Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/2422/23

Справа № 991/2422/23 Провадження № 1-кс/991/2448/23 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 березня 2023 року м. Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу, ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, В С Т А Н О В И ЛА : І. Суть скарги 1.1. 20 березня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена скарга, у якій скаржник ОСОБА_3 просив зобов`язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) відомості про кримінальне правопорушення за його заявою № 14/03/ЗВ від 14 березня 2023 року та розпочати досудове розслідування. Скарга обґрунтована тим, що 14 березня 2023 року ОСОБА_3 подав зазначену заяву до НАБУ, втім, у порушення ст. 214 КПК України станом на день подання скарги відомості за заявою до ЄРДР внесені не були. 1.2. 29 березня 2023 року від детектива НАБУ надійшов лист, у якому детектив просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 , оскільки викладені у його заяві факти досліджувалися Окружним адміністративним судом м. Києва у справі № 640/8400/21 за позовом заявника про визнання дій посадових осіб Київської міської державної адміністрації (надалі - КМДА) щодо розроблення проекту нового Генерального плану м. Києва (надалі - Генплан) незаконними. За твердженням детектива, суд дійшов висновку про відповідність рішення Київської міської ради № 262/262 від 18 вересня 2008 року щодо розробки Генплану вимогам чинного законодавства, у задоволенні позову відмовлено. Викладене, на думку детектива, свідчить про відсутність підстав для внесення відомостей за заявою ОСОБА_3 до ЄРДР. ІІ. Позиція учасників судового засідання 2.1. Скаржник ОСОБА_3 підтримав подану скаргу із наведених у ній мотивів та додав, що 14 березня 2023 року подав до НАБУ заяву про вчинення Київським міським головою ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України, втім, відомості до ЄРДР внесені не були, жодних відповідей заявник не отримав. Скаржник повідомив, що йому телефонував детектив та пропонував дати пояснення, на що він відмовився, зазначивши, що надасть пояснення виключно після початку досудового розслідування. Щодо обставин, наведених у заяві про вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_3 повідомив, що у 2008 році КМДА був укладений і виконувався до 2022 року договір на розробку Генплану. На переконання скаржника, укладення додаткових угод щодо продовження дії договору після 2011 року було незаконним, оскільки міська рада не ухвалювала відповідних рішень. Також ОСОБА_3 наголосив, що договір був укладений за існування іншого Генплану, оскільки у 2011 році на законодавчому рівні було визначено, що всі Генплани, укладені раніше, є безстроковими. На думку скаржника, корисливий мотив Київського міського голови ОСОБА_4 був обумовлений політичними мотивами, а збитками були грошові кошти у сумі 18 млн грн, які було сплачено іншій особі. Натомість КМДА не реалізувала своїх інтересів у вигляді будівництва об`єктів соціальної інфраструктури. ОСОБА_4 , за твердженням ОСОБА_3 , несе персональну відповідальність за діяльність структурних підрозділів КМДА, оскільки він здійснює керівництво ними та обізнаний про їх роботу. 2.2. Уповноважена особа НАБУ в судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлена належним чином, детектив надіслав заяву про розгляд скарги без його участі. Відсутність особи, бездіяльність якої оскаржується, не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 3 ст. 306 КПК України). ІІІ. Оцінка слідчого судді 3.1. Дослідивши скаргу ОСОБА_3 та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшла наступних висновків. 3.2. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування є складовою судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях. Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено право оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. 3.3. Положення ч. 1 ст. 214 КПК України покладають на слідчого обов`язок невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Порядок внесення таких відомостей врегульований ч. 5 ст. 214 КПК України та розділом ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року. Зокрема, цими нормативно-правовими актами передбачено, що до ЄРДР підлягає внесенню короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР. Викладене свідчить про наявність у слідчого та прокурора обов`язку після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, перевірити достатність інформації, що може свідчити про вчинення кримінального правопорушення, і лише за наслідками такої перевірки ним може бути ухвалене рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. 