Постанова Львівський апеляційний суд № 463/5015/22

Справа № 463/5015/22 Головуючий у 1 інстанції: Грицко Р.Р. Провадження № 33/811/500/23 Доповідач в 2-й інстанції: Стельмах І. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Стельмаха І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Гарасиміва Б.І. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Личаківського районного суду м. Львова від 19 липня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, в с т а н о в и в : Постановою судді Личаківського районного суду м. Львова від 19 липня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. 29 березня 2023 року захисник Гарасимів Б.І. подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді Личаківського районного суду м. Львова від 19 липня 2022 року, в яких просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову судді та винести нову постанову, якою закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. У поданому клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження захисник Гарасимів Б.І. вказує, що 28.11.2022 до нього за правовою допомогою звернувся ОСОБА_1 у зв`язку із поданням позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної ДТП. Також зазначає, що 27.12.2022 ОСОБА_1 звертався до УПП у Львівській області з проханням скласти протокол про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_2 , але отримав відповідь, що для встановлення наявності чи відсутності вини водія ОСОБА_2 , необхідні спеціальні знання. У зв`язку з цим 13.01.2023 ним було подано звернення до Львівського НДІСЕ про залучення експерта для проведення судової автотехнічної експертизи, яка не була проведена через відсутність експерта. Тому 15.02.2023 було подано аналогічне клопотання до НДЕКЦ, та 27.03.2023 отримано висновок експерта №СЕ-19/114-23/29660-ІТ. Крім того покликається на запровадження в Україні воєнного стану, як на поважність причин пропуску строку. Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у клопотанні доводи, апеляційний суд вважає, що у поновленні строку апеляційного оскарження слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути апелянту. Апеляційний суд не вбачає правових підстав для поновлення захиснику Гарасиміву Б.І. та Мозолі К.Б. строку апеляційного оскарження судового рішення і доводи щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження до уваги не бере з таких підстав. Частиною 2 статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, прокурором протягом десяти днів із дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, апеляційним судом повертається особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Таким чином, законодавець пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення. Визначений законом строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення надає стороні достатньо часу для прийняття рішення щодо подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення правової позиції. Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Строк на апеляційне оскарження, пропущений із поважних причин, може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи. Особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 294 КУпАП містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право в межах визначеного процесуального строку; процесуальну поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням. Доводити поважність пропуску строку повинна особа, яка заявила клопотання про поновлення пропущеного строку. Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений строк. Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справи «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України». Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України»). З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що оскаржена постанова винесена 19.07.2022, відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП останнім днем подання апеляційної скарги є 29.07.2022. Як вбачається з матеріалів справи, в суді першої інстанції розгляд справи про адміністративне правопорушення 19.07.2022 проводився за участі ОСОБА_1 . Однак, лише 29.03.2023 захисник Гарасимів Б.І. подав апеляційну скаргу із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, і в поданому клопотанні покликається на наявність висновку експерта №СЕ-19/114-23/2966-ІТ від 21.03.2023, а також запровадження в Україні воєнного стану. Однак, наведені захисником причини пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає безпідставними мотивуючи наступним. Як вбачається з поданого клопотання, дії з оскарження постанови від 19 липня 2022 ОСОБА_1 став вчиняти після того, як дізнався про подання позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної ДТП. Апеляційний суд вважає, що процесуальна поведінка ОСОБА_1 протягом строку на апеляційне оскарження не була активною та спрямованою на своєчасне оскарження постанови суду. Вчинення апелянтом у період з листопада 2022 року по березень 2023 року дій щодо збирання нових доказів (звернення до УПП у Львівській області, отримання висновку експерта №СЕ-19/114-23/2966-ІТ від 21.03.2023) не можна визнати обставиною, яка б свідчила про наявність перешкод у оскарженні постанови у визначений законом 10 денний строк із врахуванням, що постанова винесена 19.07.2022. Зазначені у клопотанні захисником Гарасимівим Б.І. обставини не можна визнати такими, що не залежали від його волевиявлення чи волевиявлення ОСОБА_1 , були непереборними, та такими, що об`єктивно ускладнили чи унеможливили своєчасне апеляційне оскарження постанови, відтак вони не можуть слугувати правовими підставами для поновлення апелянту строку апеляційного оскарження. Будь-яких інших обставин, які б перешкоджали ОСОБА_1 чи його захиснику своєчасно подати апеляційну скаргу на постанову суду в межах встановленого законом строку апеляційного оскарження, у клопотанні не наведено. Щодо доводів захисника про поновлення строку апеляційного оскарження постанови місцевого суду з підстав запровадження в Україні воєнного стану, апеляційний суд зазначає наступне. Згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 проживає у м. Львові, де бойові дії не проходили. Разом з тим доказів, що в силу будь-яких об`єктивних обставин він не міг подати своєчасно апеляційну скаргу, матеріали справи не містять. В рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року Суд вказав, що необгрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачилися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлені нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. На думку апеляційного суду наведені обставини не дають підстав для визнання зазначених апелянтом причин пропуску апеляційного оскарження поважними, й у поновленні строку апеляційного оскарження слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала. Керуючись ч. 2 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Відмовити ОСОБА_1 , захиснику Гарасиміву Б.І. в поновленні строку апеляційного оскарження постанови судді Личаківського районного суду м. Львова від 19 липня 2022 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП. Апеляційну скаргу повернути захиснику Гарасиміву Б.І. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду І.О. Стельмах