Постанова Харківський апеляційний суд № 641/4074/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 641/4074/18 Номер провадження 22-ц/818/496/23 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 березня 2023 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді - Мальованого Ю.М., суддів Бурлака І.В., Яцини В.Б., за участю секретаря судового засідання Волобуєва О.О., представника заінтересованої особи адвоката Ігнатенко З. В., представника заінтересованої особи адвоката Лойко В. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 червня 2018 року в складі судді Колодяжної І.М. у справі № 641/4074/18 за поданням старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , в с т а н о в и в: В червні 2018 року старший державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі Міжрайонний ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області) Осмоловська Тетяна Олексіївна звернулась до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 . Подання мотивовано тим, що на виконанні Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області знаходиться виконавче провадження № 55240971 з виконання виконавчого листа № 641/549/17, виданого 17 листопада 2017 року Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу в розмірі 682 678,62 грн. За повідомленням Державної податкової служби України боржник доходів не має, але має рахунки в банківських установах. Відповідно відомостей бази даних МВС України, у боржника відсутні автотранспортні засоби, що належать йому на праві власності. 11 грудня 2017 року відповідно до статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем була винесена постанова про арешт коштів боржника та направлена до банківських установ. Державним виконавцем до банківських установ було направлено платіжні вимоги на безакцептне списання грошових коштів з арештованих рахунків боржника, які повернулися без виконання, у зв`язку з відсутністю коштів. 08 лютого 2018 року відповідно до вимог статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис. 08 лютого 2018 року згідно зі статтями 68, 69, 70 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та направлено до Слобожанського об`єднаного управління ПФУ м. Харкова. 10 лютого 2018 року державним виконавцем з представником стягувача було здійснено вихід за адресою боржника: АДРЕСА_1 де було встановлено: двері квартири зачинено, перевірити майновий стан не представилось можливим, про що складено відповідний акт державного виконавця. 02 квітня 2018 року державним виконавцем у порядку статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" було направлено запити до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про надання інформації, щодо видачі закордонного паспорту, до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, щодо перетинання боржником кордону України, до Комунального підприємства "Жилкомсервіс" (далі КП «Жилкомсервіс»), до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, державної авіаційної служби України, до Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради, до Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, до Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області, до Державної служби України з безпеки на транспорті, до Державного підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" Державної адміністрації залізничного транспорту України, до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, до Регіонального сервісного центру МВС України в Харківській області та до Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради. Згідно відповіді Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області боржник значиться в системі ЄІАС УМП, який документувався паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 від 22 липня 2017 року терміном дії 22 липня 2027 року, серії НОМЕР_2 від 20 червня 2014 року терміном дії 20 червня 2024 року. Відповідно до листа з Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку - об`єкти торгівлі, ресторанного господарства та сфери побуту не обліковані. Відповідно до відповіді Головного управління держпраці у Харківській області, інформації щодо наявності зареєстрованих великотоннажних і інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично - дорожній мережі загального користування згідно з "Порядком відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів", затвердженого Постановою КМУ від 06 січня 2010 року зареєстрованих за боржником в Головному управлінні Держпраці у Харківській області не виявлено. Згідно з повідомленням Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, правовстановлюючі документи, що посвідчують право власності або право користування на земельну ділянку за ОСОБА_1 не обліковуються. Як вбачається з відповіді КП "Жилкомсервіс" боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наданої на запит державного виконавця, за боржником на праві приватної спільної сумісної власності зареєстрована 1/3 частина квартири АДРЕСА_3 , а також 1/6 частина та 3/6 частини квартири належить боржнику відповідно до свідоцтва про право на спадщину. Відповідно до державного реєстру іпотек, вищезазначена квартира знаходиться в іпотеці. 