3.4. Матеріали скарги свідчать про те, що 14 березня 2023 року ОСОБА_3 подав до НАБУ заяву про вчинення кримінального правопорушення, яка того ж дня була отримана бюро. У заяві скаржник зазначив, що процес розроблення нового Генплану тривав з 2008 року до 21 лютого 2022 року на виконання договору № 101-ДГП від 15 листопада 2008 року, укладеного на підставі рішення Київської міської ради № 262/262 від 18 вересня 2008 року. На думку заявника, зазначений проект був розроблений незаконно, оскільки: - чинне законодавство не передбачає можливості скасування чинного Генплану та розроблення нового. З огляду на те, що Генплан, затверджений рішенням Київської міської ради № 370/1804 від 28 березня 2002 року є чинним, розроблення нового є порушенням законодавчих норм; - Київська міська державна адміністрація не мала правових підстав після 2011 року продовжувати процес розроблення нового Генплану шляхом укладення додаткових угод до договору від 15 листопада 2008 року, оскільки такі рішення Київською міською радою не ухвалювалися; - розроблення проекту Генплану відбулося не на оновленій картографічній основі території м. Києва в масштабі 1:2000, що є порушенням Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; - розроблення проекту Генплану відбулося без урахування державних інтересів та врахування пропозицій відповідних органів державної влади. На переконання заявника, викладені факти свідчать про наявність в діях Київського міського голови ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України. 3.5. Слідчий суддя свідома того, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацію про його обставини, втім таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, втім наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити. 3.6. Диспозиція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає відповідальність за привласнення чи розтрату чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні. Об`єктивна сторона цього злочину може полягати у широкому спектрі можливих дій та способів його вчинення, втім, їх обов`язковою ознакою є спрямованість саме на заволодіння чи розтрату майна, що характеризується, зокрема, корисливим мотивом таких дій. Оцінюючи наведені у заяві ОСОБА_3 відомості на предмет наявності в них ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, слідчий суддя дійшла таких висновків. По-перше, заява не містить будь-яких фактичних даних про обставини вчинення злочину, передбаченого ст. 191 КК України, зокрема, в ній не наведені відомості, яке саме діяння (дію чи бездіяльність) вчинив Київський міський голова ОСОБА_4 чи інші посадові особи, які могли б становити об`єктивну сторону складу цього злочину. У заяві ОСОБА_3 також відсутні відомості, які б могли свідчити про спрямованість таких дій посадових осіб, зокрема, Київського міського голови, на заволодіння чи розтрату майна, яке було йому ввірене чи перебувало в його віданні. По-друге, за своїм змістом заява ОСОБА_3 містить лише його суб`єктивну правову оцінку обставин розроблення Генплану за договором 2008 року. Втім, як слушно зауважив детектив, правову оцінку цим обставинам було надано Окружним адміністративним судом м. Києва під час розгляду позовної заяви ОСОБА_3 про визнання протиправними дій КМДА, пов`язаних з розробленням Генплану та бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невжиття заходів реагування на факт протиправних дій КМДА. Рішенням суду від 06 липня 2022 року у справі № 640/8400/21 у задоволені позову було відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2023 року рішення першої інстанції залишено без змін. Вочевидь, наведені у цих рішеннях висновки судів першої та апеляційної інстанцій не мають преюдиційного значення для органу досудового розслідування та слідчого судді, проте змістовний аналіз обставин, які досліджувалися судами, та обставин, наведених у заяві ОСОБА_3 , свідчить, що вони стосуються одних і тих самих подій та у своїй сукупності не містять відомостей про вчинення кримінального правопорушення. По-третє, заява ОСОБА_3 не містить жодного посилання на будь-які конкретні дії Київського міського голови ОСОБА_4 , пов`язані з розробленням Генплану, які на думку заявника, свідчать про вчиненням ним кримінального правопорушення. Вочевидь, висловлене у судовому засіданні твердження скаржника про відповідальність Київського міського голови за дії всіх структурних підрозділів КМДА та їх посадових осіб не є вагомою підставою для висновку про наявність в його діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. 3.7. Слідчий суддя наголошує, що лише наявність у повідомленні конкретних та об`єктивних відомостей, які свідчать про вірогідність вчинення кримінального правопорушення, створює у слідчого обов`язок внести їх до ЄРДР. Саме по собі твердження заявника про існування кримінального правопорушення, за відсутності таких відомостей, не є достатньою підставою для ініціювання досудового розслідування. Враховуючи, що заява ОСОБА_3 від 14 березня 2023 року, скерована до НАБУ, фактично не містила конкретних та об`єктивних відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 191 КК України, в уповноважених осіб НАБУ відсутній обов`язок вносити відомості до ЄРДР, а тому їх дії не суперечили вимогам ст. 214 КПК України. Слідчий суддя не вбачає ознак порушення такої засади кримінального провадження як публічність, яка передбачена ст. 25 КПК України та зобов`язує слідчого в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Викладене свідчить про відсутність підстав для задоволення скарги. На підставі викладеного, керуючись ст. 214, 303, 307, 372 КПК України, слідчий суддя, П О С Т А Н О В И Л А : У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - відмовити. Положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 4-р(ІІ)/2020 від 17 червня 2020 року. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду упродовж 5-ти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Слідчий суддя ОСОБА_1