Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/4608/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2023 р. Справа № 520/4608/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2022, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/4608/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, в якому просив суд: - скасувати наказ №173 від 30.03.2022 Головного управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про звільнення зі служби сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 пожежника - рятувальника 55-ДПРЧ смт. Сахновщина; - поновити ОСОБА_1 на посаді пожежника - рятувальника 55-ДПРЧ смт. Сахновщина; - стягнути з Головного управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 30.03.2022 по день фактичного поновлення на посаді; - стягнути з Головного управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на користь ОСОБА_1 за заподіяну йому моральну шкоду незаконними діями в розмірі сто тисяч гривень; - судові витрати покласти на відповідача; - стягнути з Головного управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані з наданням останньому правової допомоги згідно остаточного розрахунку. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що наказ № 173 від 30.03.2022 Головного управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про звільнення зі служби сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 пожежника - рятувальника 55-ДПРЧ смт. Сахновщина є протиправним та таким, що винесений з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню. Зауважив, що винесений наказ № 173 від 30.03.2022 «Про накладення дисциплінарного стягнення» на ОСОБА_1 прийнятий на підставі службової перевірки, яка проведена не об`єктивно та не всесторонньо, без встановлення обставин подій. Так, під час перевірки не направлено відповідні листи до відділу поліції на підтвердження чи спростування встановлених фактів дорожньо-транспортної пригоди в березні 2022 за участю ОСОБА_1 , невстановлений точний час події, не встановлено чи було взагалі ДТП за участю ОСОБА_1 , чи керував він автомобілем 15.03.2022 близько 20.00 годині, чи знаходився він взагалі в стані алкогольного сп`яніння, чи складалися відповідні протоколи відділом поліції, не встановлено потерпілих, якщо ДТП мало місце, адже в заяві ОСОБА_2 зазначено, що начебто в результаті ДТП пошкоджено огорожу лікарні. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Відповідно до п. 3 ч. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 06.07.2021 наказом Головного управління за № 274 о/с позивача було призначено на посаду пожежний-рятувальник 55 ДПРЧ 7 ДПРЗ у званні сержанта служби цивільного захисту. 15.03.2022 о 21.00 до заступника начальника управління - начальника ВНЗС Красноградського РУ Головного управління зателефонував представник територіальної оборони смт. Сахновщина ОСОБА_3 , та повідомив, що співробітник 55 ДПРЧ 7 ДПРЗ ОСОБА_1 скоїв ДТП в смт. Сахновщина 15.03.2022 близько 20.00 год., а саме під час встановленої в селищі комендантської години позивач зіткнувся на автомобілі ВАЗ-2105 (2107) світлого кольору з огорожею Сахновщинської поліклініки, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (маючи всі ознаки). Після чого, позивача зі своїм пасажиром територіальна оборона попросила залишити свій автомобіль на місці події та повернутися до своїх домівок. Це прохання було з їх боку виконано але через деякий час останні повернулися й забрали покинутий автомобіль, та під час руху повторно були зупиненні представниками територіальної оборони біля свого будинку, за адресою: АДРЕСА_1 . На дану подію було здійснено виїзд заступником начальника управління - начальника ВНЗС Красноградського РУ Головного управління Вадимом Козубом, який також пересвідчився, що позивач знаходився в стані алкогольного сп`яніння, та вів себе зухвало з представниками територіальної оборони, додатково свідком також став сусід ОСОБА_4 . 16.03.2022 до 55 ДПРЧ 7 ДПРЗ надійшла заява від ОСОБА_5 відносно даних подій, якими він став свідком. 16.03.2022 наказом 7 ДПРЗ Головного управління за № 59 було призначено службове розслідування відносно позивача та подій які мали місце 15.03.2022. Так за результатом службового розслідування, було відібрано пояснення від позивача якими він дійсно підтвердив, що 15.03.2022 перебував поза службою, вживав спиртні напої з товаришем, після чого вони вирушили додому на автомобілі. Також службовим розслідуванням встановлено, що після їх затримання в першому разі представниками територіальної оборони їх було доставлено до місцевого відділу поліції, де після з`ясування обставин їх було відпущено до дому. Як потім в процесі розслідування стало відомо, керівництвом підрозділу в телефонній розмові з відділом поліції № 1 Красноградського РВП було встановлено, що позивача до поліції не доправляли, заяв постраждалих в результаті інциденту не виявлено, збитків майну третіх осіб не було завдано, складання адміністративного протоколу чи інших процесуальних дій з боку поліції щодо інциденту за участю позивача не було. Також судом встановлено, що під час службового розслідування з позивачем було проведено бесіду, та взято пояснення, відповідно до яких, свою провину визнав в порушенні керівних документів з його боку. 30.03.2022 наказом Головного управління за № 173 позивача було притягнено до дисциплінарної відповідальності, та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді - звільнення зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту. Не погодившись із наказом № 173 від 30.03.2022, позивач звернувся з даним позовом до суду. