LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова КЦС ВС758/5493/17

від 30.03.2023 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», яка підписана представником Гусєвим Павлом Володимировичем, залишити без задоволення.

Постанова Іменем України 30 березня 2023 року м. Київ справа № 758/5493/17 провадження № 61-500св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М., учасники справи: позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС», відповідач - ОСОБА_1 , розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», яка підписана представником Гусєвим Павлом Володимировичем, на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 14 липня 2021 року у складі судді Ларіонової Н. М. та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Вербової І. М., Нежури В. А., Історія справи Короткий зміст позовних вимог У квітні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА «Страхування» (далі - ПрАТ «СК «АХА «Страхування», страхова компанія), яке змінило назву на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (далі - ПрАТ «СК «АРКС») звернулось з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 14 липня 2021 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року, позов ПрАТ «СК «АРКС» (попередня назва - ПрАТ «СК «АХА Страхування») до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди в порядку регресу залишено без розгляду. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач повторно не з`явився в судове засідання та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, Суд першої інстанції зробив висновок, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки позивач повторно не з`явився в судове засідання та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги У січні 2023 року ПрАТ «СК «АРКС» подало касаційну за підписом представника Гусєва П. В., у якій просили ухвалу Подільського районного суду М. Києва від 14 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що: судом першої інстанції було відкрито провадження 22 травня 2017 року. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 13 листопада 2017 року прийнято та призначено справу до судового розгляду після внесення змін до ЦПК. Судом порушено норми підпункту 9 пункту першого розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, оскільки не проведені дії щодо встановлення, за якими правилами буде розглядатися справа; аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 (№ 61-14373св19). Рух справи у суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 758/5493/17, витребувано справу з суду першої інстанції. У січні 2023 року матеріали цивільної справи № 758/5493/17 надійшли до Верховного Суду. Межі та підстави касаційного перегляду Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України). В ухвалі Верховного Суду від 13 січня 2023 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права). Позиція Верховного Суду На підставі частин першої та другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. За правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. У справі, що переглядається, ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 22 травня 2017 року у справі за позовом страхової компанії відкрито провадження та призначено судове засідання на 15 червня 2017 року (т. 1 а. с. 85). Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 758/5493/17 передано судді Ларіонової Н. М. у зв`язку із звільнення судді ОСОБА_2 з посади (т. 1 а. с. 100). Ухвалою Подільського районного суду від 13 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду на 19 лютого 2018 року о 12-30 год. (т. 1 а. с. 101). В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався. 16 вересня 2020 року до суду надійшло клопотання від представника ПрАТ «СК «АРКС» Сергутіна В. А. про перенесення розгляду справи, призначеного на 16 вересня 2020 року (т. 1 а. с. 185). 16 вересня 2020 року справу відкладено на 10 березня 2021 року (т. 1 а.с. 187). Страховій компанії направлено судову повістку на 10 березня 2021 року о 14- 00 год., яка була отримана 01 березня 2021 року (т. 1 а.с. 188, 189). 10 березня 2021 року справу було відкладено на 14 липня 2021 року о 16-00 год. Страховій компанії направлено судову повістку на 14 липня 2021 року о 16-00 год., яка була отримана 05 липня 2021 року (т. 1 а.с. 206, 215). Встановивши, що позивач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з`явився в судове засідання (10 березня 2021 року та 14 липня 2021 року), позивачем не надано заяв та доказів на підтвердження обставин, які перешкоджають явці в судове засідання, суди першої та апеляційної інстанцій зробили правильний висновок про наявність підстав для залишення позову без розгляду. Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги, стосовно того, що суди не застосували правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 (№ 61-14373св19), в якій зазначено, що залишення позовної заяви без розгляду згідно пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання. Аналіз матеріалів свідчить, що належним чином повідомлений позивач не з`явився повторно саме в судове засідання, яке було призначено на 14 липня 2021 року. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що ухвалу суду першої інстанції в незміненій частині та постанова суду апеляційної інстанції в оскарженій частині прийняті без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», яка підписана представником Гусєвим Павлом Володимировичем, залишити без задоволення. Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 14 липня 2021 та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: І. О. Дундар Н. О. Антоненко М. М. Русинчук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»