових наслідків, за винятком документів, що підтверджують, зокрема факт народження. Водночас Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правила №52/5 не містять спеціальної норми права щодо порядку державної реєстрації народження на тимчасово окупованій території України відповідними органами державної реєстрації актів цивільного стану без рішення суду про встановлення такого факту, що унеможливлює встановлення факту народження та здійснення державної реєстрації народження в позасудовому порядку. У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави-члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів». Зазначений висновок враховував також ЄСПЛ у справах «Лоізіду проти Туречини» (Loizidou v. Turkey, рішення від 18 грудня 1996 року), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, рішення від 10 травня 2001 року), «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, рішення від 23 лютого 2016 року). Визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті, зокрема щодо народження дитини, з метою захисту прав громадян України, не легітимізує таку владу та не надає автоматичної дійсності таким актам. Такі дії зумовлені тим, що держава має вживати заходів щодо ефективного захисту прав громадян на своїй території, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої держави. При наданні оцінки, зокрема, свідоцтву про народження дитини, довідці медичного характеру, як доказам потрібно враховувати, що хоча такі документи не є юридично дійсними, але вони можуть підтверджувати, що певна установа, яка не діє відповідно до українського законодавства, але de facto існує на тимчасово окупованій території зафіксувала факт народження дитини. Правова оцінка документам, поданим заявником на підтвердження факту народження на тимчасово окупованій території України, зокрема документам, виданим органами та установами самопроголошених утворень, розташованими на окупованій території України, надається судом цивільної юрисдикції в сукупності з іншими доказами під час розгляду заяви про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України в порядку статті 317 ЦПК України, а не органами державної реєстрації актів цивільного стану. Саме рішення суду про встановлення такого факту є підставою для державної реєстрації народження та для внесення відомостей про батьків дитини відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення суду. Зазначене узгоджується зі змістом частини другої статті 319 ЦПК України, відповідно до якої рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів. Як вбачається з матеріалів справи подія народження дитини заявниці відбулася на території м. Севастополь Автономної Республіки Крим, тобто, частині України, яка відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на даний час є тимчасово окупованою територією України. Заявниця на обґрунтування своїх вимог надала копії паспортів громадянина України матері та батька дитини, копії довідок про присвоєння їм ідентифікаційних номерів, копію виписки із акушерсько-фізіологічного відділення пологового будинку, копію свідоцтва про шлюб, зареєстрований на території України. Документи, видані органами та установами (зокрема, закладами охорони здоров`я), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку, зокрема, під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження. З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність законних підстав для встановлення факту народження дитини відповідної статі в певний час та в певному місці, зокрема на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України. Однак суд першої інстанції помилково вважав, що відсутні підстави вказувати у рішенні суду про встановлення факту народження дитини батька дитини та ім`я дитини. Суд першої інстанції не врахував, що згідно положень ч. 3 ст. 317 ЦПК України конкретно зазначено, що у рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків. Отже, із вказаної норми права випливає, що у рішенні суду про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження дитини та відомості про її батьків, що судом першої інстанції зроблено не було. Відповідно до абзацу 5 п. 3 розділу ІІ Правил №52/5 якщо підставою для державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду або якщо певне рішення суду є необхідним для державної реєстрації інших актів цивільного стану, то державна реєстрація актів цивільного стану за зверненням заявника проводиться виключно на підставі примірника рішення суду в електронній формі, отриманого у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Державним реєстром актів цивільного стану громадян, що здійснюється інформаційно-комунікаційними засобами в електронній формі у порядку, встановленому Державною судовою адміністрацією України спільно з Міністерством юстиції України. Відповідно до п. 1 глави 1 розділу ІІІ Правил №52/5 державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження, дані про дату і місце народження дитини зазначають відповідно до рішення суду ( п. 4 глави 1 розділу III Правил №52/5). У разі встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України підставою для внесення відомостей про батька дитини є відповідне рішення суду, яким встановлені такі дані (підпункт «в» п. 12 глави 1 розділу ІІІ Правил №52/5 в редакції Наказів Міністерства юстиції №4209/5 від 26.12.2019 року, №1590/5 від 06.05.2020 року). Згідно вимог ч. 1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є громадянами України та 23 грудня 2016 року зареєстрували шлюб в м. Києві, актовий запис №1860. Згідно долученої представником заявниці відповіді Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08.03.2023 року №71/25.17.6-16 на адвокатський запит виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 21 лютого 2023 року у цій справі можливе, однак будуть вказані тільки відомості, які зазначені у резолютивній частині такого рішення. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що для проведення державної реєстрації народження дитини є об`єктивні перешкоди, так як встановлення факту народження дитини, без зазначення відомостей про батьків та імені дитини не дає змоги зареєструвати факт народження дитини в органах ДРАЦС належним чином, а законом не передбачено іншого порядку встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території. Враховуючи зазначене, у зв`язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права, рішення Івано-Франківського міського суду від 21 лютого 2023 року в частині встановлення факту народження дитини необхідно змінити, встановити факт народження дитини чоловічої статі ОСОБА_4 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 о 13:11 год., місце народження: м. Севастополь Автономної Республіки Крим, Україна. Мати - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, уродженка м. Севастополь, Крим. Батько - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, уродженець м. Київ, на підставі Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 23.12.2016 року Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №1860. Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Івано-Франківського міського суду від 21 лютого 2023 року в частині встановлення факту народження дитини змінити. Встановити факт народження дитини чоловічої статі ОСОБА_4 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 о 13:11 год., місце народження: м. Севастополь Автономної Республіки Крим, Україна. Мати - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, уродженка м. Севастополь, Крим. Батько - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, уродженець м. Київ, на підставі Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 23.12.2016 року Оболонським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис №1860. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Головуюча: О.О. Томин Судді: І.В. Бойчук О.В. Пнівчук Повний текст постанови складено 07 квітня 2023 року.