Постанова Чернігівський апеляційний суд № 749/139/23
від 05.04.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 749/139/23 Головуючий у 1 інстанції Кравчук М. В. Провадження № 33/4823/252/23 Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 квітня 2023 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі: судді апеляційного суду Акуленко С.О., за участю захисника-адвоката Хоминської О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 03 березня 2023 року, У С Т А Н О В И В : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн 00 коп. Стягнуто з нього на користь держави судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп. Судом першої інстанції встановлено, що 14.02.2023 р. о 20 год. 00 хв. в м. Сновськ, вул. Короленка Сновської ОТГ водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем ВАЗ 2106, д. н. з. НОМЕР_1 не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, здійснив наїзд на тварину і наїзд на паркан, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим порушив вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що дана дорожньо-транспортна пригода сталась через недотримання господарем собаки, яка вибігла на проїжджу частину, правил її вигулу, пересування біля транспортних шляхів створило для нього як водія небезпеку у виді раптового виходу тварини на проїжджу частину та відсутності можливості належним чином відреагувати на зміну дорожньої обстановки. З цих підстав суд 1 інстанції виніс окрему постанову, так як встановив, що в діях власника собаки наявна вина. Звертає увагу, що наявна в матеріалах справи схема ДТП не містить напрямку руху автомобіля, розташування транспортного засобу та місце наїзду на собаку, сам механізм зіткнення, розташування собаки та автомобіля до зіткнення, напрямок руху собаки та авто до ДТП, тому вона не може бути належним та допустимими доказом. Вказує на наявні у справі розбіжності у часі скоєння події. Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення та рапорт з лінії 102 не узгоджуються між собою, так як у протоколі вказано, що ДТП мала місце о 20-00 год., а у рапорті зафіксовано, що подія сталася о 20-06 год., в графі «Подія 102» також зазначено час скоєння 20-06 год. Заслухавши пояснення захисника, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. У судовому засіданні апеляційного суду захисник-адвокат Хоминська О.С. показала, що ОСОБА_1 Правил дорожнього руху не порушував, а дана дорожньо-транспортна пригода сталася через те, що собака, яку вигулювали без повідка, зненацька вибігла на проїжджу частину. ОСОБА_1 суду 1 інстанції повідомив, що вину не визнає. По суті події показав, що того вечора рухався зі швидкістю 50 км/год, увімкнувши дальнє світло фар. Побачив силует згорбленої людини. Увімкнув ближнє світло фар. За п`ять метрів до автомобіля людина відпустила собаку і остання кинулася йому під колеса. Він намагався гальмувати та щоб уникнути зіткнення направив автомобіль до узбіччя, але там був лід, тому автомобіль в`їхав у паркан, який належить власнику собаки. Власник собаки та паркану накинувся на нього із застосуванням фізичної сили, поводив себе неадекватно. Згідно даних, що містяться у протоколах про адміністративні правопорушення, 14.02.2023 року ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху та здійснив наїзд на тварину і на паркан, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим порушив вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху. Обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, судом першої інстанції встановлені вірно. Ці обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні суду першої інстанції доказами. Схемою місця ДТП від 14.02.2023 року зафіксовано розташування транспортного засобу після даної ДТП, паркану, придорожнього дерева, електроопори та стан покриття проїзної частини. Зафіксовані механічні пошкодження автомобіля. Вказані документи оформлені на місці події, підписані його учасниками, які зауважень не мали. Адміністративна відповідальність за статтею 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Обов`язковим елементом об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є наслідки, зокрема пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що знаходиться у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою. Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху та зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. За змістом п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. За змістом п. 1.10 ПДР безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах. Небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку. Виходячи з аналізу вище вказаних норм ПДР, пункт 12.1 зобов`язує водія під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху враховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, апеляційний суд вважає, що висновки суду 1 інстанції про те, що у вказаній дорожній обстановці водій ОСОБА_1 зобов`язаний був врахувати дорожню обстановку та вибрати безпечну швидкість руху, зокрема, у темну пору доби в умовах ожеледиці, завчасного виявлення силуету людини на узбіччі рух зі швидкістю 50 км/год не відповідає визначенню «безпечна швидкість», є обґрунтованими. Докази в цій частині не є суперечливими, узгоджуються між собою та у своїй сукупності підтверджують вину водія ОСОБА_1 , який, окрім іншого, в судовому засіданні суду 1 інстанції підтвердив, що він рухався зі швидкістю 50 км/год, автомобіль наїхав на лід, що спричинило втрату ним контролю над джерелом підвищеної небезпеки. Допущене порушення знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП. Вище перелічені докази в своїй сукупності свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Доводи апелянта про винуватість господаря собаки, який вигулював тварину з порушенням правил утримання собак, що на його переконання, знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП, є іншою юридичною відповідальністю, оцінку якій суд позбавлений можливості надавати у даному судовому провадженні. Що стосується посилання апелянта на розбіжності у часі вчинення правопорушення, який зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення та рапорті від 14.02.2023 р., то суд зазначає, що оскільки вчинення правопорушення передувало зверненню заявника на лінію 102 з приводу зазначених подій, суд не вбачає протиріч у матеріалах справи з цього приводу. Інші твердження апелянта висновків суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не спростовують, та не є підставою для скасування судового рішення. Адміністративне стягнення накладено судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини. Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається. Керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 03 березня 2023 року стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, - без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяС. О. Акуленко