LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС420/3356/21

від 30.03.2023 · Адміністративна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лю…

УХВАЛА 30 березня 2023 року м. Київ справа №420/3356/21 адміністративне провадження № К/990/8877/23 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Жука А.В., суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року у справі №420/3356/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів та моральної шкоди, - ВСТАНОВИВ: У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 заробітної плати та грошової допомоги за період відпустки за час вимушеного прогулу (період роботи) з 01 квітня 2007 року по 31 січня 2008 року, тривалістю 33 календарні дні з 07.11.2020 року по 09.12.2020 року; - стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за період відпустки за час вимушеного прогулу (період роботи) з 01 квітня 2007 року по 31 січня 2008 року, тривалістю 33 календарні дні з 07.11.2020 року по 09.12.2020 року, у розмірі 11 266,53 грн.; - стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошову допомогу за надану відпустку за час вимушеного прогулу (період роботи) з 01 квітня 2007 року по 31 січня 2008 року, тривалістю 33 календарні дні з 07.11.2020 року по 09.12.2020 року, у розмірі 10 100,00 грн.; - зобов`язати Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу в зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати за період відпустки тривалістю 33 календарні дні з 07.11.2020 року по 09.12.2020 року та грошової допомоги за період відпустки тривалістю 33 календарні дні з 07.11.2020 року по 09.12.2020 року; - визнати протиправними дії Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у звільненні із займаної посади головного спеціаліста відділу організації протиепізоотичної роботи Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області за власним бажанням, згідно ч. 3 ст. 38 КЗпП України на підставі заяви від 03.12.2020 року та щодо відмови у видачі трудової книжки; - зобов`язати Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області звільнити ОСОБА_1 із займаної посади головного спеціалісті відділу організації протиепізоотичної роботи Управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області за власним бажанням, згідно ч.3 ст.38 КЗпП України на підставі заяви від 03.12.2020 року, з 22.12.2021 року та внести відповідний запис до трудової книжки ОСОБА_1 ; - зобов`язати Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 10.12.2020 року по 22.12.2021 року; - стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 гривень. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року, залишене без змін, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково : - визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги при наданні йому відпустки тривалістю 33 календарні дні з 07.11.2020 року по 09.12.2020 року за період його роботи з 01.04.2007 року по 31.01.2008 року. - зобов`язано Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу при наданні відпустки тривалістю 33 календарні дні з 07.11.2020 року по 09.12.2020 року за період його роботи з 01.04.2007 року по 31.01.2008 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. 13 березня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року у справі №420/3356/21. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке. Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Разом з цим, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень слідує, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді посади головного спеціаліста відділу організації протиепізоотичної роботи - державного інспектора ветеринарної медицини Головного управління ветеринарної медицини в Одеській області, яка не відноситься до посад, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища та спірні правовідносини у цій справі склались з приводу проходження позивачем публічної служби, а отже в розумінні частини 6 статті 12 КАС України є справою незначної складності. Таким чином, в силу вимог пункту першого частини шостої статті 12 КАС України дана справа законом віднесена до справ незначної складності. Враховуючи, що дана справа є справою незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт. Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційної скарги. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Разом з тим, Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява №26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) ст. 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до п. 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункту 1 статті 6 Конвенції. На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року у справі №420/3356/21.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. А.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко Н.М. Мартинюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»