02 квітня 2018 року виконавцем за вихідним № 22501 зі зворотнім повідомленням на адресу боржника надсилався виклик, щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклик не з`явився, про причини неявки не повідомив виконавця. Рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів, це призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання. Посилаючись на вказане, старший державний виконавець Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області Осмоловська Т.О. просила тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 до виконання зобов`язань покладених на нього при примусовому виконанні виконавчого листа № 641/549/17 виданого 17 листопада 2017 року Комінтернівським районним судом м. Харкова. Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 червня 2018 року подання старшого державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області Осмоловської Т.О. - задоволено. Тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа, шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання зобов`язань покладених на нього за рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу в розмірі 682 678 грн. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду. 20 січня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ігнатенко З. В., подав апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду можливі лише за свідоме ухилення боржника від виконання своїх обов`язків, яке має умисний характер, тобто якщо особа знає про свій обов`язок і нехтує його виконанням та не виконує його з неповажних причин. Вважає, що державним виконавець Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області Осмоловською Т.О. не доведено умисний характер дій боржника. Крім того, з моменту винесення рішення по справі щодо стягнення боргу, він жодного разу не отримував пенсію у зв`язку з накладеним арештом на відповідний рахунок. Станом на час подання апеляційної скарги стягнення на користь кредитора відбувається, тобто рішення суду виконується протягом майже 5 років, що підтверджує відсутність навмисних дій, направлених на ухилення від виконання рішення. Інші учасники справи ухвалу суду першої інстанції не оскаржили, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались. Заслухавши суддю-доповідача, представника заявника боржника ОСОБА_1 адвоката Ігнатенко З. В., яка підтримала доводи апеляційної скарги, просила скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за кордон, представника стягувача ОСОБА_2 адвоката Лойко В.М., яка проти апеляційної скарги заперечувала, просила судове рішення залишити без змін,перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Матеріали справи свідчать, що на виконанні Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області знаходиться виконавче провадження 55240971 з виконання виконавчого листа № 641/549/17 виданого 17 листопада 2017 року Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу в розмірі 682 678,62 грн. Згідно відповіді з Пенсійного фонду України від 27 листопада 2017 року № 1031394874 та № 1031406015, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова та отримує пенсію у розмірі 1452,00 грн, інших доходів не має (а. с. 8, 9). Згідно відповіді Державної фіскальної служби України від 27 листопада 2017 року № 1031422141, ОСОБА_1 має рахунки в банківських установах (а. с. 10). 11 грудня 2017 року державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області винесена постанова про арешт коштів боржника та направлена до банківських установ (а. с. 12). 08 лютого 2018 року державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області винесена постанова про арешт майна боржника, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис (а. с. 17). 08 лютого 2018 року державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та направлено до Слобожанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (а. с. 24). 10 лютого 2018 року державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області з представником стягувача було здійснено вихід за адресою боржника: АДРЕСА_1 де було встановлено: двері квартири зачинено, перевірити майновий стан не представилось можливим, про що складено відповідний акт державного виконавця (а. с. 25). Згідно листа Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області від 16 квітня 2018 року боржник значиться в системі ЄІАС УМП, який документувався паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 від 22 липня 2017 року терміном дії 22 липня 2027 року, серії НОМЕР_2 від 20 червня 2014 року терміном дії 20 червня 2024 року (а. с. 47). Відповідно до листа з Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку від 18 квітня 2018 року, об`єкти торгівлі, ресторанного господарства та сфери побуту вказані у запитах не обліковані (а. с. 48). Відповідно до листа Головного управління держпраці у Харківській області від 16 квітня 2018 року, інформації щодо наявності зареєстрованих великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування згідно з "Порядком відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів", затвердженого Постановою КМУ від 06 січня 2010 року № 8, зареєстрованих за ОСОБА_1 в Головному управлінні Держпраці у Харківській області не виявлено (а. с. 51). Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 11 квітня 2018 року, станом на 29 грудня 2012 року правовстановлюючі документи, що посвідчують право власності або право користування на земельну ділянку за ОСОБА_1 не обліковуються (а. с. 50). Як вбачається з відповіді КП "Жилкомсервіс" від 18 квітня 2018 року боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 52). Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27 лютого 2018 року за боржником на праві приватної спільної сумісної власності зареєстрована 1/3 частина квартири АДРЕСА_3 , а також 1/6 частина та 3/6 частини квартири належить боржнику відповідно до свідоцтва про право на спадщину. Відповідно до відомостей з державного реєстру іпотек, вищезазначена квартира знаходиться в іпотеці (а. с. 18-19). Як вбачається з листа Прокуратури Харківської області від 28 лютого 2018 року відомості за заявою ОСОБА_2 від 08 лютого 2018 року, щодо невиконання рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05 липня 2017 року, 21 лютого 2018 року внесені до ЄРДР за № 42018220000000277 за частиною 1 статті 382 КК України (а. с. 62). Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Відповідно до статті 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб. Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Такі права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті. Законодавством України зазначені правовідносини регулюються статтею 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом. За змістом пункту 19 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець зобов`язаний звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів. Із змісту цього пункту вбачається, що ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Проте особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання. Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і порядок розв`язання спорів у цій сфері визначаються Законом України від 21 січня 1994 року № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» (далі - Закон № 3857-XII). Даним Законом встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасового обмеження громадян України у праві виїзду за кордон. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 3857-XII громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в`їхати в Україну. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 6 Закону № 3857-XII громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов`язань. Як випливає з аналізу наведених положень закону підставою обмеження особи у праві виїзду за межі України є не лише наявність невиконаних зобов`язань, покладених на фізичну особу судовим рішенням, а винна поведінка боржника, яка полягає в ухиленні останнього від виконання таких зобов`язань. Таким чином, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково. Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження. Відповідно до статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Аналізуючи положення статті 441 ЦПК України у взаємозв`язку з положеннями статті 6 Закону № 3857-XII та положеннями Закону № 1404-VIII, слід дійти висновку, що підставою для встановлення особі тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є встановлення судом, який розглядає подання державного виконавця, факту умисного ухилення боржника від виконання своїх майнових зобов`язань перед стягувачем. Тобто, якщо боржник, який має можливість, свідомо ухиляється від покладеного на нього судом обов`язку. Відповідно до вимог частини 3 статті 12 ЦПК України наявність умислу та обставин, які є предметом посилання державного виконавця у поданні про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань покладених на нього рішенням є оціночним поняттям. Задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання. З аналізу приписів статті 76 ЦПК України у системному зв`язку з Законом України «Про виконавче провадження» вбачається, що на державного виконавця покладено обов`язок надання доказів стосовно наявності навмисного чи іншого свідомого ухилення боржника від виконання обов`язків за рішенням суду, та доведення перед судом їх переконливості. Аналізуючи наведені норми законодавства, колегія суддів вважає, що тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, та має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення. Державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області будь-яких доказів, що свідчать про навмисне чи інше свідоме ухилення боржника від виконання обов`язків, покладених на нього рішенням суду, до суду першої інстанції надано не було. Матеріали справи не містять відомостей про отримання боржником копій постанов державного виконавця, про відкриття виконавчого провадження. При цьому матеріали справи свідчать про те, що на підставі постанови державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 18 лютого 2018 року з ОСОБА_1 стягується сума боргу в розмірі 20 відсотків від доходів. Таким чином, державним виконавцем Міжрайонного ВДВС по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова ГТУЮ у Харківській області не доведено факту ухилення боржника від виконання рішення суду. Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про ухилення боржника від виконання його зобов`язань. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 було застосовано судом першої інстанції без достатніх підстав, оскільки не доведено факту ухилення боржника від виконання рішення суду. За таких обставин ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням постанови про відмову у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21 червня 2018 року скасувати. У задоволенні подання старшого державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 03 квітня 2023 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді І.В. Бурлака В.Б. Яцина