Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 755/7629/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 755/7629/22 Суддя (судді) першої інстанції: Виниченко Л.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 квітня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Шелест С.Б., суддів: Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т., при секретарі Турчин М.М., за участю представників сторін: від позивача: не з`явився, від відповідача: Хоржевського Д.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 13 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, ВСТАНОВИЛА: 19.08.2022 ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві, в якому просив суд скасувати постанову Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві від 13.07.2022 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та закрити провадження у справі. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13.02.2023 відмовлено у задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду; позовну заяву залишено без розгляду. У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. У судове засідання 05.04.2023 позивач не з`явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином; представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та матеріали справи підтверджено, що постановою Державної міграційної служби України від 13.07.2022 ПН МКМ 011144 на позивача, ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 203 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100,00 грн. Постанова від 13.07.2022 ПН МКМ 011144 містить підпис позивача про її отримання 14.07.2022. За посиланням позивача 14.07.2022 ним фактично було отримано лише протокол по справі про адміністративне правопорушення від 13.07.2022, у зв`язку з чим він 19.07.2023 звернувся до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області із заявою про надання інформації, чи приймалось стосовно нього рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, а також про надання копії відповідної постанови, у разі її наявності. Листом Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області від 21.07.2022, який отримано позивачем 06.08.2022, ОСОБА_1 повідомлено про факт винесення постанови про накладення адміністративного стягнення від 13.07.2022 ПН МКМ 0011144; зазначено про отримання позивачем копії даної постанови 14.07.2022 та зауважено, що для отримання копій запитуваних документів позивачеві необхідно звернутися за адресою : АДРЕСА_1 . 09.08.2022 позивачем отримана копія постанови від 13.07.2022 ПН МКМ 0011144 у приміщенні відповідача. Не погоджуючись із вказаною постановою, ОСОБА_1 19.08.2022 звернувся до суду із позовом про її скасування. При поданні позовної заяви позивач просив поновити строк звернення до суду, зазначивши, що копію постанови від 13.07.2022 ним фактично отримано 09.08.2022. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22.08.2022 позовну заяву залишено без руху, у тому числі, у зв`язку із ненаданням позивачем будь-яких доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19.10.2022 позовну заяву повернуто позивачу у зв`язку з ненаданням будь-яких документів на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху у строк, встановлений судом. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.01.2023 ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19.10.2022 скасовано; справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з уточненою редакцією позову, поданою позивачем 11.10.2022 на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 22.08.2022, ОСОБА_1 просить поновити строк звернення до суду, зазначаючи, що він не отримував 14.07.2022 копію оскаржуваної постанови, позаяк підпис у відповідній графі ним був проставлений автоматично, у зв`язку із сильним емоційним хвилюванням. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 02.02.2023 відкрито провадження у справі. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 13.02.2023 відмовлено у задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду; позовну заяву залишено без розгляду. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з недоведеності з боку позивача належними та допустимими доказами наявності поважних причин для поновлення строку звернення до суду. Судом першої інстанції зауважено, що позивачем не спростовані обставини не отримання ним постанови про накладення адміністративного стягнення від 13.07.2022 серії ПН МКМ № 011144 саме 14.07.2022, позаяк позивачем визнається факт його підпису з проставлянням вказаної дати про отримання спірної постанови саме 14.07.2022. Суд першої інстанції також зауважив, що позивач 19.07.2022 перебуваючи безпосередньо в приміщенні Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області об`єктивно мав можливість отримати копію спірної постанови з метою її оскарження до суду у визначений законом строк. Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права. Позивач наполягає на отриманні ним оскаржуваної постанови 09.08.2022, зазначає про відсутність можливості надати інші докази на підтвердження обставин неотримання ним постанови саме 14.07.2022; зазначає про невідповідність оскаржуваної ухвали практиці Європейського суду щодо пропорційності обмеження доступу до правосуддя легітимній меті правової визначеності. Колегія суддів апеляційного суду, виходячи з меж апеляційного перегляду, встановленого статтею 308 КАС України, не погоджується із позицією суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення поданої позовної заяви без розгляду, з огляду на наступне. Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України). Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 123 КАС України). Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до частини другої статті 286 КАС України, яка регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Положення статті 286 КАС України містять імперативну норму в частині подання позовної заяви щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови). Втім, зважаючи на те, що КАС України не містить заборону на поновлення судом строку звернення до суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що вказаний процесуальний строк може бути поновлений судом за заявою позивача у разі наявності поважних причин його пропуску. Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що такими поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є, у тому числі, невручення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності особі, стосовно якої її було складено, адже за відсутності даних щодо підстав притягнення до відповідальності, змісту застосованого стягнення, реквізитів оскаржуваного рішення тощо особа позбавлена можливості належним чином реалізувати своє право на судовий захист. Як вбачається із змісту позовної заяви позивач заперечує факт отримання оскаржуваної постанови саме 14.07.2022 та зазначає, що підпис на її копії в частині дати її отримання був проставлений ним у приміщенні відповідача автоматично, у стані сильного емоційного хвилювання. Колегія суддів апеляційного суду погоджуючись із позицією суду першої інстанції в частині наявності у позивача обов`язку надати усі наявні у нього докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, зауважує, що зазначене не нівелює обов`язку суду вжити заходів щодо офіційного з`ясування усіх обставин, що мають значення для справи, з власної ініціативи, у тому числі, у зв`язку з неможливістю доведення позивачем тих чи інших обставин такими доказами, які б суд визнав належними та допустимими. У вказаній справі суд першої інстанції, зазначаючи про те, що позивач не спростував обставини не отримання ним постанови саме 14.07.2022, не вжив заходів щодо офіційного з`ясування усіх обставин, що мають значення для вирішення питання про поновлення строку звернення до суду, як і не надав належну оцінку тим доказам, які були надані позивачем. Так, в матеріалах справи наявна заява позивача від 19.07.2022, яка була подана ним до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, із проханням надати інформацію, чи приймалась стосовно нього постанова про накладення адміністративного стягнення. Зазначене опосередковано свідчить про відсутність у позивача копії постанови від 13.07.2022 на момент подання такої заяви. При цьому, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що подання позивачем 19.07.2022 заяви про видачу копії оскаржуваної постанови, попри наявність підпису позивача про її отримання 14.07.2022, не може бути розцінене як зловживання правом задля поновлення пропущеного строку звернення до суду, оскільки така заява подана в межах десятиденного строку, встановленого статтею 286 КАС України. В матеріалах справи також наявна копія виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, згідно з якою позивач у період з 21.12.2020 по 30.12.2020 перебував на стаціонарному лікуванні із діагнозом «Цереброваскулярна хвороба.. Стійкі залишкові явища перенесеного гострого порушення мозкового кровообігу (2015)» та є таким, якому рекомендоване постійне спостереження невролога за місцем проживання, що поряд із особливим статусом позивача як іноземця має враховуватися судом при наданні оцінки обґрунтованості його доводів щодо підпису документів у приміщенні органу державної влади у стані сильного емоційного хвилювання. Колегія суддів апеляційного суду також зважає на те, що обставини, якими позивач обґрунтовує пропуск строку звернення до суду, мали місце під час дії в Україні воєнного стану, що з огляду на постійні загрози ракетних обстрілів та особливості режиму роботи органів державної влади суттєво обмежувало позивача в можливості отримати копію оскаржуваної постанови власноруч у приміщенні органу державної влади після встановлення ним факту неотримання її копії безпосередньо 14.07.2022. Крім того, суд апеляційної інстанції також враховує, що за результатами розгляду заяви позивача від 19.07.2022 Центральним міжрегіональним управлінням ДМС у м. Києві та Київській області не було надіслано копію оскаржуваної постанови, натомість зазначено, що для отримання її копії позивачу необхідно звернутися за визначеною адресою для отримання копії постанови безпосередньо у приміщенні органу державної влади, що також створило перешкоди в належній реалізації права позивача на судовий захист. Крім того, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про зволікання позивача із зверненням до суду із зазначеним позовом після отримання 09.08.2022 копії оскаржуваної постанови. За встановлених обставин, виходячи із завдань адміністративного судочинства, визначених частиною першою статті 2 КАС України, колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у спірних правовідносинах таких обставин, які могли б бути визнані судом поважними у розрізі вирішення питання про поновлення строку звернення до суду та забезпечення особі належної реалізації доступу до правосуддя. У рішенні «Стагно проти Бельгії» Європейський Суд з прав людини дійшов висновку, що при застосуванні законодавчого строку давності національні суди мають приймати до уваги конкретні обставини справи, таким чином, щоб обмеження на доступ до суду було пропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя (див. Stagno v. Belgium). Суд повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany). У вказаній справі залишення позовної заяви без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України не є пропорційним легітимній меті забезпечення правової визначеності. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Зважаючи на необґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення поданої позовної заяви без розгляду, колегія суддів зазначає про наявність підстав скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Отже, апеляційна скарга є такою, що підлягає задоволенню. Керуючись статтями 241, 242, 286, 310, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 13 лютого 2023 року скасувати. Справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Cуддя-доповідач С.Б. Шелест Судді О.Є. Пилипенко Л.Т. Черпіцька