LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сумський апеляційний суд576/245/22

від 16.03.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа №576/245/22 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Колодяжний А. О. Номер провадження 33/816/44/23 Суддя-доповідач Рунов В. Ю. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА Іменем України 16 березня 2023 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., з участю секретаря судового засідання Баришевої А. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду у м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 576/245/22 за апеляційною скаргою захисника БАУЛІНОЇ Н. В. на постанову судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 31.08.2022, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, учасників провадження у справі про адміністративне правопорушення: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , захисника адвоката Харченка М. А., установив: У поданій апеляційній скарзі захисник БАУЛІНА Н. В. просить скасувати постанову судді та закрити провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки суддею не взято до уваги, що пояснення в протоколі ОСОБА_2 зроблені за вказівкою працівників поліції, сам протокол був складений не за місцем зупинки т/з, що підтвердив свідок ОСОБА_3 . Ставить під сумнів показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які були залучені понятими під час огляду місця події, за кілька днів до розгляду цієї справи було розглянуто кримінальне провадження за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК щодо викладених у протоколі подій. Постановою судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 31.08.2022 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і його піддано стягненню у виді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн з позбавленням права керування т/з строком 1 рік. Стягнуто на користь держави 496,20 грн судового збору. Згідно постанови, водій ОСОБА_2 28.01.2022 близько 03:45 по вул. Гоголя у м. Глухів керував автомобілем ВАЗ 21102, р. н. з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленному законом порядку ухилився шляхом відмови, чим порушив п. 2.5 ПДР. Вислухавши доводи ОСОБА_2 та його захисника Харченка М. А., які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Згідно ч. 7, 8 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Законодавство України про адміністративне правопорушення складається з КУпАП та інших законів України (ч. 1 ст. 2 КУпАП), а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика ЄСПЛ є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1), а згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 1 і ч. 2 ст. 7 КУпАП). Вказаних вимог закону суд першої інстанції повною мірою не дотримався, оскільки при прийнятті рішення поза увагою та без належної оцінки суду залишились фактичні обставини, які істотно вплинули на правильність прийнятого рішення. Так, згідно оскарженої постанови, суд визнав ОСОБА_2 винуватим у тому, що він 28.01.2022 близько 03-45 год. по вул. Гоголя у м. Глухів керував автомобілем ВАЗ 21102 р. н. з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленному законом порядку, ухилився шляхом відмови, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування таких висновків суд послався як на докази, на показання ОСОБА_2 , який хоча і визнав вину у вчиненому, але пояснив, що 28.01.2022 приблизно о 3-й годині їхав на своєму автомобілі з нічного клубу «Голівуд» і по вул. Києво-Московській його зупинили поліцейські та запідозрили у керуванні в стані сп`яніння, запропонували продути газоаналізатор, на що він відмовився, після чого поліцейські сказали йому їхати на своєму автомобілі до будівлі дорожньої поліції. Приїхавши туди, він запропонував поліцейським гроші за те, щоб вони більше не зупиняли його. Вони погодились і сказали, що будуть чекати його на вул. Гоголя. Біля магазину АТБ він разом зі своїм другом ОСОБА_6 зняли гроші і поїхали на вул. Гоголя, де він передав їх поліцейським, а ті викликали слідчу групу. На вул. Гоголя поліцейські пропонували йому продути газоаналізатор, але він відмовився, у лікарню їхати йому ніхто не пропонував, пояснення у протоколі написані ним під диктовку поліцейських, а свідки працівниками поліції залучались вже після того як був складений протокол. У подальшому його було притягнуто до кримінальної відповідальності за пропозицію неправомірної вигоди працівнику поліції. Крім того, на підтвердження вини ОСОБА_2 суддя суду першої інстанції послався на відомості, зафіксовані в протоколі про адмінстративне правопорушення серії ААБ № 178924 від 28.01.2022 та письмові пояснення свідків його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . З метою перевірки доводів сторони захисту, викладених в апеляційній скарзі щодо обставин подій, які відбувалися 28.01.2022 апеляційним судом були витребувані матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК, з яких убачається, що вироком Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 17.08.2022 було затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 01.02.2022 між обвинуваченим ОСОБА_2 та прокурором. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК, і йому призначене покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. Вказаний вирок суду набрав законної сили. Як встановив суд у вироку, ОСОБА_2 28.01.2022 близько 03-40 год. по вул. Гоголя в м. Глухів, під час процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння надав співробітнику поліції ОСОБА_7 неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 2000 грн за вирішення питання щодо не вчинення працівниками поліції відносно нього дій з використанням наданої їм влади, а саме за не складання адміністративних матеріалів щодо керування ним т/з у стані алкогольного сп`яніння. В той же час, постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 31.08.2022 за наслідками цих же подій, які відбувалися 28.01.2022, ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку (п. 2.5 ПДР). Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за: 1) керування т/з особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передачу керування т/з особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмову особи, яка керує т/з, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за три окремі склади адміністративного правопорушення. Також для перевірки доводів апеляційної скарги судом апеляційної інстанції неодноразово викликалися свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , на письмові пояснення яких, в тому числі, послався суддя суду першої інстанції на підтвердження відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Проте, зазначені свідки, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду жодного разу до суду апеляційної інстанції не з`явилися, про поважні причини своєї неявки не повідомили. Відповідно ч. 2 ст. 266 КУпАП, під час проведення огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а у разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Із наданої захисником на адвокатський запит відповіді начальника ВП № 1 (м. Глухів) Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області від 05.05.2022 убачається, що під час складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_2 працівниками поліції використовувалися спеціальні технічні засоби нагрудний портативний відеореєстратор, відеозапис з якого направлено до Глухівського міськрайонного суду Сумської області, однак такий відеозапис в матеріалах справи відсутній. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості встановити дійсні фактичні обставини подій, які відбувалися 28.01.2022 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_2 , зокрема, і дотримання працівниками поліції визначеної законом процедури огляду останнього на стан алкогольного сп`яніння, недотримання якої має наслідком її недійсність (ч. 5 ст. 266 КУпАП). Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а інших достатніх і допустимих доказів того, що 28.01.2022 ОСОБА_2 керував т/з із ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота) та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленному законом порядку ухилився шляхом відмови не установлено. Відповідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові. Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості; презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ від 26.02.2019 № 1-р/2019). Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням. Таким чином, ретельно дослідивши та перевіривши в ході апеляційного розгляду усі наявні в справі докази, апеляційний суд приходить переконання про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винним у вчиненні правопорушення в судовому засіданні не встановлено. При цьому всі можливості для усунення сумнівів вичерпані, а сукупність зібраних та проаналізованих у справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі. Що стосується інших доводів апеляційної скарги, то вони є необґрунтованими і задоволенню не підлягають, оскільки не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. На підставі викладеного, оскаржувана постанова судді суду першої інстанції підлягає скасуванню через неправильне застосування норми матеріального права та порушення норми процесуального права, а провадження у справі закриттю. Керуючись ст. 294 КУпАП, постановив: Апеляційну скаргу захисника БАУЛІНОЇ Н. В. задовольнити частково. Постанову судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 31.08.2022 відносно ОСОБА_8 скасувати через неправильне застосування суддею суду першої інстанції норми матеріального права і порушення норми процесуального права, а провадження в справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В. Ю. Рунов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»