Постанова Черкаський апеляційний суд № 709/1097/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/188/23 Справа № 709/1097/22 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Романова О. Г. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 березня 2023 року м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чорнобаївського райсуду Черкаської обл. від 16.02.2023 р., якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.м.т. Чорнобай Черкась- кої обл., громадянин України, має се- редню освіту, не одружений, інвалід ІІ групи, проживає АДРЕСА_1 , притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, звільнений від сплати судового збору, - В С Т А Н О В И В: Відповідно до постанови суду першої інстанції, 22.12.2022 р. о 17 год. 45 хв. в с.м.т. Чорнобай по вул. Шевченка, поруч з буд. № 260 водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-2109 р/номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей, не виразна мова, нестійка хода), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився під відеозапис. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адмінправопорушення. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що в той день він дійсно вживав алкоголь, однак транспортним засобом не керував, за кермом автомобіля був його троюрідний брат ОСОБА_2 . Їдучи із с. Малі Канівці до с.м.т. Чорнобай автомобіль під керуванням ОСОБА_2 знесло з дороги на узбіччя, де автомобіль застряг. Після декількох невдалих спроб самостійно виїхати на дорогу, ОСОБА_2 пішов до свого знайомого тракториста за допомогою витягти автомобіль, а ОСОБА_1 в свою чергу пересів за кермо і став чекати допомогу. Через деякий час приїхали працівники поліції та склали відносно нього протокол про адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В матеріалах справи відсутні докази керування транспортним засобом. В судовому засіданні ОСОБА_2 підтвердив зазначену подію, однак на думку апелянта, суд поверхнево розглянув справу, в постанові не надав жодного обґрунтування критичного ставлення до показів свідка ОСОБА_2 , проігнорував той факт, що на відео відсутні докази керування ним транспортним засобом, а лише зазначається, що мотивація рішення «за внутрішнім переконанням суду». Вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 , який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків. Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно ч. 8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. Так, відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст. ст. 254-256 КУпАП. За наявності визначених законом підстав та ознак, поліцейський проводить огляд водія на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, а саме, що 22.12.2022 р. о 17 год. 45 хв. в с.м.т. Чорнобай по вул. Шевченка поруч з буд. № 260 водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-2109 р/номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей, не виразна мова, нестійка хода) та від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення підтверджується даними протоколу про адмінправопорушення серії ААБ № 154120 від 22.12.2022 р., даними відеозапису з боді-камер поліцейських, з якого вбачається, що обставини, які викладені в протоколі про адмінправопорушення, а саме відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння повністю підтверджуються. Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні докази керування транспортним засобом ОСОБА_1 , а автомобілем керував ОСОБА_2 , їх знесло з дороги на узбіччя, де автомобіль застряг. Після декількох невдалих спроб самостійно виїхати на дорогу, ОСОБА_2 пішов до свого знайомого тракториста за допомогою витягти автомобіль, а ОСОБА_1 в свою чергу пересів за кермо і став чекати допомогу, є безпідставним та не спростовують висновку суду першої інстанції. Під час складання процесуальних документів на місці події, як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 , перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння, не заперечував, визнавав, що вживав алкогольні напої, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, не повідомляв працівників поліції про те, що автомобілем керувала інша особа. Таку версію він через тривалий час він висунув тільки під час розгляду справи в суді, проте суд дійшов правильного висновку, що вона не підтверджується належними доказами. На відеозапису, який доданий до матеріалів справи, чітко видно що ОСОБА_1 перебуває в автомобілі, який стоїть у кюветі, на водійському сидінні, як опинився в кюветі пояснити не зміг, тому доводи апеляційної скарги про те, що він не керував транспортним засобом є необґрунтованими і спростовуються матеріалами справи. Відповідно до ст. 9 КУпАП адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність. Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адмінвідповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо нього у зв`язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права, є необґрунтованими та спро-стовуються даними відеозапису. Так, суд першої інстанції обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його вина підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи та які були досліджені судом першої інстанції. На переконання апеляційного суду вказані документи складені у відповідності до діючих нормативно-правових актів, які регулюють такі правові відносини та які є предметом судового розгляду. Категоричне невизнання ОСОБА_1 вини суд першої інстанції розцінив як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки обставини, які викладені в апеляційній скарзі, не спростовують факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння та не звільнять його від відповідальності за скоєне. Суд першої інстанції ретельно дослідив матеріали справи які надійшли від поліції та дійшов до висновку, що під час складання протоколу та проведення відеозапису скоєного ОСОБА_1 правопорушення не було допущено порушень вимог нормативних актів. З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королвства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим по-годились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Тому, безпідставними апеляційний суд вважає доводи скарги про те, що працівники поліції допустили порушення порядку та інструкцій направлення водіїв транспортних засобів на огляд з метою виявлення стану сп`яніння. Суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, на-ркотичного чи іншого сп`яніння, оскільки проходження такого огляду є обов`язком водія. Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рі-шення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для то-го, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 9.07.1997 р.). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, вико-ристаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії» від 20.05.2010 р.). Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо нього у зв`язку з порушеннями норм матеріального і процесуального права є необґрунтованими та спростовуються дослідженими та наведеними в постанові суду першої інстанції доказами. Доводи апеляційної скарги про допущені порушення в процесі провадження у цій справі не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що порушень закону, які б тягли скасування чи зміну постанови допущено не було. Матеріали справи містять докази доведеності події адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та вини ОСОБА_1 у його вчиненні. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Постанову Чорнобаївського райсуду Черкаської обл. від 16.02.2023 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є ос-таточною та оскарженню не підлягає. Суддя Белах А.В.