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивачем було допущено порушення службової дисципліни, невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань, в результаті чого дану особу притягнено до дисциплінарної відповідальності, службове розслідування було проведено відповідно до вимог чинного законодавства, а отже наказ №173 від 30.03.2022 Головного управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про звільнення зі служби сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 пожежника - рятувальника 55-ДПРЧ смт. Махновщина винесено у відповідності до вимог чинного законодавств України. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності. Статтею 101 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що служба цивільного захисту це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України. На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 п. № 593 «Про затвердження Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов КМУ» затверджено Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (далі - Положення № 593). Згідно пунктів 28, 29 Положення № 593 особи рядового і начальницького складу користуються правами і виконують службові обов`язки відповідно до законодавства та цього Положення. Особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту. Відповідно до пункту 31 Положення № 593 особи рядового і начальницького складу зобов`язані: чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов`язки; проходити службу цивільного захисту в тих органах і підрозділах цивільного захисту і в тих місцях, де це викликано інтересами служби; додержуватися норм професійної та службової етики; зупинити членство в політичних партіях, організаціях чи рухах на період проходження служи цивільного захисту; додержуватися вимог антикорупційного законодавства; додержуватися законодавства з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання і протидії дискримінації, насильству за ознаками статі та сексуальним домаганням; берегти та підтримувати у належному стані передані їм у користування майно і техніку; постійно підвищувати рівень професійних знань, удосконалювати свою майстерність; виявляти повагу до колег по службі, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; щороку проходити комплексний медичний огляд, а у разі потреби - цільовий медичний огляд, психофізіологічне обстеження і тестування. У разі прийняття рішення про переміщення по службі в іншу місцевість, призначення на іншу посаду за станом здоров`я або надання відпустки у зв`язку з хворобою - проходити медичну комісію за місцем медичного обліку; сприяти підтриманню порядку і дисципліни; звертатись із службових питань до свого безпосереднього керівника (начальника) і з його дозволу - до старшого прямого керівника (начальника), з особистих питань - до свого безпосереднього керівника (начальника), а у разі, коли він нездатний їх вирішити, - до старшого прямого керівника (начальника); доповідати своєму безпосередньому керівникові (начальникові) про події та обставини, що стосуються виконання службових обов`язків, а також про зроблені їм іншими керівниками (начальниками) зауваження; додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, підвищувати повсякденно фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок; своєчасно подавати відомості про себе, що мають значення для проходження служби цивільного захисту (зміна місця проживання, здобуття освіти, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності тощо); повідомляти безпосередньому керівникові (начальникові) про місце свого перебування під час відпустки та у разі відсутності на службі з інших поважних причин (перебування на лікарняному тощо); з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час. Особи начальницького складу зобов`язані дотримуватися вимог та обмежень, установлених Законом України Про запобігання корупції. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 п. № 593 «Про затвердження Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов КМУ» затверджено єдиний зразок контракту про проходження служби цивільного захисту (Додаток № 1). Суд зазначає, що факт укладання позивачем з відповідачем контракту за формою, визначеною у додатку № 1 зазначеної Постанови, сторонами не заперечується. Так, відповідно до п. 1 Контракту позивач ознайомлений із законами та іншими нормативно правовими актами, які регулюють порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, і добровільно бере на себе зобов`язання додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати вимоги Присяги служби цивільного захисту, статутів, наказів чи розпорядження керівників (начальників), свої службові обов`язки, підвищувати свою професійну майстерність, досягати позитивних результатів з фізичної підготовки. Тобто, позивач під час прийняття на службу взяв на себе відповідні зобов`язання, яких повинен був дотримуватися під час проходження служби. Законом України "Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту" від 05.03.2009 № 1068-VI затверджено Дисциплінарний статут служби цивільного захисту (надалі - Статут). Згідно Статуту, службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - контракт) (п. 1 Статуту). Службова дисципліна ґрунтується на усвідомленні особами рядового і начальницького складу