Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/10405/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _____________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 квітня 2023 р. Категорія: 108010000м.ОдесаСправа № 420/10405/22 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Семенюка Г.В. суддів: Зуєвої Л.Є. , Коваля М.П. розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укратрансбезпека) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року по справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укратрансбезпека) Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, - встановиВ: Позивач, звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову № 331393 від 21.02.2022 року про накладення штрафу у розмірі 8500 грн., мотивуючи його тим, що загальна маса транспортного засобу не перевищувала 5%-вих вагових обмежень, при якій не передбачено штрафних санкцій. А саме при дозволеній загальній масі 40 тони, фактична загальна маса склала 39.76 т. Працівниками Укртрансбезпеки не враховано властивості вантажу, що перевозився, а саме насіння сої - насипом. Насіння сої є сипучим, подільним вантажем, який є рухомим під час руху автомобіля, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що в свою чергу не дає можливості за відсутності відповідної методики зважування з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень. Додатково позивач зазначає, що проведення зважування у русі, шляхом по осьового заїзду тягача і причепа на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу, не може дати однозначних та достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як сипучий вантаж, в силу своїх властивостей, легко переміщується з осі на вісь під дією мінімального руху чи мінімального зміщення кута нахилу. За таких обставин, результати вимірювання, що стали підставою для винесення Постанови № 331393 від 21.02.2022 року про застосування щодо позивача адміністративно - господарського штрафу не можна вважати достовірними. Позивач вважає, що висновки відповідача про перевищення позивачем нормативно - допустимого навантаження на строєну вісь не є об`єктивними, а є такими, що не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства України, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області від 21.02.2022 р. № 331393 про застосування щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8500 грн. Стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. та 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укратрансбезпека) подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне: Судом першої інстанції встановлено, що 18.01.2022 року посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області в пункті габаритно-вагового контролю автодороги М-05, Київ - Одеса (452 км. + 811 м.) було здійснено перевірку вантажного транспортного засобу марки MAN, модель TGX 18.400 реєстраційний номер: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , з напівпричепом марки POLKON, модель NW-192, реєстраційний номер НОМЕР_2 . За результатами зважування посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області було складено наступні документи: акт № 328600 від 18.01.2022 року - про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; акт № 0069921 від 18.01.2022 року - про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів; довідка № 0070371 від 18.01.2022 року - про результати здійснення габаритно-вагового контролю; результати зважування від 18.01.2022 року. З вищезазначених документів вбачається, що позивачем допущено перевищення вагових параметрів на строєну вісь, замість допустимих 22 тон навантаження становило 23,78 тон, тобто на 1,78 тон більше дозволених нормативів. Згідно з довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 18.01.2021 року повна маса транспортного засобу була визначена на рівні 39,81 тон шляхом складання навантаження на осі, при максимально допустимій 40,00 тон. В акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 328600 зазначено про порушення абз.14 ч.1 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт, а саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 331393 від 21.02.2022 року до ФОП ОСОБА_1 застосовано у відповідності до абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт адміністративно-господарський штраф у розмірі 8 500 грн. Не погоджуючись із вищевказаним, позивач звернувся до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вказані в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 18.01.2022 року № 0069921 та в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 18.01.2022 року № 0070371 фактичні вагові параметри не можна вважати достовірними та такими, вимір яких здійснювався у встановленому законодавством порядку, оскільки зважування у русі, шляхом заїзду тягача почергово одиночним осями на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження вантажу, не може дати достовірних результатів навантаження на одну строєну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж в силу своїх властивостей вільно переміщується під дією мінімальних сил. Також, відсутність у вказаних документах будь-якої інформації щодо вагового обладнання та його технічної документації позбавляє можливості встановити діапазон вимірювання ваг, границі допустимих похибок при визначені навантажень як на одиничну вісь, так і групу осей, а також діапазон швидкості руху автомобіля під час здійснення зважування. Отже, в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону № 2344-IIІ. П`ятий апеляційний адміністративний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке: Відповідно до положень ч. 1, 2 статті 29 Закону України Про дорожній рух до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно із цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України. Згідно із пунктом 1 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567) цей Порядок визначає, процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами. Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в Акті з посиланням на порушену норму (п.20 Порядку № 1567). Згідно до статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Підстави та порядок отримання дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень визначені Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30). Пунктом 4 Правил № 30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів. Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. Відповідно до положень статей 4 і 29 Закону України Про дорожній рух, статті 33 Закону України Про автомобільні дороги Кабінет Міністрів України постановою від 27.06.2007 року № 879 затвердив Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879). За змістом пункту 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки. Вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно із методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (п. 3 Порядку № 879). Згідно із вимогами п.18 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. Положеннями абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення установлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, наслідком перевищення транспортним засобом встановлених законодавством габаритно-вагових параметрів є притягнення автомобільного перевізника до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу. При цьому, дозвіл та плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов`язковими при здійсненні перевезень великоваговими чи великогабаритними транспортними засобами, вагові чи габаритні