Ухвала КАС ВС № 260/1927/22
від 04.04.2023 · АдміністративнаУХВАЛА 04 квітня 2023 року м. Київ справа № 260/1927/22 адміністративне провадження № К/990/11419/23 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевірив касаційну скаргу адвоката Радіновича Володимира Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року у справі №260/1927/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування наказу, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_2, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03 березня 2022 року №52 «Про призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу», в частині призову на військову службу за призовом під час мобілізації в особливий період до військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено. 25 березня 2023 року адвокат Радінович Володимир Ігорович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , вчетверте засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстави касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та підпункти «а», «в» частини п`ятої статті 328 КАС України. Зокрема, скаржник, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає, що судами попередніх інстанцій не було застосовано до спірних правовідносин положення статей 9, 10, 27 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права у правовідносинах, щодо призову громадян на військову службу за мобілізацією. Так, пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен не лише чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, але також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень статей 9, 10, 27 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», оскільки зазначені норми не були застосовані судами попередніх інстанцій та касаційна скарга не містить обґрунтованих мотивів необхідності застосування цих норм за встановлених фактичних обставин справи. Зазначене дає підстави для висновку, що у касаційній скарзі формально зазначено про відсутність висновку Верховного Суду з питання застосування норм права, а доводи скарги наведені безвідносно до предмета спору та висновків судів. Враховуючи викладене, Суд вважає недоведеним наявність підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Також, скаржник, серед іншого, обґрунтовує касаційну скаргу тим, що ця справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, що за змістом відповідає підпунктам «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Суд звертає увагу скаржника, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано. Суд зазначає, що посилання на підпункти пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов`язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв`язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі. Інші аргументи касаційної скарги зводяться до часткового опису обставин справи, переоцінки доказів, з посиланням на неповне з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій. Разом з цим, Верховний Суд вже надавав пояснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень, проте скаржником так і не враховано зауважень, викладених Верховним Судом в ухвалах від 23 січня 2023 року, від 23 лютого 2023 року та від 20 березня 2023 року, що свідчить виключно про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надавалися Верховним Судом. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить належно обґрунтованих підстав касаційного оскарження. Зважаючи на те, що касаційну скаргу повернуто, суд не вирішує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України, Суд У Х В А Л И В : Касаційну скаргу адвоката Радіновича Володимира Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2022 року у справі №260/1927/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування наказу - повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, у спосіб їх надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Кашпур