Ухвала КГС ВС № 906/1330/21

УХВАЛА 31 березня 2023 року м. Київ cправа № 906/1330/21 Верховний Суд у складі палати Касаційного господарського суду для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів: Кондратова І.Д.- головуючий, суддів: Бакуліна С.В., Баранець О.М., Губенко Н.М., Кібенко О. Р., Кролевець О.А., Студенець В.І. перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 906/1330/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області (суддя - Соловей Л.А.) від 20.09.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий - Олексюк Г.Є., судді - Мельник О.В., Гудак А.В.) від 23.11.2022 у справі за позовом ОСОБА_1 до Релігійної громади Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) про визнання недійсним протоколу загальних зборів, визнання недійсним статуту. ВСТАНОВИВ:

1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 (далі - керівник Релігійної організації УПЦ) звернувся до Господарського суду Житомирської області із позовом до Релігійної громади "Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)" (далі - Релігійна громада ПЦУ) про визнання недійсним протоколу № 2 загальних зборів Релігійної громади УПЦ від 06.07.2019; визнання недійсним статуту Релігійної громади ПЦУ у новій редакції.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що загальні збори були скликані неуповноваженими особами, без повідомлення позивача - настоятеля релігійної організації Української православної церкви Свято-Покровського храму та дійсних її членів, а рішення про зміну підлеглості релігійної громади в організаційних та канонічних питаннях, внесення відповідних змін до статуту прийнято особами, які не були справжніми членами Релігійної організації УПЦ, оскільки їх не було включено до складу парафіяльних зборів Релігійної організації УПЦ.

3. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.09.2022, яке залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2022, в позові відмовлено.

4. Суд першої інстанції врахував висновки, що викладені у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у складі Верховного Суду у справі №598/157/15-ц, і відмовив в позові з підстав недоведеності порушення прав Релігійної організації УПЦ на сповідування своєї релігії в результаті реорганізації релігійної громади як юридичної особи, зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях та внесення відповідних змін до статуту, оскільки рішення про зміну канонічної належності зачіпає права виключно членів релігійної громади (постанова Верховного Суду від 24.02.2021 року у справі №233/3516/18-ц); на загальних зборах не приймалось рішення щодо порядку відвідування церкви, тому відсутні підстави вважати, що відбулось втручання у право позивача на свободу віросповідання; позивач не позбавлений права бути настоятелем релігійної громади із канонічною приналежністю УПЦ.

5. Суд відхилив аргументи позивача, що рішення приймалось неправомочними членами Релігійної організації УПЦ, оскільки: - законодавство не містить визначеної процедури прийняття в члени релігійної громади; - у статуті не врегульовано порядок та чіткі критерії щодо прийняття членів у релігійну громаду, а також порядок їх обліку та ведення реєстру, які б дали можливість чітко ідентифікувати реальну кількість членів релігійної громади; - позивач не надав докази та не довів, на якій підставі жителі села Калинівка, які прийшли на парафіяльні збори та прийняли оскаржуване рішення про зміну канонічного підпорядкування, не є парафіянами Релігійної організації УПЦ, настоятелем якої він був; - доказами у справі підтверджується різна кількість членів релігійної громади села Калинівка, що не означає членство в релігійній громаді виключно перелічених осіб; - на зборах 06.07.2019 були присутні 10 парафіян. На інших зборах 20.01.2019 були присутні 28 членів релігійної громади, що є більше від кількості членів релігійної організації, яка прийняла оскаржуване рішення про зміну підлеглості Релігійної громади у канонічних та організаційних питаннях шляхом входу до релігійного об`єднання - Православної Церкви України; - ні чинне законодавство України, ні статут церкви не визначають необхідну кількість присутніх на зборах від загальної кількості членів релігійної громади та не встановлюють умови (підстави) правомочності парафіяльних зборів.

6. Заперечення позивача щодо додатку до оскаржуваного протоколу (реєстр членів Релігійної організації УПЦ) суд не брав до уваги, оскільки не було доведено наявності ще однієї діючої релігійної громади на території села Калинівка.