своїх службових обов`язків та вірності Присязі, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону (далі - Присяга) (п. 2 Статуту). Службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби: виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; захищати життя, здоров`я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій; бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань; постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень; додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов`язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій; поважати людську гідність і бути готовим у будь-який час надати допомогу людям; сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; зберігати державну таємницю та іншу охоронювану законом інформацію; берегти та підтримувати в належному стані передані їй у користування майно і техніку (п. 3 Статуту). Особи рядового і начальницького складу зобов`язані з гідністю та честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у додержанні етичних норм поведінки, утримуватися від порушень громадського порядку (п. 4 Статуту). Порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням (п.6 Статуту). За зразкове виконання службових обов`язків особи рядового і начальницького складу підлягають заохоченню, а за порушення службової дисципліни - несуть дисциплінарну відповідальність згідно із цим Статутом, а також цивільну, матеріальну, адміністративну, кримінальну відповідальність згідно із законом (п. 7 Статуту). Порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту (п. 8 Статуту). Начальник зобов`язаний підтримувати високий рівень службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту, вимагати від підлеглих її додержання, не залишати поза увагою жодного факту вчинення дисциплінарного правопорушення, у повному обсязі використовувати надані йому права, правильно застосовувати заходи дисциплінарного впливу (п. 24 Статуту). Старший прямий начальник може застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення, визначені цим Статутом, права на застосування та накладення яких надано молодшим начальникам (п. 30 Статуту). Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту має право застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення, визначені цим Статутом, у повному обсязі (п. 31 Статуту). Начальники, які є заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, керівниками його структурних підрозділів та територіальних органів управління, підрозділів цивільного захисту, та інші прямі начальники стосовно підлеглих мають право застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення згідно із цим Статутом в обсязі, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту (п. 32 Статуту). Грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, а саме: невихід на службу без поважних причин; порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня; вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп`яніння; порушення статутних правил несення служби; втрата службового посвідчення, службових документів; невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров`ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам; самовільне відлучення курсантів (слухачів) з розташування навчального закладу; невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним, педагогічним складом, ад`юнктами, докторантами; вчинення інших дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні службових обов`язків, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту (п. 58 Статуту). До діянь, що є порушеннями службової дисципліни, також належать: порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту; брутальне або зневажливе ставлення до громадян, приниження їх честі та гідності під час виконання службових обов`язків; приховування або недостовірне надання відомостей про себе, що мають значення для проходження служби (зміна місця проживання, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності); інші діяння, визнані порушеннями службової дисципліни законом та цим Статутом (п. 59 Статуту). Відповідно до п. 68 Статуту на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність. Згідно пунктів 75-85 Статуту на осіб рядового і начальницького складу, які порушили службову дисципліну, можуть бути накладені лише визначені цим Статутом дисциплінарні стягнення, що відповідають ступеню вини особи. Відповідальність особи має індивідуальний характер. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо. Дисциплінарні стягнення у вигляді зауваження, позачергового призначення в наряд на службу (за винятком призначення до складу варти або черговим підрозділу), позбавлення чергового звільнення з розташування навчального закладу (підрозділу) можуть накладатися відданим усно або виданим письмово наказом. Інші види дисциплінарних стягнень, передбачені пунктами 68-70 цього Статуту, на осіб рядового і начальницького складу накладаються виданим письмово наказом. Дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність застосовується одноразово. Звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту або через службову невідповідність є крайнім заходом дисциплінарного впливу і може застосовуватися у разі, якщо раніше вжиті заходи дисциплінарного впливу не дали позитивних результатів або якщо вчинене дисциплінарне правопорушення не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту. Накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт. Накладення дисциплінарного стягнення на особу, яка перебуває у стані сп`яніння, а також одержання від неї письмових пояснень мають бути відкладені до її протверезіння. Прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди. Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Порядок проведення службового розслідування визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту. Як свідчать матеріали справи 06.07.2021 наказом Головного управління за № 274 о/с позивача було призначено на посаду пожежний рятувальник 55 ДПРЧ 7 ДПРЗ у званні сержанта служби цивільного захисту. 16.03.2022 начальнику 55 ДПРЧ 7 ДПРЗ Євгену Палюху надійшла заява від громадянина ОСОБА_6 про те, що сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 , пожежний-рятувальник 55 ДПРЧ 7 ДПРЗ, скоїв ДТП в м. Сахновщина 15.03.2022 близько 22-00 години, а саме під час встановленої в селищі комендантської години він зіткнувся на автомобілі ВАЗ-2105 (2107), світлого кольору, з огорожею Сахновщинської поліклініки. Зі слів заявника ОСОБА_7 був у стані алкогольного сп`яніння (а.с. 56). Наказом (з основної діяльності) № 59 від 16.03.2022 7 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Харківській області було призначено службове розслідування по факту вживання алкоголю, порушення правил безпеки та дорожнього руху, сержантом служби цивільного захисту ОСОБА_8 , пожежним-рятувальником 55 ДПРЧ 7 ДПРЗ, у період оголошення воєнного стану та під час посиленого варіанту несення служби (а.с. 65-66). Для проведення службового розслідування визначено комісію з проведення службового розслідування: голова комісії начальник 55 ДПРЧ 7 ДПРЗ ОСОБА_9 , члени комісії: начальник караулу 55 ДПРЧ 7 ДПРЗ ОСОБА_10 , начальник караулу 55 ДПРЧ 7 ДПРЗ ОСОБА_11 (а.с. 67). За результатами службового розслідування було складено висновок службового розслідування, затверджений Начальником 7 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Харківській області ОСОБА_12 19.03.2022 (а.с. 70-74). Так, в ході службового розслідування було встановлено, що згідно пояснень ОСОБА_13 він дійсно, 15 березня 2022 року, перебуваючи поза службою, вживав спиртні напої з товаришем, після чого вони вирушили додому на автомобілі. Під час руху втратили керування та вдарилися в паркан. До них під`їхали добровольці територіальної оборони та доправили їх до відділу поліції, де після з`ясування обставин, ОСОБА_14 з товаришем було направлено додому (а.с. 59). Також встановлено, що керівництвом підрозділу в телефонній розмові з відділом поліції № 1 Красноградського РВП було встановлено, що ОСОБА_13 до поліції не доправляли, заяв постраждалих в результаті інциденту не виявлено, збитків майну третіх осіб не було завдано, складання адміністративного протоколу чи інших процесуальних дій з боку поліції щодо інциденту за участю ОСОБА_13 - не було. Згідно заяви громадянина ОСОБА_6 від 16.03.2022 року, він став свідком того як сержант служби, цивільного захисту ОСОБА_1 , пожежний-рятувальник 55 ДПРЧ 7 ДПРЗ, скоїв ДТП в с. Сахновщина 15.03.2022 близько 20-00 години, саме під час встановленої в селищі комендантської години він зіткнувся на автомобілі ВАЗ-2105 (2107), світлого кольору, з огорожею Сахновщинської поліклініки. Зі слів заявника ОСОБА_7 був у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_4 зробив зауваження пасажирам автомобіля та запропонував їм піти пішки додому. Вони залишили авто і пішли, проте, через кілька годин повернулися і забрали автомобіль. Виходячи з вищевикладеного, з`ясовано, що ОСОБА_7 дійсно вживав алкоголь поза службою, що привело до порушення ним правил безпеки та правил дорожнього руху, він був не готовий до дій за призначенням у разі виклику його до підрозділу за потреби. Зважаючи, на встановлений в країні воєнний стан та вказівки керівництва Головного управління щодо встановлення посиленого варіанту несення служби, забезпечення готовності особового складу до дій за призначенням, комісія дійшла висновку, що ОСОБА_7 не виконує накази та розпорядження керівництва підрозділу, Головного управління. Проте, ОСОБА_7 провину свою визнає та в подальшому зобов`язується не допускати таких випадків. Комісією було враховано характеристику позивача (зокрема наявність або відсутність в особи, винної в учиненні порушення службової дисципліни, діючих дисциплінарних стягнень та про осіб, дії та бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам): пожежний-рятувальник 55 ДПРЧ 7 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Харківській області сержант служби захисту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , освіта середня Сахновщинська ЗОШ ступенів №1 Сахновщинської районної ради Харківської області, рік закінчення - 1998, на службі з жовтня 2001 року на посаді з червня 2021 року у спеціальному званні з січня 2008 року. Згідно службової характеристики за період проходження служби на посаді пожежного-рятувальника 55 ДПРЧ 7 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Харківській області ОСОБА_1 останнім часом веде себе негативно. До виконання службових обов`язків ставиться задовільно, поставлені завдання виконує не в повному обсязі, в позаслужбовий час поводить себе негідно - вживає алкоголь та порушує правила власної безпеки, правила дорожнього руху. Нормативні документи знає посередньо, свої знання в практичній діяльності використовує задовільно. Невимогливий до себе, нездатний працювати над усуненням недоліків. Має низький рівень теоретичної та фізичної підготовки. При спілкуванні з громадянами та співробітниками проявляє байдужість. Усувається від активної участі у громадському житті частини, втратив авторитет серед співробітників частини. Державною мовою володіє добре. Розведений, батько-одинак. Мають випадки негідної поведінки у побуті. Зовнішній вигляд неохайний, часто не дотримується встановлених правил носіння форми одягу. Має дисциплінарне стягнення, накладене наказом начальника Головного управління від 01.11.2021 року № 418 у вигляді «зауваження» через самовільне відлучення з розташування навчального закладу. Проте, ОСОБА_7 належних висновків не робить, продовжує грубо порушувати службову дисципліну (а.