параметри яких перевищують нормативно допустимі. Предметом спору у даній справі є постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу на ФОП ОСОБА_1 за перевищення вагових параметрів згідно із абзацом 14 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт. Підставою для прийняття спірної постанови про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу стали результати габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN, модель TGX 18.400 реєстраційний номер: НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , з напівпричепом марки POLKON, модель NW-192, реєстраційний номер НОМЕР_2 . З вищезазначених документів вбачається, що позивачем допущено перевищення вагових параметрів на строєну вісь, замість допустимих 22 тон навантаження становило 23,78 тон, тобто на 1,78 тон більше дозволених нормативів. Відтак, за результатами проведення габаритно - вагового контролю транспортних засобів позивача, посадовими особами контролюючого органу зафіксовано факт перевищення нормативно вагових параметрів. Апеляційний суд звертає увагу, що в контексті п.22.5 Правил дорожнього руху перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі. Слід зазначити, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року за № 30). У відповідності до ч. 4 ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків. Разом з цим, чинним законодавством України установлено, що перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху в межах 2% не потребує оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. Вказані положення Закону є спеціальними для автомобільного перевізника та визначають обов`язок перевізника одержати відповідний дозвіл у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень. У даному випадку, оскільки вагові параметри транспортного засобу позивача із урахуванням результатів їх зважування відповідачем перевищують нормативні більше, ніж на 2 відсотки (що також не заперечується позивачкою), то такий транспортний засіб ФОП ОСОБА_1 вважається великоваговим та мав здійснювати рух автомобільними дорогами на підставі дозволу. Суд апеляційної інстанції зауважує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження наявності у позивача дозволу на участь у дорожньому русі транспортного засобу, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Окрім цього, приписи абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт передбачають настання відповідальності при встановленні факту перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно без відповідного дозволу. Колегія судів вказує, що положення абзацу 14 частини першої статті 60 означеного Закону, відповідно до яких було накладено штраф, не містить посилань на будь-яку величину похибки, а прямо вказує на наслідки перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу, та не передбачає іншого трактування. Не дотримання вказаних вимог, відповідно до приписів абз.14 ч.1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 року № 2344-ІІІ є підставою для застосування до автомобільного перевізника штрафу, що складає 8500 грн. Згідно до вищенаведених результатів зважування, вагові параметри вказаного транспортного засобу позивача перевищує нормативно допустимі вагові обмеження більш ніж на 5%, і складає 8,09%. Отже, на переконання колегії суддів, відповідач правомірно застосував до позивачки санкцію, передбачену положеннями абзацу 14 ч.1 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт у вигляді штрафу, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу. Стосовно доводів позивача про неврахування того, що вантажний автомобіль здійснювали перевезення подільного вантажу, апеляційний суд зазначає таке. Положеннями пункту 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху. Крім того, згідно до вимог чинного законодавства жодним національним чи міжнародним нормативним документом не передбачені виключення з ПДР (пункти 2.3а, 2.3б; 12.1) при перевезенні подільних (в тому числі сипучих) вантажів. Переміщення вантажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху. Відповідальність за пакування, навантаження, розміщення вантажу несе перевізник, а тому в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі, або фактичної маси транспортного засобу, відповідальність за таке навантаження має нести перевізник, як учасник дорожнього руху. При цьому, завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення такого завантаження, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з додержанням вимог чинного законодавства України. Слід зазначити, що приписи ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт не містять ніяких застережень стосовно виду вантажу - подільного або неподільного, який перевозиться. В постанові від 24.07.2019 року по справі № 803/1540/16 Верховний Суд зауважив, якщо вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження, що дало підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону № 2344-ІІІ, повинен бути відповідний дозвіл. Відсутність такого дозволу є достатньою підставою для накладення на Товариство штрафу відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ. Санкція абз.14 ч.1 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт передбачає відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу. Діюче законодавство України чітко визначає підстави для відповідальності автомобільного перевізника, як то порушення законодавства про автомобільний транспорт. Отже, відсутність у водія при перевезенні вантажів передбачених законодавством документів становить склад правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф. З приводу посилання позивача, що існуюча методика зважування не розповсюджується на транспортні засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісь (осі) транспортного засобу у русі, колегія суддів зазначає про таке. Дійсно, на час виникнення спірних правовідносин методика про яку йдеться мова у підпункті 2 пункту 2 Порядку № 879, на підставі якої проводиться процес вимірювання (зважування) габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології затверджена не була. Водночас, на думку апеляційного суду, відсутність такої методики не є підставою для невнесення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та не звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу. З огляду на викладене вище, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для задоволення позову ФОП ОСОБА_1 , оскільки матеріалами справи підтверджено факт перевищення допустимої ваги вантажного автомобіля за відсутності дозволу на перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень. Відтак, відповідачем правомірно винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 21.02.2022 року № 331393 у розмірі 8500 грн. за порушення законодавства, відповідальність за яке передбачена абзацом 14 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року № 2344-111. Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного Рішення було неповно з`ясовано судом обставини, що мають значення для справи, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване Рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі. Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укратрансбезпека), - задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року по справі № 420/10405/22, - скасувати. Прийняти нову постанову, якою у позові Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , - відмовити повністю. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. суддя-доповідач Семенюк Г.В. судді Зуєва Л.Є. Коваль М.П.