7. Аргументи позивача, що загальні збори були скликані неуповноваженими особами, без повідомлення настоятеля - та дійсних членів релігійної громади, суд відхилив. Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації" від 23 квітня 1991 року № 987-XII (далі - Закон № 987-XII) не передбачає й не надає особливих повноважень скликання таких зборів священнослужителям. Відповідно, згода священнослужителя не є обов`язковою.

8. Суд дійшов висновку, що частина жителів села вирішила добровільно змінити канонічну приналежність, перейшовши до Православної Церкви України, чим висловили своє право на свободу віросповідування, необхідне у демократичному суспільстві. Реалізація права релігійної громади не може бути обмеженою особистими інтересами особи, яка не згідна із прийнятими рішеннями про канонічне підпорядкування релігійної громади. Натомість частина громади, що не згідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову релігійну громаду, укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).

9. Суд також відмовив у визнанні недійсним статуту Релігійної громади ПЦУ з підстав недоведеності його невідповідності вимогам чинного законодавства. 10. 10.12.2022 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

11. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суди внаслідок неправильного застосування норм статті 16 ЦК України, порушення норми частини четвертої статті 236 ГПК України, зробили помилковий висновок щодо не доведення порушення прав позивача. Суди не врахували висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 та постанові Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 924/173/22, щодо ефективності способу захисту (подібні висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18).

12. Також скаржник підставою касаційного оскарження визначає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України.

13. Скаржник вказує, що суди неправильно застосували норми статті 8 Закону № 987-XII, оскільки помилкового ототожнили поняття "територіальна" та "релігійна" громада, не врахували, що позивач, як керівник релігійної організації, та члени релігійної громади не були повідомлені про проведення загальних зборів, а оскаржуване рішення було прийнято не членами релігійної громади. На думку скаржника, правильним є застосування поняття релігійної громади, яке визначено Державною службою України з етнополітики та свободи совісті у відповідних рекомендаціях та роз`ясненнях. Висновок Верховного Суду з цього питання відсутній.

14. Ухвалою від 25.01.2023 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду відкрив касаційне провадження за цією касаційною скаргою.

15. Ухвалою Верховного Суду від 14.03.2023 (у складі колегії суддів: Кондратова І.Д. - головуючий, судді: Вронська Г.О., Губенко Н.М.) справу № 906/1330/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.09.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 передано на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, з огляду на необхідність відступити від висновків щодо застосування статті 8 Закону № 987-XII, які викладено у постанові Верховного Суду від 14.12.2022 року у справі №924/173/22, шляхом їх уточнення.

16. Так, у справі № 924/173/22, розглядаючи положення статуту, які регулюють питання членства, Верховний Суд вказав, що судами не встановлено порядку та чітких критеріїв щодо прийняття членів у релігійну громаду, а також порядку їх обліку та ведення реєстру, які б дали можливість ідентифікувати реальну кількість членів релігійної громади. Натомість умовами п. 2.5 статуту від 03.05.2018 встановлено, що до складу парафіяльних зборів належать священнослужителі, церковнослужителі, а також миряни-члени парафіяльних зборів, які досягли 18-річного віку, визнають обов`язковість статуту про управління УПЦ, регулярно беруть участь у богослужінні, сповідуються та причащаються, перебувають у канонічному послухові до настоятеля і не перебувають під забороною чи церковним судом, що забороняє повноцінну участь у богослужбовому житті.

17. У справі, що розглядається, аналогічні умови статуту. Суди також вказали на неможливість чітко ідентифікувати реальну кількість членів релігійної громади.

18. Верховний Суд у постанові від 14.12.2022 у справі № 924/173/22 зробив такі висновки щодо застосування статті 8 Закону № 987-XII: "Закон № 987-XII не містить жодного порядку обліку членів релігійних організацій. Особи, які так чи інакше беруть участь у житті релігійної громади, вважають себе належними до неї, не підпадають під обмеження, встановлені статутами (положеннями) релігійних громад, можуть бути членами релігійної громади. Будь-яка православна особа, яка є віруючою, відвідує церковні богослужіння і проживає у селі, може бути членом релігійної громади УПЦ".

19. Ураховуючи необхідність врахування висновків ЄСПЛ у справі "Свято-Михайлівська Парафія проти України", а також те, що Закон № 987-XII встановлює кількість членів релігійної громади, що необхідна для прийняття рішення про зміну підлеглості, колегія суддів вважає за необхідне відступити від вищенаведеного висновку Верховного Суду шляхом його уточнення (конкретизації).

20. Колегія суддів також врахувала, що в світлі пункту 2 статті 11 і так само статті 9 Конвенції, втручання може бути виправданим, якщо воно "встановлено законом" та здійснено "згідно закону", оскільки оскаржувані заходи повинні не тільки мати законодавче підґрунтя, але й передбачатися якісним законом, який має бути достатньо доступним та передбачуваним щодо наслідків його застосовування, тобто бути сформульованим у спосіб, який дає змогу кожній особі - у разі потреби, за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку (пункт 115 Рішення у справі "Свято-Михайлівська Парафія проти України" від 14 червня 2007 року).

21. У своїй практиці ЄСПЛ також визнає, що, якби чітко не було сформульовано положення законодавства, у будь-якій галузі права існує неминучий елемент судового тлумачення. Завжди існуватиме потреба у роз`ясненні нечітких норм або тих, які потребують пристосування до обставин, що змінюються. Хоча визначеність є вкрай необхідною, вона може спричиняти надмірну суворість, а закон повинен бути здатним відповідати обставинам, що змінюються. Таким чином, багато законів неминуче сформульовані у термінах, які тією чи іншою мірою є нечіткими, і чиє тлумачення та застосування є питаннями практики. Функція здійснення правосуддя, закріплена за судами, полягає саме у подоланні сумнівів щодо тлумачення, які залишаються (див. рішення у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії", заява № 14902/04, пункт 568, від 20 вересня 2011 року).

22. Беручи до уваги, що Закон № 987-XII виходить з автономії релігійних організацій (об`єднань) і їх безумовного права визначати порядок членства, але містить прогалину щодо порядку прийняття рішення про зміну підлеглості у разі відсутності у статуті положень, які регулюють питання членства (або їх неясності, не виконуваності, тощо), враховуючи також, що питання порядку зміни підлеглості стосується всіх релігійних організацій України, а не лише сторін у справі (УПЦ та ПЦУ), колегія суддів вважає за необхідне уточнити висновок Верховного Суду у постанові від 14.12.2022 № 924/173/22 щодо застосування статті 8 Закону № 987-XII з метою забезпечення правової визначеності та подолання сумнівів щодо тлумачення вимог чинного законодавства, які залишаються.

23. Відповідно до частини першої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.

24. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2023 автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 906/1330/21 визначено суд у складі: Кондратова І.Д.- головуючий, судді: Бакуліна С.В., Баранець О.М., Вронська Г.О., Губенко Н.М., Кібенко О. Р., Кролевець О.А., ОСОБА_2, Студенець В.І.

25. У зв`язку з увільненням судді ОСОБА_2 від роботи із призовом на військову службу по мобілізації та відрядженням судді Вронської Г.О. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 906/1330/21 визначено суд у складі: Кондратова І.Д.- головуючий, судді: Бакуліна С.В., Баранець О.М., Губенко Н.М., Кібенко О. Р., Кролевець О.А., Студенець В.І., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2023. Керуючись статтями 232, 234, 235, 302 ГПК України, Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав і цінних паперів Касаційного господарського суду, У Х В А Л И В:

1. Прийняти справу № 906/1330/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.09.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 до провадження.

2. Здійснити перегляд рішення Господарського суду Житомирської області від 20.09.2022 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2022 у справі № 906/1330/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 в судовому засіданні 23 травня 2023 року о 10:30 год у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань №203.

3. Явка представників учасників справи не є обов`язковою. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуючий І. Кондратова Судді С. Бакуліна О. Баранець Н. Губенко О. Кібенко О. Кролевець В. Студенець До уваги учасників судового процесу! Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін. Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу: - максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України; - за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд. Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису на електронну адресу суду (kgs@supreme.court.gov.ua) або використати для цього підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд". Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога": - після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва; - розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою; - найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька,2 (2-ий під`їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна"; - до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду; - якщо за об`єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Касаційний господарський суд