с. 60). Під час бесіди в присутності начальника 55 ДПРЧ 7 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Харківській області майора служби цивільного захисту ОСОБА_15 та начальника караулу 55 ДПРЧ 7 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Харківській області капітана служби цивільного захисту ОСОБА_16 , пожежний-рятувальник 55 ДПРЧ 7 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Харківській області сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 провину визнав та зі встановленим порушенням погодився, зобов`язався виправитися, в подальшому діяти згідно керівних документів та не допускати подібних випадків (а.с. 69). Комісія зазначила, що причиною вчинення даного проступку пожежним-рятувальником 55 ДПРЧ 7 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Харківській області сержантом служби цивільного захисту ОСОБА_1 стала його особиста недисциплінованість та безвідповідальність. Своїми діями пожежний-рятувальник 55 ДПРЧ 7 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Харківській області сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 порушив: - вимоги п.58 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту затвердженого Законом України від 5 березня 2009 року № 1068-VI, - «невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на органи чи підрозділ цивільного захисту завдань». Заперечення, заяви та клопотання особи рядового або начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, мотиви ї відхилення чи підстави для задоволення: заперечень не надходило. Обставини, причини, умови та наслідки вчиненого особою рядового чи начальницького складу порушення службової дисципліни, рівень заподіяної шкоди та негативного впливу, наявність вини особи (осіб рядового або начальницького складу), обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного: обставинами таких дій - є вживання алкоголю поза службою. Причиною - є особиста безвідповідальність, недисциплінованість. Внаслідок такої поведінки, можна зробити висновок, що ОСОБА_7 не гідно поводить себе поза службою в органах і підрозділах ДСНС України, не виконує наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням підрозділу під час воєнного стану в країні. Провину свою повністю визнає та зобов 'язується не повторювати таких випадків. У резолютивній частині Висновку службового розслідування зазначено: факт негідної поведінки поза службою, а саме: вживання алкоголю, нехтування правилами безпеки та правилами дорожнього руху, невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням підрозділу, пожежним-рятувальником 55 ДПРЧ 7 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Харківській області сержантом служби цивільного захисту ОСОБА_1 - підтвердився. Вирішено: клопотати перед керівництвом Головного управління щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_13 пожежного-рятувальника 55 ДПРЧ 7 ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Харківській області, у вигляді попередження про неповну службову відповідальність. 30.03.2022 наказом (по особовому складу) ГУ ДСНС України у Харківській області за № 173 за неналежне виконання службових обов`язків позивача було притягнено до дисциплінарної відповідальності, та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді - звільнення зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту (а.с. 19). Отже, позивача було звільнено зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту. Згідно п.п. 5) п. 68 Статуту на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: звільнення зі служби у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність. При цьому, судова колегія також приймає до уваги, що відповідно до п. 58 Статуту вчинення інших дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні службових обов`язків, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту вважається грубим дисциплінарним проступком. Колегія суддів не приймає до уваги твердження позивача про те, що пояснення від 16.03.2022 року від імені ОСОБА_17 ніким не підписано, лише стоїть підпис, щодо роз`яснення йому ст. 63 Конституції України, з огляду на наступне. Дійсно у спірних поясненнях підпис позивача є лише під графою "З вимогами статті 63 Конституції України (зокрема особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом) ознайомлений". При цьому, суд звертає увагу на те, що позивачем не заперечується сам текст наданих пояснень, правдивість таких пояснень та наданих зобов`язань не вчиняти таких випадків в подальшому (а.с. 59). Крім того, аркуш-бесіда від 18.03.2022, в якому, зокрема, зазначено аналогічне: ОСОБА_7 із зазначеним порушенням згоден, зобов`язується виправитися, в подальшому діяти згідно керівних документів та не допускати подібних випадків, підписаний особисто позивачем без зауважень (а.