Постанова Волинський апеляційний суд № 161/1890/23

Справа № 161/1890/23 Провадження №33/802/193/23 Головуючий у 1 інстанції:Присяжнюк Л. М. Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 квітня 2023 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши його апеляційну скаргу на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2023 року щодо нього, В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік, Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 536 грн. 80 коп. судового збору. ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 27 січня 2023 року о 08 год. 20 хв. на автодорозі М-19 «Доманово-Чернівці-Тереблечі», 137 км., керував автомобілем Citroen Jumper, НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме - запах алкоголю з ротової порожнини. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків. Такі дії кваліфіковані поліцейським як порушення п.2.5 ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В поданій апеляційній ОСОБА_1 вважає постанову судді незаконною. Посилається на те, що працівником поліції не дотримано порядку проходження водіїв огляду на стан алкогольного сп`яніння. Зазначає, що він не заперечує той факт, що напередодні вживав алкогольні напої, від проходження огляду на місці зупинки фактично не відмовлявся, однак поліцейські пригрозили, що заберуть авто на потреби ЗСУ. Пояснення в протоколі написав, оскільки був наляканий та спішив на роботу. Крім того, поліцейським йому не були роз`яснені його права. Вказує на те, що відео працівником поліції знято на мобільний телефон. Також зазначає, що після вказаної події він поїхав у Волинський медичний центр терапії залежностей і здав аналізи, за висновком яких було встановлено, що він тверезий. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , який підтримував апеляційну скаргу і просив скасувати постанову судді і закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з приписів ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 дотримався. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Вимогами ч.2 ст.266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 197821 від 27 січня 2023 року складеного щодо нього за порушення вимог п.2.5 ПДР в присутності двох свідків (а.с.1), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.2,3), відеозаписами з місця події (а.с.4), а також іншими матеріалами справи. Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 про те, що оформлення адміністративних матеріалів щодо нього відбулося з порушенням законодавства, оскільки вони є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах доказами. В поданій апеляційній скарзі, а також під час розгляду справи в апеляційному суді ОСОБА_1 підтвердив той факт, що відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 197821 від 27 січня 2023 року, складеного щодо ОСОБА_1 за порушення ним вимог п.2.5 ПДР в графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 власноручно зазначив «продувати алкотестер «Драгер» та їхати в лікарню відмовився. З порушенням протоколом згідний, вчора ввечері пив вино, керувати не буду до повного витверезення» та скріпив такі пояснення власноручним підписом (а.с.1). Отже, ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу повністю визнав свою вину у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину, а тому доводи його ж апеляційної скарги про відсутність доказів його вини є голослівними та спростовуються його власними поясненнями, які наведені вище. Як вбачається з відеозапису з місця зупинки транспортного засобу, поліцейський в присутності двох свідків запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці транспортного засобу, або в медичному закладі, однак ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився, при цьому зазначив, що вчора вживав алкогольні напої (а.с.4). З приводу доводів апеляційної скарги про неналежність як доказу у справі вказаного відеозапису, у зв`язку з тим, що запис зроблено на мобільний телефон, то вони є необгрунтованими. Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. При цьому, відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у вчиненому правопорушенні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фотозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки ( відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Відтак, нормами КУпАП не заборонено використання, як доказу будь-якого приладу, який має функцію фотозйомки чи відеозапису. Наданий відеозапис відображає подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги. Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 про те, що він відмовився від огляду на стан сп`яніння, а також написав пояснення в протоколі, під тиском працівників поліції, то такі доводи є безпідставними, оскільки відсутні докази які б це підверджували. Не надані такі докази і під час апеляційного розгляду. Також є безпідставними посилання ОСОБА_1 на те, що після вказаної події він звертався у Волинський медичний центр терапії залежностей, і пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, згідно результатів якого він був тверезий, оскільки вказана обставина ніяким чином не спростовує доказів порушення ним п.2.5 ПДР, тобто відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Апеляційним судом у повному обсязі досліджені та проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи та були надані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи в апеляційній інстанції. На підставі наведених доказів слід дійти висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи. При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу без позбавленням права керування транспортними засобами. Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає. На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2023 року щодо нього без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов