Ухвала ККС ВС № 742/4976/22

Ухвала про залишення скарги без руху 3 квітня 2023 року м. Київ справа № 742/4976/22 провадження № 51-2024 ск 23 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 5 грудня 2022 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року щодо нього, встановив: За вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 5 грудня 2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) - на строк 3 роки; за частиною 4 статті 185 КК - на строк 5 років. На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Також цим вироком засуджено ОСОБА_5 , щодо якого судові рішення в касаційному порядку не оскаржуються. Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 5 грудня 2022 року щодо ОСОБА_4 залишено без зміни. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що засуджений ОСОБА_4 не погоджується з вказаними судовими рішеннями щодо нього. Перевіривши касаційну скаргу засудженого на відповідність вимогам статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону. Так, відповідно до вимог частин 2 статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судових рішень з урахуванням підстав для їх скасування судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК, а також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК. Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розглядалося у порядку частини 3 статті 349 КПК. Згідно з положенням статті 349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Також, відповідно до цієї статті, суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Однак, зі змісту касаційної скарги вбачається, що засуджений, в тому числі, не погоджується з встановленими фактичними обставинами. Тобто, засуджений має визначитись, з яких підстав він оскаржує судові рішення з урахуванням змісту статті 349 КПК. Крім того, у касаційній скарзі засуджений посилається на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, однак не наводить обґрунтувань про те, які порушення закону України про кримінальну відповідальність допущено судами попередніх інстанцій. Тобто, у касаційній скарзі засуджений має вказати на конкретні порушення закону, що можуть бути підставами для скасування або зміни судових рішень, які, на його думку, допущено судами першої та апеляційної інстанцій при їх постановленні, навести аргументи на обґрунтування кожної позиції. Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 424 КПК у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції. Крім того, відповідно до статті 436 КПК, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: - залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; - скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; - скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; - змінити судове рішення. Проте, засуджений у касаційній скарзі не сформулював прохальну частину касаційної скарги у відповідності до вимог статті 436 КПК, що позбавляє суд касаційної інстанції визначитись з предметом оскарження та прийняти остаточне рішення за результатами розгляду його касаційної скарги. Водночас, висловлене у касаційній скарзі ОСОБА_4 прохання наполягти на поверненні речей, які йому належать та не відносяться до справи, не є компетенцією суду касаційної інстанції. При цьому, всупереч вимогам частини 3 статті 427 КПК засуджений не зазначає в касаційній скарзі чи бажає він брати участь у касаційному розгляді. Таким чином, недодержання засудженим вимог, передбачених статтею 427 КПК, є підставою для залишення його касаційної скарги без руху. Відповідно до статті 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу. При повторному зверненні до суду засудженим має бути підтверджено, що ним не пропущено цього строку. Колегія суддів роз`яснює, що усунення недоліків зазначеної скарги слід здійснити шляхом внесення нової касаційної скарги з урахуванням вимог цієї ухвали та з дотриманням положень статті 427 КПК. На підставі наведеного, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд постановив: Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 5 грудня 2022 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року щодо нього залишити без руху, надавши йому п`ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання нимухвали. У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3