с. 69). Доказів зворотного позивачем не надано. Таким чином, суд приходить до висновку, що хоча саме пояснення і не підписано ОСОБА_1 але його зміст позивачем не спростовується та не оскаржується, відповідач мав правові підстави для врахування його під час службового розслідування та під час прийняття оскарженого наказу. Колегія суддів вважає хибними доводи апеляційної скарги про те, що у висновку службового розслідування комісія пропонує (рекомендує) начальнику ГУ притягнути позивача до відповідальності, та накласти дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, а не у вигляді звільнення зі служби, оскільки за результатами проведеного службового розслідування комісія висловлює свої пропозиції щодо застосування до осіб рядового або начальницького складу дисциплінарних стягнень, і такі пропозиції носять рекомендаційний характер для начальника Головного управління. З урахуванням встановлених в ході службового розслідування обставин, висновку комісії про підтвердження або спростування підстав для його призначення, враховуючи обставини, причини, умови та наслідки вчиненого особою порушення службової дисципліни, наявність вини, обставин, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного в сукупності, Начальник або Старший начальник накладає дисциплінарне стягнення, яке відповідає тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення, відповідно до повноважень, передбачених Статутом та Інструкцією. Колегія суддів також вважає безпідставним твердження позивача, що відповідачем не в повному обсязі проведено службове розслідування, а висновки є безпідставними, оскільки всі факти встановлені та зафіксовані лише у висновку службового розслідування за відсутності наявності офіційного оформлення даного інциденту з боку органів поліції, оскільки положення Статуту не перешкоджають відповідачу вчиняти дії щодо притягнення винної особи до дисциплінарної відповідальності за відсутності в матеріалах службового розслідування офіційного оформлення інциденту з боку органів поліції. Крім того, судом встановлено, що Наказом (по особовому складу) ГУ ДСНС України у Харківській області № 418 від 01.11.2021 сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення за не вихід на службу без поважних причин. Відповідно до п. 64 Статуту дисциплінарні стягнення, накладені на осіб рядового і начальницького складу письмовим наказом, діють протягом року з дня видання наказу про накладення дисциплінарного стягнення, а накладені усно - протягом одного місяця з дня його накладення. Тобто, на дату звільнення зі служби позивач мав не зняте дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження. Щодо твердження позивача, що він не знає про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження, дане твердження суд вважає безпідставним, оскільки позивач ознайомлювався з аркушем бесіди та з наказом про призначення відносного нього службового розслідування, надавав пояснення по даному інциденту (а.с. 43, 47, 49-50, 52). Щодо посилання позивача на ту обставину, що наказ від 01.11.2021 за №418 винесено з порушенням норм чинного законодавства, то вказане твердження суд не приймає до увагу, оскільки наказ не є предметом судового розгляду у даній справі. Відповідно до ст. 80 Статуту звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту або через службову невідповідальність є крайнім заходом дисциплінарного впливу і може застосовуватися у разі, якщо раніше вжиті заходи дисциплінарного впливу не дали позитивних результатів або якщо вчинене дисциплінарне порушення не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем було допущено порушення службової дисципліни (не виконання наказів та розпоряджень керівництва підрозділу, Головного управління, що призвело до неготовності до дій за призначенням в умовах встановленого в країні воєнного стану та забезпечення готовності особового складу за призначенням), в результаті чого дану особу притягнено до дисциплінарної відповідальності. Службове розслідування було проведено відповідно до вимог чинного законодавства, дисциплінарне стягнення, відповідає ступеню вини особи, а отже наказ № 173 від 30.03.2022 Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про звільнення зі служби сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 пожежника - рятувальника 55-ДПРЧ смт. Махновщина винесено у відповідності до вимог чинного законодавства України. Таким чином, позовні вимоги про скасування спірного наказу є незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Інші вимоги про поновлення посаді, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, заподіяної незаконними діями є похідними від вимоги визнати протиправним та скасувати наказ №173 від 30.03.2022 Головного управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, а отже є такими, що також не підлягають задоволенню. Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 року по справі № 520/4608/22 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено. З урахуванням того, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, колегія суддів вважає, що відсутні в розумінні ст.139 КАС України правові підстави для розподілу судових витрат (в т.ч. витрат на професійну правничу правову допомогу) по даній справі. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 по справі № 520/4608/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко