LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Полтавський апеляційний суд953/2938/20

від 05.04.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 953/2938/20 Номер провадження 22-ц/814/1736/23Головуючий у 1-й інстанції Попрас В. О. Доповідач ап. інст. Лобов О. А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 квітня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Лобов О.А. судді: Дорош А.І., Триголов В.М. за участю секретаря судового засідання Коротун І.В. розглянув у режимі відеоконференції в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон Агро» на рішення Київського районного суду міста Харкова від 27 січня 2021 року (час ухвалення судового рішення з 16:20:55 год до 16:51:13 год, дата виготовлення повного тексту судового рішення - 02 лютого 2021 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон Агро», реєстратора Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Людмили Іванівни про скасування рішення державного реєстратора, поновлення права власності. Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд у с т а н о в и в: У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, просила: визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Л.І. про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу), індексний номер 51003957 від 06.02.2020, на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Легіон Агро»; поновити право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про проведення державної реєстрації права власності №35364438 від 04.02.2020, здійсненого на підставі договору іпотеки № 6/4/32/2006/980-І/13, виданого 08.07.2006 ПН Харківського міського нотаріального округу Бервено Н.І., договору про відступлення прав за договором іпотеки, серія та номер 724, виданий 06.09.2019 ПН Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В.; вимога, серія та номер 17/09-1, виданий 17.09.2019, видавник ТОВ «Легіон Агро» в особі керівника Безрук В.В., та шляхом відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про проведення за ОСОБА_1 державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі продажу №2308 від 28.07.2006, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бервено Н.І. В обґрунтування заявлених вимог, зазначалося, що 28.07.2006 між позивачем та ВАТ КБ «Надра» укладено кредитний договір №6/4/32/2006/840-К/12, відповідно до якого банк надав позивачці кредит у розмірі 21 000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення кредиту - до 25.07.2036. Вона виконувала умови кредитного договору, але у зв`язку з фінансовою кризою, не могла виконувати зобов`язання в повному обсязі, про що повідомила працівників банку, та продовжувала сплачувати кошти. В 2019 році позивачка дізналась, що заочним рішенням Київського районного суду м.Харкова від 14 серпня 2014 року з неї та з поручителя стягнуто у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором у сумі 22 054,88 доларів США. У вересні 2019 року ПАТ КБ «НАДРА» і ТОВ «Легіон Агро» повідомили її письмово про відступлення права вимоги за кредитним договором від 06.09.2019 року та іпотечним договором на користь ТОВ «Легіон Агро». У лютому 2020 року за зверненням ТОВ «Легіон-Агро» реєстратор Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_2 ухвалила рішення про переоформлення права власності на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 за заявника як іпотекодержателя. Позивач вважає таке рішення протиправними, оскільки у договорі іпотеки було відсутнє іпотечне застереження про можливість задоволення вимоги іпотекодержателя шляхом набуття останнім права власності на предмет іпотеки, а позивач як іпотекодавець згоди на передачу у власність іпотекодержателю іпотечної квартири не надавала. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27 січня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Л.І. про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу) індексний номер 51003957 від 06.02.2020 року на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Легіон Агро»; поновлено право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про проведення державної реєстрації права власності №35364438 від 04.02.2020 року про реєстрацію за ТОВ «Легіон Агро», права власності на квартиру АДРЕСА_1 , здійсненої на підставі договору іпотеки № 6/4/32/2006/980-І/13, договору про відступлення прав за договором іпотеки, серія та номер 724, вимоги, серія та номер 17/09-1 від 17.09.2019 року ТОВ «Легіон Агро» та шляхом відновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про проведення за ОСОБА_1 державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі продажу №2308 від 28.07.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бервено Н.І.; стягнуто з ТОВ «Легіон Агро», реєстратора Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Л.І. з кожного на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп. В апеляційній скарзі ТОВ «Легіон Агро», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджується, що позивач обрав неналежний спосіб захисту, оскільки позов пред`явлений до суду вже після набрання чинності нової редакції ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за змістом якої скасування рішення державного реєстратора скасовується виключно разом із припиненням речових прав, отже саме по собі скасування державної реєстрації не припиняє права власності ТОВ «Легіон Агро» на спірну квартиру. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2021 року справу передано в провадження колегії суддів Харківського апеляційного суду. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 13.04.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 22.04.2021 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено до розгляду в апеляційній інстанції у судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного суду. Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовженого строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Розпорядженням голови Верховного Суду № 14/0/9-22 від 25.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Сумської, Харківської області), відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд. Указом Президента України від 18.04.2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17.05.2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Полтавського апеляційного суду від 08.08.2022 року справу передано до провадження колегії суддів під головуванням судді Лобова О.А., суддів учасників колегії Дорош А.І., Триголов В.М. Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. Перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що 28.07.2006 між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №6/4/32/2006/840-К/12 строком до 25.07.2036, згідно умов якого ВАТ КБ «Надра» надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 21 000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитними коштами. В забезпечення кредитного договору 28.07.2006 між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 6/4/32/2006/980-1/13, відповідно до якого ОСОБА_1 надала в іпотеку нерухоме майно - квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.18-20) У той же день для забезпечення належного виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором №6/4/32/2006/840-К/12 між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», та ОСОБА_3 укладений договір поруки №6/4/32/2006/840-П/14, відповідно до умов якого позичальник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 14.08.2014 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» суму заборгованості за кредитним договором №6/4/32/2006/840-К/12 від 28.07.2006 у розмірі 22 054,88 доларів США та 54 348,01 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3073,08 грн. Рішення суду набрало законної сили 23.09.2014 (а.с.21-23). 06.09.2019 року між ТОВ «Легіон Агро» та ПАТ «КБ «Надра» укладено Договір № 6/4/3 2/2 006/840-К/12 купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги та Договір про відступлення прав за договором іпотеки, за якими ПАТ «КБ «Надра» відступило на користь ТОВ «Легіон Агро» права вимоги за Кредитним договором № 6/4/32/2006/840-К/12 від 28.07.2006 року, Договором іпотеки № 6/4/32/2006/980-1/13 від 28.07.2006 року та Договором поруки № 6/4/32/2006/840-П/14 від 28.07.2006 року (а.с.68-71). 17.09.2019 ТОВ «Легіон-Арго» надіслало позивачці ОСОБА_1 листа про виконання зобов`язання за кредитним договором №6/4/32/2006/840-К/12 від 28.07.2006 та сплату заборгованості у розмірі 22 740,48 доларів США, а також повідомлено, що у разі невиконання та неналежного виконання зобов`язання, ТОВ «Легіон-Арго», як іпотекодержатель, має намір задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом набуття власності на предмет іпотеки або шляхом продажу предмета іпотеки (а.с.13). 06.02.2020 Державним реєстратором Виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Микитенко Л.І. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та обмежень (з відкриттям розділу) індексний номер 51003957 на квартиру АДРЕСА_1 за ТОВ «Легіон Агро» код ЄДРПОУ 36457965 (а.с.14). Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що договір іпотеки не містить застереження, яке б передбачало такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя як набуття останнім права власності не іпотечне майно. Окрім того, суд першої інстанції визнав таким, що суперечить ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» такий перехід права власності на іпотечне майно від іпотекодавця до іпотекодержателя. Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляційної скарги, керується такими міркуваннями. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. На переконання апеляційного суду рішення суду першої інстанції відповідає наведеним вимогам закону. Пунктом 5.3. договору іпотеки від 28 липня 2006 року (а.с.19 зворот) встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; домовленості сторін на передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 ЗУ «Про іпотеку»; права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 ЗУ «Про іпотеку». Отже, відповідач у справі ТОВ «Легіон Агро» як іпотекодержатель мав право отримати у власність іпотечну квартиру виключно за домовленістю із іпотекодавцем ОСОБА_1 , яка згоди на передачу у власність квартири іпотекодержателю не давала, отже рішення державного реєстратора, яке оспорюється, є незаконним. Такий висновок суду першої інстанції відповідачем не заперечується. Стосовно обраного позивачем способу захисту порушеного права апеляційний суд зауважує таке. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року (справа № 914/2350/18 (914/608/20)) викладена така правова позиція щодо застосування норми права у спірних правовідносинах. «102.Якщо позивач (іпотекодавець) вважає порушеними свої права на предмет іпотеки (внаслідок позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки відповідачем), він може, з огляду на фактичні обставини, вимагати відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини другої статті 16 ЦК України). Цей спосіб захисту застосовується у випадку вчинення однією із сторін правопорушення, в результаті чого порушені права та законні інтереси іншої сторони. При цьому позивач повинен довести, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснено всупереч вимогам закону, тобто з порушенням прав позивача. 108.Велика Палата Верховного Суду зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту прав повинен відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами.

