Постанова Київський апеляційний суд № 759/490/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 759/490/23 Головуючий у І інстанції Кравець В.М. Провадження № 33/824/1752/2023 Головуючий у ІІ інстанції Таргоній Д.О. ПОСТАНОВА Іменем України 03 квітня 2023 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Таргоній Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Гармаша Михайла Юрійовича на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 28 лютого 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, УСТАНОВИВ: Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 28 лютого 2023 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Застосовано до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536,00 грн. Не погоджуючись з даною постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Гармаш М.Ю.подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Святошинського районного суду м. Києвавід 28 лютого 2023 року скасувати, провадження у даній справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції допущено спрощений підхід до розгляду зазначеної справи, не надано правової оцінки тим доказам, які надано поліцейськими, не прийнято до уваги пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, внаслідок чого було винесено незаконне рішення. Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що стан сп`яніння був діагностований у ОСОБА_1 без проведення обов`язкових лабораторний досліджень, огляд ОСОБА_1 проведений з порушенням п.7, 15 Розділу 3 Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 року та є недійсним відповідно до положень п.22 Розділу 3 Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 року та ч.5 ст.266 КУпАП. Посилається на висновки Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, які викладені у п. 71 Постанови Верховного Суду від 24 квітня 2020 року в справі за №823/1022/16. Крім того, в апеляційній скарзі зазначено, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, про що він попереджав поліцейських, доказів, які підтверджують зупинку транспортного засобу саме під час керування ним транспортним засобом матеріали справи не містять. В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Федоров Д.С. підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити. Суд апеляційної інстанції, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Федорова Д.С., вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, враховуючи наступне. Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАПодним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку. За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Також згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовуючи до правопорушника адміністративне стягнення, суд першої інстанції на підставі висновку про результати медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16 грудня 2022 року, вважав доведеними обставини, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та зафіксовані відеозаписом, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого положеннями ч. 1 статті 130 КУпАП. Суд апеляційної інстанції з такими висновками погоджується, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та підтверджуються матеріалами справи. Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об`єктивно, всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у справі доказах. Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Крім того, п.2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте, вимоги вказаного пункту 2.9А Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 дотримано не було. Встановивши вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме: - протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 378285 від 16 грудня 2022 року; - висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16 грудня 2022 року, у якому вказано, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння (0,81 проміле); - витяг з бази «Армор»; - копія акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 16 грудня 2022 року; - фото роздруківки транспортного засобу NISSAN Sunny, д.н.з. НОМЕР_1 ; - копія акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16грудня 2022 року; - відеозапис, який міститься на компакт-диску. Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп`яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція №1452). Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого сп`яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції №1452). Ознаками алкогольного сп`яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Інструкції №1452). Вимогами частини другої статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров`я, в тому числі, в разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (частина 2, 3 статті 266 КУпАП, пункти 6, 7 Розділу І Інструкції № 1452). Оформлення протоколів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху врегульовано Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395. Пунктом першим Розділу ІІ цієї Інструкції передбачено, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп`яніння в разі проведення огляду на стан сп`яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення. Згідно доданого до протоколу про адміністративне правопорушення висновку з КНП «Київська міська наркологічна лікарня «Соціотерапія» вбачається, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння (0,81 проміле). З долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими о 00 год. 32 хв. за порушення комендантської години. Підстави вважати вищевказаний відеозапис недопустимим доказом у суду апеляційної інстанції відсутні, оскільки на ньому зафіксовані усі процесуальні дії, які мав вчинити поліцейський при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення. Отже, наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності свідчать про факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою. Відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України (див. постанову КАС ВС у справі № 678/991/17 від 15 листопада 2018 року). Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 161/5372/17 вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні, що і є дійсним, в цій справі, так як показання свідків у повній мірі кореспондуються і іншими доказами в їх сукупності, у тому числі відеозаписом. В рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Вина ОСОБА_1 підтверджена дослідженими матеріалами справи. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що висновки судді місцевого суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є обґрунтованими та відповідають нормам чинного законодавства. Доводи адвоката Федорова Д.С., що огляд ОСОБА_1 проведено в порушення вимог розділу III Інструкції № 1452/735 (не проведення лабораторного дослідження) є безпідставними та спростовуються наступним. Проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів регламентовано розділом ІІІ Інструкції №1452. Пунктами 7 та 14 визначені випадки за якими проведення лабораторних досліджень біологічного середовища або крові є обов`язковим, це: на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини; якщо водій - учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (пункти 8, 9 Інструкції). За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я. Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я. Кожний випадок огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я реєструється в журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 5) (пункти 15, 16,17, 19, 20, 21 Інструкції). Отже, наведеною нормою не передбачена обов`язковість відібрання крові на вимогу особи, яка проходить огляд на стан алкогольного сп`яніння. Крім того, жодних заперечень щодо огляду, проведеного лікарем за допомогою приладу «Драгер», ОСОБА_1 не висловлював, що зафіксовано на відеозаписі, наявному в матеріалах справи. Доводи апелянта щодо застосування висновків Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, які викладені у п. 71 постанови Верховного Суду від 24 квітня 2020 року у справі за №823/1022/16, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони викладені з посиланням на Тимчасову інструкцію про порядок медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп`яніння, затверджену наказом заступника Міністра охорони здоров`я СРСР 01 вересня 1988 року № 06-14/33-14 та Інструкцію «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 вересня 2009 року №400/666, зареєстровану у Міністерстві юстиції України 06 жовтня 2009 року за №931/16947. На момент складання протоколу про адміністративне правопорушення діяла Інструкція «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735. Крім того, обставини справи, які встановлені судом у справі №823/1022/16, не є тотожними до обставин, які є предметом дослідження у даній справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про відсутність на відеозаписі моменту зупинки ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції оцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки з дослідженого відеозапису вбачається, що працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 : «Ви були зупинені за порушення комендантської години, ви керували транспортним засобом NISSAN Sunny, д.н.з. НОМЕР_1 », при цьому заперечень на вказане від ОСОБА_1 не надходило. Будь-яких порушень норм КУпАП, у тому числі при розгляді даної справи в суді першої інстанції, які б стали підставою для скасування оскаржуваної постанови, судом апеляційної інстанції не встановлено. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки встановлених судом обставин даної справи. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення під час перегляду постанови судом апеляційної інстанції свого підтвердження не знайшли. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді місцевого суду є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для її скасування. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну захисника ОСОБА_1 - адвоката Гармаша Михайла Юрійовича залишити без задоволення, а постанову судді Святошинського районного суду м. Києвавід 28 лютого 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Д.О.Таргоній