Постанова 4855 № 640/38246/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/38246/21 Суддя першої інстанції: Арсірій Р.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 квітня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т., секретаря Височанської Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2022, - У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 30.11.2021 №315912. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що є власником транспортного засобу, проте в спірних правовідносинах не є перевізником, до якого за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Також наголошує, що його не було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2022 позов задоволено. Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що судом першої інстанції надана помилкова правова оцінка спірним правовідносинам. Відзиву на апеляційну скаргу не подано. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав. Судом установлено, що 28.10.2021 о 17 год. 01 хв. на а/д М-01 124 км працівниками Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки MAN модель TGX 18.480 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 , з напівпричіпом марки KRONE модель SDP 27 реєстраційний номер НОМЕР_3 , який перебував під керуванням водія ОСОБА_2 , щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якого складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здвійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28.10.2021 №299843 (далі - Акт перевірки). Згідно з Актом перевірки встановлено перевищення визначених законодавством нормативно-вагових параметрів, а саме, перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень на строєну вісь на 5,63 % (23240 кг), чим порушено вимоги п. 22.5 Правил дорожнього руху України, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевищення встановлених законодавством габаритів вагових норм від 5% до 10 % включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу. На підставі Акту перевірки Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято постанову від 30.11.2021 №315912, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 8500,00 грн. Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушена процедура прийняття постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно ОСОБА_1 , а також не доведено порушення останнім законодавства про автомобільний транспорт. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Згідно з ч. 14 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Абзацом 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що суб`єктом відповідальності за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є автомобільний перевізник, тобто, в розумінні вимог ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником спірного транспортного засобу, проте 18.02.2020 такий передано в оренду ТОВ «Стріт Компані» за договором оренди транспортних засобів, зареєстрованим у реєстрі за №285. Крім того згідно з наданою позивачем товарно-транспортною накладною №1 від 28.10.2021 в межах спірних перевезень замовником виступав ТОВ «Кернел Трейд», вантажовідправником - ФГ «Зерно Чернігівщини», автомобільним перевізником - ТОВ «Стріт Компані», водій ОСОБА_2 , автомобіль MAN модель TGX 18.480 реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричіп марки KRONE модель SDP 27 реєстраційний номер НОМЕР_3 . Отже, як правильно встановив суд першої інстанції, ОСОБА_1 у спірних правовідносинах не мав статус автомобільного перевізника, а тому не може бути суб`єктом відповідальності, передбаченої абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.08.2019 у справі №806/1450/16. Водночас процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567). Згідно з п. 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком

3. Відповідно до п. 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Пунктом 26 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (п. 27 Порядку №1567). З аналізу вказаних вище правових норм слідує, що на орган державного контролю покладено обов`язок повідомити уповноважену особу суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення законодавства одним із способів: під розписку або рекомендованим листом із повідомленням. Справа розглядається за участю уповноваженої особи суб`єкта господарювання, за виключенням випадку, коли уповноважена особа, яка належним чином повідомлена про дату і час розгляду справи, не з`явилася. У матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача або уповноваженої ним особи про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Водночас наданий відповідачем реєстр поштових відправлень не є належним доказом надсилання позивачу такого повідомлення, оскільки не містить відповідних відміток поштового органу. Отже, відповідачем не доведено виконання свого обов`язку щодо належного та своєчасного інформування позивача про час та місце розгляду справи, чим позивача було позбавлено права на участь у розгляді справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбаченого п. 26 Порядку №1567. Суд зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення. Указана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18. Зважаючи на викладене в сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність постанови відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу від 30.11.2021 №315912 та необхідність її скасування. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що місцевий суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 33, 34, 139, 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.06.2022 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Я.Б. Глущенко Судді О.Є. Пилипенко Л.Т. Черпіцька