109. За загальним правилом речово-правові способи захисту прав особи застосовуються тоді, коли сторони не пов`язані зобов`язально-правовими відносинами, що визначають їх зміст та правову природу. 110.Якщо спір стосується правочину, укладеного власником майна, то його відносини з контрагентом мають договірний характер, що зумовлює і можливі способи захисту його прав. Водночас, коли власник та володілець майна не перебували у договірних відносинах один з одним, власник майна може використовувати речово-правові способи захисту. 112.Відповідно до частини четвертої статті 37 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на момент звернення з позовом) рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. 113.При цьому абзацом другим частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) встановлено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

115. Отже, враховуючи обставини конкретної справи та за умови, якщо правовідносини між сторонами щодо спірного нерухомого майна мають договірний характер та таке майно не було відчужено до третіх осіб, вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно не може бути розцінена судами як неналежний спосіб захисту. Задоволення такого позову призводить до внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майновідомостей про речове право позивача на спірне нерухоме майно. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.

122. В абзаці третьому частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній на момент звернення з позовом), зокрема, встановлювалося, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

123. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що зазначене положення закону обумовлено тим, що суд вирішує спір про право. Скасування державної реєстрації речових прав повинно бути пов`язано з підставою для проведення такої реєстрації, з одночасним визнанням того, хто набуватиме це право. Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності.

124. Під час розгляду справ цієї категорії суд повинен надати оцінку всім обставинам, які мали місце при зверненні стягнення на іпотечне майно. Тим самим суд визначає: (а) неправомірність дій особи, яка зазначена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як власник (адже саме ці дії призвели до внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно цих відомостей); (б) тим самим суд констатує, що ці дії не були здатні призвести до набуття права власності особою, яка позначена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як власник, а тому (в) в цієї особи відсутнє право власності, а отже (г) право власності належить позивачеві (якщо позивач доведе всі наведені вище обставини). 125.Велика Палата Верховного Суду зауважує, що положення абзацу третього частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній на момент звернення з позовом) адресовані насамперед суду, який, задовольняючи позов, зокрема, про скасування рішення державного реєстратора, має чітко визначитися з тим, кому саме і яке речове право внаслідок задоволення такого позову належить. 126.Вирішивши наявний між сторонами спір про право на користь позивача, суд тим самим в мотивувальній частині рішення виснував, що право власності позивача було порушено та підлягає поновленню, правильно застосувавши положення абзацу третього частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній на момент звернення з позовом).» У справі № 914/2350/18 (914/608/20), розглянутій ВП ВС, позивач звернувся до суду із позовом у лютому 2020 року. У межах розгляду цієї справи встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду 21 лютого 2020 року. Між позивачем та відповідачем існували договірні відносини: позивач іпотекодавець, відповідач іпотекодержатель, відчуження спірного майна іпотечної квартири, відбулося у межах договірних відносин з порушенням вимог ст.36 ЗУ «Про іпотеку» та спірна квартира третім особам не відчужувалася. З урахуванням наведеного слід погодитися, що позивачем обраний належний спосіб захисту порушеного права, а судом першої ухвалено законне і обґрунтоване рішення. Інші доводи апеляційної скарги, враховуючи предмет спору і встановлені фактичні обставини, не є істотними і такими, що потребують детальних відповідей, у розумінні сталої практики Європейського суд з прав людини щодо застосування пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року). Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою 4відповідальністю «Легіон Агро» залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду міста Харкова від 27 січня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови виготовлено 05 квітня 2023 року. Головуючий суддя О.А.Лобов Судді А.І.Дорош В.М.Триголов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»